Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мислення, його види, форми та операції




Пам'ять, процеси пам'яті. Типи та види пам'яті.

Поняття про сприйняття, його види і властивості

Сприйняття (сприймання) – це психічний процес відображення предметів і явищ дійсності в сукупності їх властивостей і частин за безпосередньої дії на органи чуття з розумінням цілісності відображуваного.

Сприйняття можуть бути: повними і неповними; глибокими і поверхневими; помилковими або ілюзорними (спотворення відображення дійсності); швидкими й повільними.

Залежно від переважної ролі того чи іншого аналізатора сприйняття може бути: зорове; слухове; тактильне

Буває сприйняття: простору; часу; руху; предмета; мови; музики; людини людиною.

Сприйняття людини людиною здійснюється на основі зовнішності, поведінки, манер, мови, жестів, емоцій, діяльності. Усе це відбувається у процесі спілкування і детерміноване віком, професією статтю, установками, вихованням і т.д.

Властивостями сприйняття є: предметність; цілісність; структурність; константність; осмисленість; вибірковість; ілюзія.

Пам'ять - пізнавальний (когнітивний) процес, що забезпечує відтворення минулого досвіду, а також одне з основних властивостей психіки, що виражається у здатності довгостроково зберігати інформацію і багаторазово вводити її у сферу свідомості та поведінки.

Процеси пам’яті: ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ; ЗБЕРЕЖЕННЯ; ВІДТВОРЕННЯ (ВПІЗНАВАННЯ і ЗГАДУВАННЯ); ЗАБУВАННЯ.

ВИДИ ПАМ'ЯТІ:

1. Образна пам'ять - закріплення, збереження і передача в часі чуттєвого досвіду

2. Смислова, логічна пам'ять - пам'ять супроводжує розумовий процес, вона і закріплює, і завершує роботу мислення.

3. Емоційна пам'ять - мимовільність і висока швидкість переходу емоційного образу в довгострокову пам'ять.

4. Моторна (рухова) пам'ять - Вона є компонентом будь-яких наших рухів і дій. На її основі ми формуємо рухові навички.

5. Автобіографічна пам'ять - цілий розумовий набір сцен, категорій тощо, що мають особисте ставлення до індивіда.

6. Метапам’ять - пам'ять людини про свою пам'яті.

Існує чотири, так званих «чистих» типи пам'яті: слухова, зорова, тактильна і емоційна. Але, існують ще й складні, що складаються одночасно з декількох типів (від 2 до 4) і комбіновані, коли один тип запускає (або активізує) інший.

 

Мислення спрямовується на вирішення певних завдань — від найпростіших, елементарних, до складних. Етапи розумових дій щодо вирішення завдань включають: усвідомлення їх виявлення асоціацій, відсів і появу пропозицій, їх перевірку, тобто уточнення, спростування або підтвердження, і на завершення — прийняття рішення.

асоціації — елементарні зв'язки уявлень і понять між собою, завдяки яким одне уявлення, поняття викликає інше;

судження — відбиття логічних зв'язків між предметами і явищами (щось стверджується або заперечується);

умовивід — утворення шляхом міркування нового судження на основі кількох взаємопов'язаних засновків-суджень;

розуміння — пізнання зв'язків між предметами, явищами, що переживається як задоволення пізнавальної потреби;

поняття — характерний для словесно-логічного мислення, в якому відображаються істотні ознаки досліджуваного об'єкта;

Вся мислительна діяльність складається з таких розумових операцій:

Аналіз; Синтез; Порівняння; Узагальнення — виділення на підставі порівняння головного, загального, особливого або часткового, що може бути характерним для певного явища, предмета, об'єкта; Абстракція — мислене виділення суттєвих особливостей групи предметів, явищ або понять, їх компонентів з абстрагуванням від несуттєвих ознак; Конкретизація — перехід від загального до часткового, зв'язок теорії з практикою.

Розрізняють такі види мислення:

наочно-дійове — спирається, як правило, на вже існуючий досвід; образне — застосування образів предметів, які засвоєні у минулому та збереглися у пам'яті; абстрактно-логічне — відображення фактів, зв'язків і закономірностей, які не відтворюються ані в наочно-дійовому, ані образному уявленні; розуміння усної або письмової мови — пізнання таких зв'язків між предметами і явищами, які вже подано джерелом інформації; планування — це розумові дії, що спрямовують на подолання можливих перешкод на шляху до мети; уявлення — створення нових образів на основі минулих; мрія — створення образу бажаного майбутнього.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 672; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.