Терапевт: Угу. Це те, що ви можете почувати в дану хвилину і почували і почуваєте саме в наших стосунках

Її

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

_________________________________ К-'Філ-ДГ-А СОЦІАЛЬНО! ТА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ __________________________________________

він є; створити атмосферу волі, у якій він зможе просунутися в своїх почуттях, думках і способі життя в будь-якому напрямку, якому тільки захоче. Як він використовує цю волю?

За моїм досвідом він використовує це, щоб все більше і більше ставати собою. Він починає відкидати фальшиву поведінку, маски, ролі, з якими зустрічає життя. Він, виявляється, намагається знайти щось основне, щоб у більшій мірі стати собою. У першу чергу він знімає ті маски, які він свідомо використовує. Одна молода дівчина-студентка описувала в консультаційній бесіді одну з масок, яку використовувала, і свої сумніви з приводу того, чи є під цим зовнішнім умиротворенням і захопленням справжнє Я зі своїми переконаннями.

"Я думала про відповідність нормам. Я наче розробила щось на зразок уміння, я думаю... ну... звичка... намагатися зробити так, щоб оточуючі мене люди почували себе легко, чи поводитися так, щоб справи йшли гладко. Миротворець потрібен завжди, як олія всередині механізму. На зустрічах, чи на вечірках, чи десь ще — я сприяла тому, щоб усе йшло гладко і щоб усім здавалося, що ми добре проводимо час. Але іноді я дивувалася собі, якщо приймала протилежну своїй точку зору, розуміючи, що людина, яка дотримується її, образиться, якщо я цього не зроблю. Інакше кажучи, я просто ніколи... я маю на увазі, я ніколи не була впевнена у чомусь. Зараз мені здається, що причина, з якої я це робила, походить з мого дому. Я ніколи не ставала на захист своїх переконань і зараз не знаю, чи є вони у мене, щоб їх захищати. Якщо чесно, я не була собою, я не знала, що є моїм справжнім Я, і я просто фала свою роль фальшиво".

В цьому уривку ви можете побачити, як вона перевіряє маску, яку використовує, усвідомлюючи своє незадоволення і міркуючи, як дістатися до глибинного справжнього Я, якщо таке існує.

У спробах розкрити своє власне Я клієнт зазвичай використовує стосунки, щоб досліджувати, перевіряти різні аспекти свого досвіду, усвідомлювати і зіштовхуватися з глибокими протиріччями, які він часто виявляє. Він розуміє, наскільки його поведінка і навіть почуття, є нещирими, які виходять не з природних рухів його організму, а є тільки фасадом, зовнішністю, за якою він ховається. Він відкриває те, як сильно керується в житті уявленнями про того, яким повинен бути, а не тим, хто він є в дійсності. Часто він приходить до висновку, що існує лише як відповідь на вимоги інших, що в нього немає власного Я, що він тільки намагається почувати, думати, поводитися так, як, на думку інших, він зобов'язаний поводитися, думати і почувати.

У зв'язку з цим я був вражений, знайшовши, як датський філософ Серен Кьеркегор з гострою психологічною проникливістю змалював дилему індивідуальності більше століття тому. Він підкреслив, що звичайний розпач — це розпач через відсутність вибору чи бажання бути собою; але найглибша форма розпачу — це рішення "бути іншим, а не собою". З іншого боку, "бажати бути тим Я, яке справжнє, абсолютно протипежне розпачу", і за цей вибір людина несе величезну відповідальність. Коли я читав його роботи, мене не залишало відчуття, що він, мабуть, чув висловлення наших клієнтів у той час, коли вони шукали і досліджували реальність свого Я — найчастіше це був хворобливий і складний пошук.

Цей пошук стає ще більш хвилюючим, коли клієнти втягуються у відмову від фальшивих масок, про які раніше не знали, що вони фальшиві. У цьому лякаючому пошуку вони починають досліджувати свої вируючі та іноді жорстокі почуття. Зняття маски, яку ви вважали частиною свого справжнього Я, дуже тривожить, навіть якщо є свобода думати, почувати і бути і якщо індивід все ближче підходить до мети. Це може проілюструвати уривок з розповіді жінки, яка завершила серію бесід. Вона використовує багато метафор, коли розповідає, як боролася за проникнення до сутності свого Я.

