Природно-економічні умови регіону і стан цукробурякового виробництва 1 страница

РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ЦУКРУ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ

На сучасному етапі розвитку держави важливе значення має формування високорозвинених регіонів, в яких організація аграрно-продовольчих ринків, у тому числі й ринку цукру, має задовольняти соціально-економічні потреби населення. У Тлумачному словнику української мови регіон визначається як певна територіальна одиниця (район, область, зона), що вирізняється з-поміж інших таких же одиниць специфічними рисами (географічними, геологічними, етнографічними, економічними та ін.)" (1, с. 885). В нашому розумінні регіон - це визначена просторово адміністративна- територія, де формуються ринкові відносини і регіональні аграрно-продовольчі ринки, включаючи ринки цукру; з іншого боку - це соціально-економічний комплекс, організація виробничої структури якого направляється на ефективне і раціональне використання наявного природно-кліматичного і економічного потенціалу з метою реалізації територіальних інтересів. Тому існує необхідність оцінки в регіоні реального соціально-економічного потенціалу як економіко-матеріальної основи реалізації економічних потреб, визначення необхідних для цього важелів і ресурсів.

Для проведення подальшого дослідження визначимо сутність "регіональний ринок цукру", природно-економічну характеристику регіону та місце в його економіці цукробурякового виробництва.

Визначення "регіональний" походить від латинського regionalis обласний, такий, що відноситься до якої-небудь певної території (району, області, країни, групи сусідніх країн). Тобто, регіон - це певна територія, що характеризується притаманним їй комплексом ознак. Отже, регіональний ринок - це ринок певного товару чи групи товарів, сфера функціонування якого

окреслюється рамками певної території. У нашому дослідженні регіоном виступає Київська область, що має свій природно-кліматичний і економічний потенціал та регіональні інтереси.

Київська область розташована в середній течії Дніпра. Північна частина області лежить в межах Поліської низовини, на сході в межах області - частина Придніпровської низовини, південні та південно-західні частини зайняті Придніпровською височиною. Клімат помірно континентальний. Пересічна температура січня на півночі -6,5, на півдні-6,1, липня відповідно - +19.2 і +20.1 градусів. Річна кількість опадів на півночі області 565 мм, на півдні -500 мм, вегетаційний період - 198 - 204 дні.

Північна частина області лежить в межах зони мішаних лісів (Українське Полісся), більша частина - в лісостеповій.

Природно-кліматичні умови Київської області в більшості сприятливі для

виробництва багатьох видів товарної продукції сільського господарства, і

зокрема, цукрових буряків. Частка області у виробництві продукції сільського

господарства, розрахованої у порівнянних цінах 1996 року знаходиться в межах

5.8 - 6.6 відсотків. У 1999 році вона становила 5.8 відсотків. По відношенню до

1990 року її обсяги зменшились - на 52.0 % (табл 2.1). По Україні вартість

продукції сільського господарства за цей період знизилась на 51,5 %.

Таблиця 2.1 Вартість валової продукції сільського господарства Київської області (господарства всіх категорій, у порівнянних цінах 1996 року)

Роки	Вартість валової продукції млн.грн.	У відсотках до:
1990 року	України
		100,0	5,8
		72,2	6,5
		66,4	6,6
		55,4	5,6
		56,5	6,3
		48,0	5,8

х) За даними Держкомстату України

Зменшились обсяги виробництва усіх видів сільськогосподарської

продукції, за винятком картоплі та насіння соняшнику, але не в однакових

співвідношеннях (табл.2.2). _{л w},~

При визначенні в регіоні пріоритетності тієї чи іншої галузі необхідно

брати до уваги наявність в ньому факторів, що впливатимуть на рівень

ефективності. Перш за все це природньо-кліматичні умови. Відомо, що для

нормального завершення всього циклу розвитку, повного дозрівання цукрових

буряків і одержання високих урожаїв коренеплодів необхідна сума активних

температур (за період з температурою повітря +10 С і вище) біля 2200 - 2700

градусів при вегетаційному періоді 150-170 днів (23, С.128-129). Число сонячних

днів, особливо в другій половині літа надає відчутного впливу на накопичення

цукру в коренеплодах.

