Поняття несвідомих психічних явищ. Співвідношення свідомого і несвідомого?

Потреби і мотиви (мотивація особистості)?

Мотив - внутрішня, стійка психологічна причина поведінки чи вчинку людини, те, що спонукає людину до діяльності і надає його діяльності осмисленість.

Потреба - основне джерело активності людини і тварин; внутрішній стан потреби, що виражає їх залежність від конкретних умов існування.

Мотивування - логічне пояснення причин поведінки. Вона може відрізнятися від дійсних мотивів або свідомо використовуватися для їх маскування.

26.Свідомість, функції свідомості, структура свідомості, самосвідомість та її особливості. «Я образ», «я концепція особистості»

Свідомість - це найвища форма розвитку психіки, притаманна тільки людині, що виявляється в складних формах відображення світу, опосередкована суспільно-історичною діяльністю людини.

В структуру свідомості входить: * Знання – сукупність інформації про навколишню дійсність та способів її переробки.

* Ставлення – суб’єктивне переживання людиною ставлення до неї.

* Цілеспрямованість – спрямованість людини до постановки та досягнення мети, навідь при подоланні перешкод.

* Самосвідомість – здатність людини до пізнання самої себе.

Основні функції свідомості: інформативна – забезпечення людини інформацією про стан та процеси дійсності; пізнавальна – отримання знань у вигляді предметних характеристик дійсності; творча – перетворення знань на інформацію за допомогою мислення, інтуїції, уваги; оціночна – визначення на основі ідеальних елементів; організаційно-виховна – зусереждення духовних та фізичних сил у напрямі досягти мети; самовиховання – свідоме прагнення організувати життя людини згідно з вищіми духовними цінностями.

Самосвідомість — це здатність людини робити об'єктом розгляду свою власну свідомість. Самосвідомість є обов'язковим елементом свідомості; без неї людина не змогла б зрозуміти себе, визначити своє місце у світі та вдосконалюватись.

«Я – концепція» - це прояв самосвідомості, динамічна система уявлень людини про себе. Вона формується під впливом досвіду кожного індивіда.

«Я – Образ» - Представлення індивіда про самого себе, як правило, видаються йому переконливими незалежно від того ґрунтуються на об'єктивному знанні або суб'єктивній думці. Предметом сприйняття людини можуть, зокрема, стати його тіло, його здібності, його соціальні відносини і безліч інших особистісних проявів.

Несвідоме - це настільки специфічне людське психічне проявлення, яке як і свідомість детерміноване суспільними умовами існування людини. Воно виступає як часткове, не достатньо адекватне відображення світу у людському мозку.

Співвідношення:

Свідома діяльність людини не виключає наявності в ній несвідомого. Несвідоме сукупність психічних процесів, актів і станів, обумовлених впливами, про які людина не дає собі звіту. Залишаючись психічним, несвідоме являє собою таку форму відображення дійсності, при якій втрачається повнота, орієнтація в часі і просторі, порушується мовне регулювання поведінки. В несвідомому, на відміну від свідомості, неможливий цілеспрямований контроль людиною тих дій, які вона здійснює, а також неможлива і оцінка їх результатів.

В сферу несвідомого входять психічні явища, які виникають у сні, зворотній реакції, які викликаються не відчуттями, а реально діючими подразниками (субсенсорні, субцептивні). Рухи, які в минулому були свідомими, але завдяки багаторазовому повторенню автоматизувались, стали навичками. До несвідомого відносяться і деякі патологічні явища, які виникають у психіці хворої людини (галюцинації, марення, ін.).

Дата добавления: 2015-05-22