Предмет педагогіки. Основні етапи розвитку педагогіки

Кожне покоління людини вирішує три важливих завдання: 1) засвоїти досвід попередніх поколінь; 2) збагатити і примножити цей досвід; 3) передати його наступному поколінню.

Педагогіка – це наука, що вивчає закономірності передачі старшими поколіннями соціального досвіду, необхідного для життя і праці.

Основними категоріями педагогіки є розвиток, виховання, освіта, навчання.

Розвиток людини – це процес становлення її як особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, соціальних і природних факторів.

Виховання – в широкому розумінні являє собою цілеспрямований процес формування інтелекту, фізичних і духовних сил особистості. Виховання у вузькому розумінні – систематичний і цілеспрямований вплив вихователя на вихованців з метою формування в них бажаного відношення до людей і явищ оточуючого світу.

Освіта – процес і результат засвоєння певної системи знань і забезпечення на цій основі відповідного рівня розвитку особистості.

Навчання – це цілеспрямований процес двобічної діяльності педагога і учнів по передачі і засвоєнню знань.

Предмет педагогіки – процес цілеспрямованого розвитку і формування особистості в умовах її навчання, виховання, або – це виховання людини, як особлива функція суспільства.

Потреба передачі соціального досвіду підростаючим поколінням виникла разом з людиною. Однак, як цілеспрямований процес виховання бере свій початок з періоду розподілу праці. До цього ж періоду необхідно віднести найстародавнішу професію – педагога, вчителя.

Розквіту педагогічна думка досягла в Давній Греції і Риму. В Греції особливо виділялись дві системи виховання: спартанська і афінська. Освіта в спартанській державі була привілеєю рабовласників. Діти рабовласників з 7 до 15 років поза сім’єю вчилися читати, писати, рахувати і дуже багато займалися військово-фізичною підготовкою.

Більш розвинутою в порівнянні із спартанською була афінська система виховання. Навчалися основам грамоти, музики, декламацією. Пізніше в гімназіях вивчали філософію, літературу, політику.

Найвищий рівень освіти давала ефібія, куди поступали юнаки 18 – 20 р. Тут навчали політичні науки, закони Афінської держави, військової дисципліни.

Закінчення двохрічного навчання в ефібії означало, що її випускники стали повноправними громадянами Афін.

В епоху середньовіччя у всіх школах навчались основам грамоти, релігійним догмам і співів псалмів і молитв.

В епоху Відродження виник новий тип середньої освіти, який отримав назву “класичного”. Ведучим напрямком і змістом класичної освіти стало вивчення латинської і грецької мови, античної літератури і мистецтва.

В 19 ст. поруч з класичною середньою шкалою широкий розвиток отримують реальні і професійні школи. В реальному навчанні домінують предмети природничо-математичного циклу.

В ХХ ст. в розвинутих країнах світу система освіти набула деяких загальних рис при збереженні своєрідності, обумовленої національними традиціями.

Світська середня освіта розвинутих зарубіжних країн представлена трьома типами шкіл:

1) Масова загальнодоступна, в багатьох країнах – обов’язкова середня школа.

2) Привілейоване положення дітей із багатих сімей забезпечується наявністю приватних шкіл, право невідвідування яких дає висока плата.

3) Державні школи для талановитих дітей. Ці школи фінансуються державою, але за більш високими нормами, що за умовами наближає їх до приватних шкіл.

Література

1. Вертгеймер М.О. Гештальтпсихология. – В кн. Хрестоматия по истории психологи. М., 1980.

2. Казаков В.Г., Кондратьєва Л.Л. Психология, М., 1989.

3. Основи психології. К., 1995.

4. Психологія як наука про “безпосередній досвід”. В.Вундт (1882 – 1920) – в кн. Романець В.А. Історія психології ХІХ – поч. ХХ ст. К., 1995.

5. Структурна психологія. Б.Б.Тітченер (1867 – 1927) – в кн. Романець В.А. Історія психології ХІХ – поч. ХХ ст. К., 1995.

6. Уотсон Д. Психология з точки зрения бихевиоризма. – в кн. Хрестоматия по истории психологи. М., 1980.

7. Фрейд З. О психоанализе. – в кн. Хрестоматия по истории психологи. М., 1980.

ЛЕКЦІЯ 2 Психологія особистості

1. Поняття особистості в психології.

2. Сучасні теорії психології особистості: психодинамічна, соціодинамічна, інтеракціоністська.

3. Формування особистості в психології та педагогіці.

Дата добавления: 2015-05-22