Таблиця 2.2 Виробництво аграрно-продовольчої продукції у Київській області,

тис.т (всі категорії господарств)

Види продукції	Роки	1998 в % до 1990 р.
Зерно	2219,6	1343,7	1411,2	1484,6	66,9
Цукрові буряки	3261,0	2128,0	1815,5	1720,8	52,8
Насіння соняшнику	5,6	12,2	9,0	9,9	176,8
Картопля	1102,3	1472,2	1180,7	1286,0	116,7
Овочі	464,0	381,0	331,9	381,5	82,6
М"ясо (в заліковій вазі)	265,0	171,0	119,0	108,0	40,7
Молоко	1592,0	1010,0	755,0	753,0	47,3
Яйця, млн. шт.	1456,0	975,0	736,0	759,0	52,1
Цукор	460,5	335,4	233,4	255,0	55,4
Олія	0,9	1,3	1,8	ІД	122,2

х) За даними держкомстату України

У період вегетації цукрові буряки пред'являють високі вимоги до вологи, в той же час порівняно з іншими культурами для них характерна значна сухостійкість. Кращі урожаї цукрових буряків одержують на структурних суглинистих чорноземах, багатих на гумус і вапняк. Лімітованим фактором, від якого залежить урожайність цієї культури, є умови вологозабезпеченості

рослин. Помірно-континентальний клімат Київщини з річною кількістю опадів близько 500 мм, вегетаційним періодом 198-204 дні та наявністю опідзолених чорноземів, темносірих, світлосірих та сірих опідзолених грунтів, а у південних районах області - типових чорноземів, що відзначаються великою потенційною родючістю - сприятливі природно-кліматичні фактори для ефективного розвитку буряківництва і формування регіонального ринку цукру та створення міжрегіональних і експортних фондів.

Цукробурякове виробництво для Київщини - здавна традиційна і ефективна сфера, яка забезпечує споживчий ринок цукром і цукристими продуктами, є стратегічною експортоспроможною галуззю, а продукція цукроваріння - вагомим доробком до формування кормової бази тваринництва (жом, меляса). Тому цукробурякове виробництво на Київщині необхідно вважати одним із пріоритетних. До того ж Київська область у своїй центральній частині має Бортницьку зрошувальну систему з площею зрошуваних земель близько 90 тис.га, які в процесі реструктуризації аграрного" сектору можуть бути використані для вирощування цукрових буряків.

Необхідно враховувати також особливий статус Київської області як столичної. її територія (без міста Києва) займає 26.1 тис.кв.км, кількість населення становить 1849,6 тис.чол., щільність на 1 кв.км - 66 чол., відсоток сільського населення - 42.1%. У м. Києві проживає 2.6 млн.чол (на 1 січня 1999р.)

В області - 25 районів, 25 міст, 608 сільських рад, 30 селищ міського типу, 1221 село. Найгустіше заселені центральні і південні райони області.

На території області функціонують підприємства харчової та переробної промисловості, що потребують для організації свого виробництва достатньої кількості цукру. Посилилось місце та роль м. Києва як офіційного культурного та політичного центру, фактора національної інтеграції.

Наведені регіональні особливості та природно-економічні умови досліджуваного регіону є визначальними для розвитку в ньому цукробурякового

виробництва як одного з провідних продуктових підкомплексів, в якому галузь буряківництва є досить інтенсивною.

Крім того, поступова децентралізація управління і передача низки повноважень на регіональний рівень зумовлює необхідність також консолідації і взаємоузгодження регіональних і міжрегіональних економічних інтересів. Разом з тим у своїй передвиборній програмі Президент України Л.Кучма наголошував на зростання ролі та значення регіонів у житті держави, що безумовно посилює необхідність регіональних досліджень розвитку та формування аграрно-продовольчих ринків, у тому числі й ринку цукру.

Для виявлення тенденцій розвитку буряківництва як матеріальної основи
формування ринку цукру, вивчались основні показники розвитку галузі в регіоні
та окремих його господарствах у динаміці за період 1986 - 1990 років і 1991 -
1998роки. Це зумовлено необхідністю визначити потенційні можливості регіону,
а, порівнявши сучасний стан розвитку галузі в умовах перехідного періоду до
ринкової економіки з попереднім періодом, виявити наявність виробничих
резервів для нарощування обсягів виробництва цукрових буряків у відповідності
з формулою ринкової економіки "попит - пропозиція" та забезпечити стабільний
розвиток галузі. _{її w}

Проведений аналіз показав, що площі посівів цукрових буряків у 1986-1990 роках становили 114,5 тис. га. Найбільші площі бурякового поля на Київщині були у 1965 році - 121,2 тис.га. та у 1974р. - 117,4 тис.га з часткою в посівах відповідно 12,3 і 13,1 відсотків. Починаючи з 1991 року бурякове поле щорічно зменшується на 2-3 % у порівнянні з попереднім роком, причому його стабілізація поки що не простежується (табл.2.3).

