Список літератури. Основні поняття: виховання, вихованість, індивід, індивідуальність, особистість, метод виховання, метод вправ

Основні поняття: виховання, вихованість, індивід, індивідуальність, особистість, метод виховання, метод вправ, метод переконань, моральність, ставлення, оцінка, педагогічні закономірності, поведінка, наслідування, принцип виховання, принцип культурозгідності, принцип природозгідності, розвиток самовиховання, самоосвіта, самонавчання, самопізнання, свідомість, соціалізація, становлення, суб’єкт, вимога, форми виховання, почуття, емоції, емпатія.

ТЕМА 8. УЧЕНЬ ЯК СУБ'ЄКТ ВИХОВАННЯ. Поняття виховання у педагогічній психології. Виховання й навчання, типи взаємозв’язків. Моральність як основа виховання людини. Рівні моральності. Шляхи впливу на процеси виховання. Методи формування свідомості, методи формування поведінки, методи формування почуттів і ставлення. Методи самовиховання й самоосвіти. Прийоми виховання. Основні принципи виховання.

Список літератури

Питання для самоперевірки

1. Які функції виконують знання? Назвіть основні види знань.

2. Назвіть форми існування навчальних знань.

3. Назвіть основні властивості знань.

4. Чим відрізняється глибина знань від широти знань?

5. Що містить у собі навченість учнів?

6. Що становить основу засвоєння знань?

7. Назвіть основні етапи процесу навчального пізнання.

8. Розповідайте про рівні засвоєння знань.

9. Дайте характеристику рівнів засвоєння знань.

10. У чому суть проблеми розуміння?

11. Як співвідносяться знання й розуміння?

12. Приведіть основні трактування понять "уміння" і "навичка".

13. Назвіть основні рівні оволодіння вміннями й навичками.

14. У чому проявляється особливість застосування знань, умінь і навичок?

15. У чому сутність теорії поетапного формування розумових дій і понять?

16. Охарактеризуйте основні типи навчання.

1. Габай Т.В. Учебная деяльность и ее способы. - М., 1988.

2. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственое развитие ребенка. - М., 1985.

3. Гальперин П.Я. Психология как объективная наука / Под ред. А.И. Подольского; Вступ. ст. А.И. Подольского. - М.; Воронеж, 1998.

4. Гинецинский В.И. Основы теоретической педагогики. - СПб., 1992.

5. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. - М., 1972.

6. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. - М., 1996.

7. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации обучения. М., 1990.

8. Менчинская Н.А. Проблемы обучения и умственного развития школьниука. - М., 1989.

9. Репкин В.В., Репкина Н.В. Розвивающее обучение: теория и практика. -Томск, 1997.

10. Талызина Н.Ф. Педагогическая психология: Учеб. пособ. для студ. сред. спец. учеб. заведений. - М., 1998.

11. Тищенко П.Д. Что значит знать? Онтология познавательного акта. - М., 1991.

12. Фридман Л.М. Психопедагогика общего образования: Пособие для студентов и учителей. - М., 1997.

13. Продайко В.М., Учитель І.Б. Педагогічна психологія. Ч.1. Вступ до педагогічної психології. Педагогічна психологія як психологія навчання. І модуль: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008. – 54 с.

МЕТОДИЧНИЙ СЛОВНИК ГОЛОВНИХ ПОНЯТЬ ТЕМИ:

Виховання – це цілеспрямована діяльність, покликана формувати в учневі систему якостей особистості, поглядів і переконань; зі змістовної сторони виховання містить у собі виховання розумове, трудове, фізичне; з інституціональної сторони виділяють сімейне виховання, шкільне, позашкільне, конфесіональне й т.п. Виховання до навчання ставиться як ціле до своєї частини.

Типи взаємозв'язків між навчанням і вихованням: 1) виховання невідривно від навчання, у процесі якого воно здійснюється (через зміст, форми, засоби навчання); 2) виховання здійснюється в освітньому процесі певної системи або установи й поза навчанням; 3) виховання здійснюється поза освітнім процесом; 4) виховання здійснюється й іншими (не освітніми) установами й спільностями.