"Дивлячись на це зараз, я розумію, що начебто знімала захист шар за шаром. Я будувала їх, перевіряла, а потім викинула, тому що ви не змінювалися. Я не знала, що знаходиться на дні мене, і дуже боялася це знайти, але мені треба було продовжувати шукати. Спершу я нічого не почувала усередині себе — тільки величезну порожнечу, де мені потрібно було і хотілося знайти чітку сутність. Потім я почала почувати, що стикаюся з твердою кам'яною стіною, занадто високою, щоб перелізти, і занадто щільною, щоб пройти наскрізь. Одного разу стіна стала напівпрозорою, а не щільною. А після цього вона стала немов би зникати, але за нею я знайшла дамбу, яка стримує вируючі води насильства. Я почувала, що якщо знову спробую стримати силу цих вод або відкрию хоча б невеликий отвір, то я і все навколо буде зруйновано наступаючим стрімким потоком почуттів, які представлені у вигляді води. У результаті я не змогла більше стримати це і випустила потік. І я дійсно піддалася цілковитому і повному жалю до себе, потім ненависті і потім — любові. Після такого досвіду я почувала, що перескочила через край прірви і виявилася в безпеці на іншій стороні, замість того щоб качатися біля краю. Я не знаю, що шукаю і куди йду, але я почуваю, що живу по-справжньому, як нікопи, і що рухаюся вперед".

Я впевнений, що цей уривок досить добре демонструє почуття багатьох індивідів: якщо фальшива зовнішність, стіна, дамба не витримають, то усе буде знищено напором почуттів, які утримувалися в цьому внутрішньому світі. Однак цей уривок також ілюструє нездоланну потребу, яку відчувають індивіди в пошуку і становленні свого Я. Також він показує спосіб, за допомогою якого індивід організує свою внутрішню реальність, — коли він повністю переживає відчуття, які відкриваються йому на органічному рівні (як ця клієнтка переживала жалість до себе, ненависть, пюбов, а потім впевненість у тому, що вона є частиною свого реального Я).

ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЧУТТІВ

Я б хотів ще раз поговорити про це переживання почуттів. Насправді — це відкриття невідомих елементів Я. Той феномен, який я намагаюся описати, дуже складно зрозуміти когнітивним шляхом. У нашому повсякденному житті існує тисяча й одна причина для того, щоб повністю не переживати свої стосунки, причини з минулого і сьогодення, причини, які коріняться в соціальному оточенні. Переживати їх повноцінно і вільно є занадто небезпечним, несе у собі потенційне руйнування. Але в безпечних і вільних терапевтичних стосунках вони можуть бути пережиті повноцінно — такими, які вони є. Вони можуть переживатися і переживаються, як мені хочеться думати, "у чистому вигляді", так що у певний момент людина може бути своїм страхом, злістю, ніжністю чи чимось ще.

Напевно, я зможу роз'яснити це, знову проілюструвавши прикладом, який покаже і виразить те, що я маю на увазі. Молодий чоловік, аспірант, який перебуває глибоко в процесі психотерапії, був сильно здивований неясним почуттям, яке він відчув у собі. Він поступово позначив його як якесь лякаюче почуття, страх провалу, неотримання вченого ступеня. Потім була довга пауза. З цього моменту ми подивимося запис бесіди.

73

Зет&роцький М.М., 0«»ііим<!ЗН«(0 О.М., Тичина і.М ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

Клієнт: Я наче дозволив цьому дійти до йене. Але ще я пов'язую це з вами і з нашими стосунками. І є ще, що я почуваю, це страх піти; чи по-іншому... занадто важко вловити... схоже на два різних почуття. Або два "мене". Один боїться — той, який тримається за щось, і його я можу досить ясно відчути прямо зараз. Ви знаєте, мені, схоже, потрібно за щось триматися...і я наче боюся.

Дата добавления: 2015-05-22