У порівнянні з 1986-1990 роками площа бурякового поля зменшилась на 35,6 тис.га, або на 31,1 відсотки і становила в 1999 р - 78,9 тис. га. Причому, темпи зменшення площі посівів цукрових буряків на Київщині були дещо іншими, ніж в цілому по Україні, де вона скоротилась за цей час на 49,8% (додаток А).

Таблиця 2.3. Динаміка розвитку буряківництва у господарствах

Київської області

Роки	Площа, тис.га	Урожай­ність, т/га	Валовий збір, ТИС.Т.ч	Частка буряково­го поля в посівах, 4*- %	В % до 1986-1990 років
Площа	Урожай­ність	Валовий збір
1986-1990, у середньому зарік	114,5	29,4		8,0
	114,5	28,5		8,0		96,9	96,9
	113,5	26,9		8Д	99,1	91,4	90,7
	111,1	21,9		8Д	97,0	74,4	72,2
	109,2	26,2		8,1	95,4	89,2	85,1
	104,7	22,4		8,1	91,4	76,2	69,8
	102,7	24,9		7,9	89,9	84,3	75,9
	98,3	21,6		7,8	85,8	73,5	63,2
	87,7	20,7		8,7	76,0	70,4	54,0
	78,3	22,0		7,8	68,4	74,8	51,2
	78,9	20,1		7,8	68,9	68,3	47,2

х) За даними держкомстату України

Частка цукрових буряків у всіх посівах залишалась на Київщині майже незмінною протягом всіх досліджуваних років, за винятком 1995 -1996 pp., коли даний показник знизився з 8,1 до 7,8 %, або на 0,3 %. Це було зумовлено зменшенням загальної площі посівів. Але в 1997 році спостерігаємо зворотній процес - при зменшенні загальної площі посівів цукрових буряків на 9,8 % проти минулого року, частка бурякового поля в посівах зросла на 0,9 %, що обумовлено значним скороченням посівів інших сільськогосподарських культур.

Найбільш висока урожайність була досягнена в 1984 і 1989 роках відповідно 33,9 і 34,8 тонн з га. В 1986-1990 роках вона була вища, ніж в цілому по Україні на 10,1 %.

Починаючи з 1990 року протягом всього досліджуваного періоду урожайність цукрових буряків щороку значно знижувалась проти попереднього. У 1999 році вона досягла 20,1 тонн з га, що становить 68,3 % проти рівня урожайності 1986-1990 років. Все ж рівень урожайності цукрових буряків в гоподарствах Київської області був дещо вищий, ніж в цілому в Україні: в 1995

році - на 3,6 тонн з га, у 1996 - на 3,3, у 1997 - на 3,1 тонн з га, у 1998 році - на

1,0 тонн, у 1999 році - на 5,2 тонн, а темпи зниження дещо нижчі.

Різке зниження урожайності цукрових буряків обумовлено, перш за все,

погіршенням фінансово-економічного стану господарств регіону. Це проявилося в

тому, що стало неможливим внести необхідну кількість органічних і мінеральних

добрив під посіви (табл. 2.4). Причому їх кількість зменшувалась більш

швидкими темпами, ніж в Україні в цілому.

Таблиця 2.4. Динаміка внесення органічних і мінеральних добрив на полях

Київської області

Роки	Внесено на поля поживних речовин, тис. ц	Органічних, тис. т	В розрахунку на 1 га посівної площі
Всього	Азотних	Фосфорних	Калійних	Мінеральних,кг	Органічних,тонн
	2548,3	911,8	739,7	896,8			10,5
	1430,5	608,2		511,3			8,6
	287,5	215,3	38,3	33,9	5278,5		4,8
	244,2	183,6	35,5	25,1	4013,4		3,6
	298,5	257,1	22,1	19,4	2833,8		2,6

х) За даними Держкомстату України

Звичайно, це не єдиний фактор, "що спричинив зниження урожайності цукрових буряків. Так, за останні роки в господарствах спостерігаються такі явища, як відсутність пально-мастильних матеріалів, вірніше, коштів на їх придбання, що зумовлюють невчасний обробіток посівів цукрових буряків та залишення урожаю солодких коренеплодів на полях. Наведені вище фактори, та ряд інших суб'єктивних і об'єктивних причин і призвели до скорочення бурякового поля на Київщині, зменшення його частки в посівах, зумовили нестабільний й низький рівень урожайності, суттєве зменшення обсягів виробництва цукрових буряків. Так, за досліджуваний період виробництво коренеплодів зменшилось на 1643 тис.т або на 48.8 %. За 1991-1998 pp. було недоодержано близько 6,4 млн.т цукрових буряків, тобто втрачено майже два річні урожаї.

