Предмет філософії права

Філософсько-правові погляди почали виникати в Античність. Але як наука філософія права стала формуватися в XVIII ст. Значний внесок у її формування внесли українські вчені. Необхідно зазначити, що ця дисципліна викладалася у юридичних вузах до 1917 р., і знову з’явилася у програмі із середини 80-х рр. ХХ ст.

Предмет філософії права має складний характер тому існують різноманітні точки зору як на поняття філософії права, так і на її предмет, функції, завдання та методи.

Термін «філософія права» з’явився в юридичній науці у 1798 р. І започатковане Густавом Гуго у монографії «Підручник природного права як філософія позитивного права, особливо – приватного права».

Загалом термін «філософія» щодо певної наукової дисципліни в європейській науці став поширюватися за часів Ньютона («Математичні основи натуральної філософії»). Розвинуті ці ідеї – Ліннеєм «Філософія ботаніки», та Вольтером «Філософія історії».

Один із засновників філософії права Гегель визначав предмет філософії, як науку про право, що своїм предметом має ідею права, його поняття і здійснення.

Український філософ Юркевич вважав, що предметом філософії права є дослідження тих постійних основ та форм, в яких відображено існування права позитивного. Шершеневич вважав, що філософія права повинна вивчати не лише право, яким воно є, але і право, яким воно повинно бути.

Серед різноманітних поглядів дореволюційних учених Тарановський розрізняв два напрямки:

1 напрямок вбачає предмет філософії права в її особливостях, що полягають у метафізичному уявленні про право;

2 напрямок зводить філософію права до гносеології, тобто теоретичного пізнання, що надає можливість вивчати правові категорії для їх наукового обґрунтування.

Різноманітність поглядів на предмет філософії права характеризує і сучасну науку:

· Австрійський учений Кубеш під предметом філософії як фундаментальної юридичної науки вбачає нормативну основу права, в якій відображені ідеї справедливості, рівності, свободи, безпеки і доцільності;

· Німецький вчений Хенкель до предмету філософії права включає вивчення феномену права як надбання сучасної цивілізації;

· Американський вчений Пракаш зазначає: філософія вивчає природне право, його сутність, а також категорії правопорушення і покарання як основоположних для розуміння права;

· Німецький учений Цеппеліус під предметом філософії розуміє поняття права, правової реалії, правової свідомості, правової справедливості, юридичного мислення;

· Вчений Керимов зазначає: предмет філософії права складає логіка права, діалектика, теоретичне пізнання буття;

· Вчений Нерсесянц зауважує, що філософія права забезпечує дослідження змісту права, його сутності, місця в системі соціальних цінностей;

· Алексеев вказував,що філософія права – це наука про право в людському спілкуванні;

· Жоль зводив філософію права до історії філософії, характеристиці її як філософської основи виникнення права;

· Данільян зазначав, що філософія права визначає границі підстав дії права як важливого способу людського буття;

· Рабінович розглядав філософію права через загальні закономірності виникнення, структуризації, функціонування, розвитку права, що мають об’єктивний характер;

· Бабкін розумів філософію права як методологічну науку, що покликана забезпечувати світоглядне розуміння права і його призначення для особистості через виокремлення глибинних соціальних, духовних, етичних передумов права;

· Козловський розглядав філософію права як науку про закономірності сутності природного права, як динамічного поєднання онтологічних, гносеологічних, логічних та аксіологічних основ права;

· Шемшученко: філософія права покликана осмислювати сенс права та особливості його впливу на людину.

Предметом філософії права є юридична наука про сутнісні закономірності виникнення, функціонування, розвитку правових явищ.

Саме це визначення надає можливості охарактеризувати особливості філософії права як науки:

1) Філософія права – це юридична наука, об’єктом якої є право, а предметом його закономірності;

2) Вивчає закономірності права, як стійкі повторювані зв’язки певних явищ та тенденції її розвитку;

3) Філософія права вивчає сутнісні закономірності правових явищ, тобто найбільш глибинні якості та властивості права, без яких воно не існує;

4) Філософія права вивчає як виникають, формуються, вдосконалюються закономірності права;

5) Філософія права вивчає не лише право, а й правову реальність, тобто правові категорії в їх взаємодії в суспільстві.

Дата добавления: 2015-05-22