Методичні поради до виконання завдань педагогічної практики з психології

ЗАВДАННЯ З ПСИХОЛОГІЇ

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА МАГІСТРАНТІВ

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

Адлер Альфред АйзенкГанс	40 134
Бандура Альберт Виготський Лев Семенович Еріксон Ерік	114 150 68
Келлі Джордж	109
Кеттелл Раймонд	132
Костюк Григорій Силовий	174

Левін Курт	119
Леонтьев Олексій Миколайович	165
Маслоу Абрахам Морено Якоб Леві	88 79
..9ИИ!й$РЛі£9В^9*і ____ Перлз Фріц	___ 141 190
ПіажеЖан	190
Платонов Костянтин Костянтинович	183

72

Рубінштейн Сергій Леонідович	157
Узнадзе Дмитро Миколайович	175
УотсонДжон	189
ФестінгерЛеон Франкл Віктор ФройдАнна Фройд Зигмунд	126 100 62 22
Фромм Еріх	50
Хорні Карен	56
Юнг Карл Густав	44

200

(для магістрантів денної і заочної форми навчання для всіх факультетів університету)

(Укладач О.В.Савицька — доцент кафедри психології освіти, праці і управління, кандидат психологічних наук, доцент)

Практика магістрантів сприяє формуванню та вдосконаленню системи вмінь та навичок психологічного забезпечення організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі.

Особливістю педагогічної практики магістрантів є те, що вони, залучаючись до виконання обов’язків науково-педагогічного працівника, не лише знайомляться із специфікою, змістом та обсягом його роботи, але мають нагоду для перевірки теоретичних знань на практиці, теоретичного переосмислення цілісного навчально-виховного процессу вишу, інтеграції та узагальнення теоретичних знань з дисциплін психолого-педагогічного циклу, основного (фахового) циклу та власного досвіду в єдину систему професійних знань.

Основними з авдання педагогічної практики з психології є поглиблення і закріплення психолого-педагогічних знань, творче застосування їх у практичній діяльності викладача вищого навчального закладу; оволодіння методами і прийомами психолого-педагогічної діагностики; формування та розвиток педагогічної рефлексії власної педагогічної діяльності тощо.

Виконуючи завдання з психології магістрант повинен продемонструвати знання теоретичних основ психології вищої школи, а також такі вміння:

¾ використовувати психологічні знання для пояснення конкретних психологічних та педагогічних фактів;

¾ добувати фактичний матеріал, тобто збирати об’єктивні дані для психологічного осмислення психологічних явищ та феноменів, використовуючи основні загальнопсихологічні методи дослідження;

¾ застосовувати психологічні знання в практиці навчання і виховання, підготовці фахівців;

¾ повно, разом з тим, узагальнено та переконливо, використовуючи конкретні факти, в письмові формі подавати результати своєї педагогічної діяльності.

Відповідно до поставленої мети педагогічної практики, магітсранти, виконуючи завдання з психології, повинні:

¾ грамотно використовувати психодіагностичний інструментарій для збору фактичного матеріалу про психологічні особливості пізнавальної, мотиваційної, емоційно-вольової сфери особистості студентів, їх індивідуально-психологічні особливості;

¾ здійснювати обробку та аналіз матеріалів, отриманих в результаті бесіди, опитування, спостереження тощо;

¾ узагальнити, осмислити отриману в ході психодіагностики інформації та підготувати психологічну характеристику особистості студента (Див.Додаток А);

¾ на основі отриманої характеристики підготувати необхідні матеріали для проведення зі студентами бесіди на одну із запропонованих тем (Див.Додаток Г).

Виконання магістрантом завдань з психології може відбуватися за такою схемою:

перший тиждень магістрант знайомиться зі студентами, обирає об’єкти вивчення, налагоджує з ним психологічний контакт;

наступні тижні практики магістрант, продовжуючи спостерігати за поведінкою студентів, проводить психодіагностичне обстеження з використанням принаймі трьох з пропонованих методик (Див. Додатки Б, В), здійснює обробку їх результатів з метою з’ясування особливостей пізнавальної, мотиваційної, емоційно-вольової сфери особистості студента тощо; готує всі необхідні матеріали для проведення бесіди зі студентами на одну з пропонованих тем (Див. Додаток Г).