Характерно, що при скороченні в цілому по області бурякового поля на 44.4 тис. га порівняно з 1990 роком, в окремих районах воно збільшилось. На нових

землях було розміщено 2.8 тис.га цукрових буряків. Розширено посіви цукрових буряків у районах: Баришівському - на 680 га, Бориспільському - на 1070 га. Вперше з 1995 року розпочали сіяти цукрові буряки у Броварському, Києво-Святошинському та Макарівському районах (додаток Г). Проте урожайність цукрових буряків тут низька і тому погіршує її середній рівень по області та не забезпечує збільшення валових обсягів (додаток Д).

В розрізі районів насиченість культурою досить строката: від 13.5% в посівах господарств Рокитнянського району до 2,4% - Бориспільського. В середньому на одне господарство цукрові буряки сіють на площі від 29,4 га (Макарівський район) до 330 га (Рокитнянський район). Виробничі затрати в розрахунку на гектар посівів також різні: від 1162 гривень в господарствах Бориспільського району до 1959 гривень - Васильківського. Відхилення в рівні урожайності в розрізі господарств районів також значні. Найвища урожайність досягнута у господарствах Васильківського району - 39,8 т/га, найнижча у Макарівському - 11,3 т/га. В результаті,, затрати праці на одиницю продукції також суттєво відрізняються (додаток Е).

Наведені виробничі показники розвитку буряківництва в районах Київської області мають значний вплив на результативні показники галузі, яка в цілому по регіону збиткова. Кількість збиткових господарств складає 46,7%. Викликає занепокоєння те, що у Васильківському районі в якому найвища урожайність, збитковість складає 0,81%. Велика різниця спостерігається в обсягах реалізації цукрових буряків з гектара посівів, одержання грошових надходжень в розрахунку на одиницю площі, їх частки в загальній сумі виручки по господарству, в собівартості одиниці продукції та її реалізаційної ціни (додаток Є).

Порівняльний аналіз в динаміці виробничих показників вирощування цукрових буряків в господарствах Київщини і в Україні показує, що суттєво зменшились площі посівів та частка бурякового поля в загальній посівній площі: в Київській області з 12,07 % до 7,9 %, в Україні - з 6,6% до 3,1%. Знизився

рівень інтенсивного ведення галузі, про що свідчить зменшення суми виробничих затрат та оплати праці, теж у розрахунку на гектар посівів. При цьому затрати праці збільшились, а урожайність культури знизилась на 22 % - в господарствах Київській області, і на 27 % - в Україні (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Виробничі показники вирощування цукрових буряків (в господарствах суспільного сектору)

Показники	1991 р.	1998 р.
Київська обл.	Україна	Київська обл. по відношенню до України,%	Київська обл.	Україна	Київська обл. по відношенню до України,%
Фактично зібрана площа,га			6,9			7,1
Частка в посівах, %	12,07	6,63	X	7,9	3,1	X
Виробничі затрати-всього, тис.грн			7,1			8,3
- теж, на 1 га, грн.	1762,3	1719,1	102,5	1640,7	1416,2	115,8
в тому числі: оплата праці з нарахуваннями -всього, тис.грн.			6,4			6,2
- теж, на 1 га, грн	624,2	676,3	92,3	242,9	280,3	86,6
Прямі затрати праці -всього, тис. люд-год			5,2			5,1
-теж, на 1га, люд-год	135,2	181,5	74,5	193,6	270,7	71,5
Урожайність, т/га	26,93	23,15	86,0	21,01	16,92	12,42

У процесі трансформування господарюючих структур різко зменшились грошові надходження в господарствах, а також змінилась структура товарної продукції. При зменшенні в цілому грошових надходжень від реалізації продукції рослинництва у 6,5 раза, її частка зросла з 27,5% у 1990 році до 40,4% - у 1998 році. Сума реалізації від буряківництва зменшилась у 4,1 раза, а її частка у загальній сумі грошових надходжень підвищилась відповідно з 8.1% до 19,0% (табл. 2.6).