Основа виховання - моральність (здатність виносити моральні судження), формування якої відбувається як навмисно, так і мимоволі; розвиток моральності тісно пов'язане з когнітивним розвитком.

Рівні моральності: 1) передморальний рівень(до 10 років), характерна гетерономна мораль і автономна мораль;конвенціональний рівень(з 10 до 13 років) з орієнтацією на принципи інших людей і на закони; пост конвенціональний рівень (з 13 років), судження із власних критеріїв. В 15 років виправдання вчинку починає ґрунтуватися на повазі прав людини або визнанні демократично ухваленого рішення. Ще пізніше (приблизно в 16 років) учинок кваліфікується як правильний, якщо він продиктований совістю - незалежно від його законності або думки інших людей.

Методи формування свідомості - призначені для того, що передавати інформацію від педагога до того, хто вчиться й назад; серед цієї групи методів центральне місце займає метод переконання.

Методи організації діяльності й формування поведінки - вправи, доручення, педагогічні вимоги, що виховують ситуації й ін.

Методи формування почуттів та ставлення - заохочення, осудження, покарання, створення ситуацій успіху, контроль, самоконтроль, оцінку й самооцінку й ін.

Методи самовиховання й самоосвіти -це діяльність людини, спрямована на зміну своєї особистості відповідно до свідомо поставлених цілей, що склалися ідеалами й переконаннями; здійснюється в процесі самоврядування, що будується на основі сформульованих людиною цілей, програми дій, контролю за виконанням програми, оцінки отриманих результатів, самокорекції. Прийоми: самозобов'язання; самозвіт; осмислення власної діяльності й поведінки (виявлення причин успіхів і невдач); самоконтроль. Основні методи: самопізнання й самовладання, а також самостимулювання.

Прийоми виховання: вимог (спонукання до дії й заборона) і оцінка (позитивна й негативна).

Принципи виховання: принцип орієнтації на ціннісні відносини; принцип суб’єктності: принцип обліку неповторності особистості; принцип природозгідності, принцип культурозгідності й принцип центрації виховання на розвитку особистості.

Форми виховання: засоби організації виховного процесу, способи доцільної організації колективної й індивідуальної діяльності учнів.

Питання для самоперевірки:

1. Чим розрізняються трактування поняття “виховання” - у широкому

соціальному й вузькому змісті?

2. У чому проявляється взаємозв'язок виховання, формування, становлення й

соціалізації?

3. Чим відрізняється формування від становлення особистості?

4. Чим відрізняється поняття "індивід" від поняття "індивідуальність"?

5. У чому особливості проблеми цілей виховання?

6. Назвіть основні критерії вихованості.

7. У чому проявляється багатобічний характер взаємозв’язку навчання й

виховання?

8. Що таке " навчання, що виховує"?

9. Охарактеризуйте роль емпатії в моральному вихованні учнів.

10. Що таке "метод виховання"?

11. Назвіть особливості застосування методу переконання у вихованні.

12. Назвіть основні прийоми виховання.

13. Чим відрізняються прийоми виховання від методів виховання?

14. Назвіть основні методи впливу.

15. Назвіть основні методи самовиховання й самоосвіти.

16. Що розуміється під принципами виховання?

17. Назвіть і дайте характеристику основним принципам виховання.

18. Що розуміється під педагогічними закономірностями виховання?

1. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. - Ростов-н-Д., 1997.

2. Зинченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся: Очерки российской психологии. - М., 1994.

3. Зюбин Л.М. Психология воспитания. - М., 1991.

4. Педагогика. Учеб. пособие / Под ред. П.И. Пидкасистого. - М., 1996.

5. Поляков С. Д. Психопедагогика воспитания. - М., 1996.

6. Чалдини Р. Психология влияния. - СПб., 2001.

Дата добавления: 2015-05-22