останній тиждень практики передбачає написання психологічної характеристики особистості студента (Див. Додаток А), яка містить не лише узагальненні, теоретично осмисленні дані про особливості професійного становлення та розвитку студента, але й педагогічні висновки про основні напрямки виховної роботи з ним, прогнозування успішності професійної діяльності студента.

Складена за поданою в додатку формою (Див. Додаток А), характеристика завіряється підписом магістранта.

Бланки відповідей підписуються досліджуваним, протоколи бесіди і спостережень — лише магістрантом.

Конспект бесіди на обрану тему підписується магістрантом.

Конспект бесіди складається з дотриманням всіх вимог до структури та змісту конспекту. Обсяг бесіди 10-12 сторінок.

Для перевірки методисту від кафедри психології освіти, праці і управління надається така звітна документація:

1. Бланки відповідей трьох з пропонованих психодіагностичних методик, протоколи спостереження з обробкою та інтерпретацією результатів.

2. Психологічна характеристика особистості студента.

3. Конспект та необхідні матеріали для бесіди зі студентами на одну з пропонованих тем.

Всі ці документи оформляються на білому папері формату А4 з дотриманням вимог до ведення ділової документації.

При роботі над завданнями з психології магістрант може скористатися такою літературою:

1.Батаршев А.В. Базовые психологические свойства и профессиональное самоопределение личности. — СПб: Речь, 2005. — 208 с.

2.Дуткевич Т.В., Максимчук Н.П. Психологія вищої школи. — Кам”янець-Подільський, 2010. —228 с.

3.Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека.: Учебн. Пособие для студентов ВУЗ. — М.: ТЦ Сфера, 2004. — 464 с.

4.Мороз А.Г, Психологія вищої школи. — К.: НПУ ім.. М.П.Драгоманова. 2000. —334 с.

5.Практикум по психологии состояний: учеб. Пособие / Под ред. А.О.Прохорова. — СПб: Речь, 2004. — 480. с.

6. Пугачёв В.П. Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом: Учебник для студентов вузов. — М.:Аспект Пресс. — 2002. — 285 с.

7. Терлецька Л.Г. Психологія зрілості: Практикум. Навчальний посібник. — К.: Главник, 2006. — 144 с.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА

Магістрант-практикант перебуваючи на педагогічній практиці, виконуючи завдання з психології повинен:

а) здійснювати спостереження за одним студентом з метою виявлення особистісних якостей, а також особливостей їх мотиваційної та пізнавальної сфери, професійного розвитку тощо;

б) здійснити діагностику за допомогою трьох психодіагностичних методик (Див. Додаток Б, В);

в) скласти психологічну характеристику особистості студента за наданою схемою (Див.Додаток А);

г) розробити бесіду зі студентами на одну із запропонованих тем (Див.Додаток Г).

Для написання психолого-педагогічної характеристики особистості студента пропонується впродовж всієї практики здійснювати спостереження за життєдіяльністю студента. Для його організації слід скористатися орієнтовною схемою психолого-педагогічної характеристики особистості студента, яка допоможе визначити ті психологічні феномени, які слід зафіксувати та проаналізувати.

Спостереження за поведінкою та навчальною діяльністю студента, як цілеспрямоване та систематичне сприймання й опис особливостей його життєдіяльності, здійснюється впродовж усього часу спілкування зі студентами і розпочинається з першого дня педагогічної практики.

Спостереження проводиться під час занять, виховних заходів та перерв. Особливо важливим є вміння відмежовувати випадкові факти від закономірних, факти поведінки і діяльності від їх інтерпретації, строго слідувати поставленій меті.

Результати спостережень необхідно фіксувати у протоколі такої форми:

Дата добавления: 2015-05-22