Зменшення грошових надходжень від реалізації товарної продукції, зміна її структури в господарствах Київської області свідчить про те, що втрачається можливість інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в регіоні, проявляється тенденція до його екстенсивного ведення.

Таблиця 2.6. Вартість і структура товарної сільськогосподарської продукції

(господарства суспільного сектора)

Види продукції	Роки
Сума реалізації, тис. грн	Структу­ра, %	Сума реалізації, тис. грн	Структу­ра, %	Сума реалізації, тис. грн	Структу­ра, %
Продукція рослинництва:
зернові і зернобобові		7,9		21,5		19,1
соняшник		-		0,3		0,3
картопля		2,5		0,8		0,2
цукрові буряки		8,1		22,5		19,0
овочі		2,3		0,4		0,3
інша продукція		6,7		1,3		1,5
Разом		27,5		46,9		40,4
Продукція тваринництва:
худоба і птиця		26,6		8,5		9,9
молоко цільне		17,1		10,7		12,0
інша продукція		11,7		3,1		1,2
Разом		55,3		22,3		23,0
Промислова продукція		13,1		15,2		19,4
Інша продукція		4,1		15,6		17,2
Всього

Реформування відносин власності, що характерне для сучасного періоду розвитку національної економіки, зумовлює організацію різних форм господарювання та створення багатоукладної економіки і різних її секторів: державного, кооперативного, акціонерного, приватного. Все ж основні обсяги вирощування цукрових буряків (93.9 % посівів і 94,5 % валового урожаю) були зосереджені у господарствах суспіЛьногоПсектору і лише 3,8 % посівів і 3,7 % валового збору розміщено у селянських (фермерських) господарствах.(рис.2.1). Урожайність цукрових буряків у них вища, ніж у суспільному секторі, проте при такій мізерній частці виробництва у приватних господарствах це не мало значного впливу на загальний її рівень та нарощування обсягів виробництва (табл2.7).

Фермери і населення все ще стримано відносяться до розвитку галузі буряківництва у своїх господарствах і не без підстав.

Таблиця 2.7. Розміщення виробництва цукрових буряків за категоріями

господарств у Київській області

Роки	Всього			В тому числі
Суспільний сектор	%ДО всього	Селянські (фермерські господарства)	%до всього	Населення	%до всього
				Посівні площі, тис.га
	114,50	114,50	100,0	-	-	-
	113,52	113,52	100,0	-	-	-
	111,10	110,82	99,7	0,28	0,3	-
	109,17	108,35	99,2	0,75	0,8	-
	104,66	103,19	98,6	Ш	1,4	0,1	0,1
	103,39	100,69	97,4	2,01	1,9	0,68	0,6
	98,90	94,20	95,2	2,77	2,8	0,16	0,2
	87,66	85,25	88,3	1,62	1,6	0,78	0,8
	78,32	75,58	96,5	1,88	2,4	0,63	0,8
	78,93	74,13	93,9	2,97	3,8	1,26	1,6
				Урожайність, т/га
	29,4	29,4	100,0	-	-	-
	26,9	26,9	100,0	-	-	-
	21,9	21,9	100,0	17,8	81,3	-
	26,2	26,2	100,0	29,6	112,5	-
	22,4	22,4	100,0	24,9	111,0	-
	24.8	24,8	100,0	26,2	105,6	8,0	32,2
	21,6	21,7	100,5	21,8	100,9	19,0	88,0
	20,7	20,7	100,0	22,3	107,7	14,2	53,2
	22,0	22,0	100,0	22,0	100,0	17,0	77,3
	20,1	20,2	100,5	* №fT	98,0	14,9	74,1
				Валовий збір, тис.тонн
	3364,0	3364,0	100,0	-	-
	3051,1	3051,1	100,0	-	-
	2429,8	2424,7	99,8	5,05	0,2
	2862,3	2838,3	99,2	22,2	0,8
	2347,0	2310,5	98,4	35,1	1.5	1.4
	2551,9	2499,1	97,9	52,7	2,1	0,1	0,5
	2128,0	2045,0	96,1	60,5	2,8	22,5	1,1
	1815,4	1768,1	97,4	36,2	2,0	10,2	0,6
	1720,8	1665,5	96,8	41,1	2,4	14,2	0,8
	1588,0	1500,5	94,5	58,7	3,7	18,8	1,2

Перш за все цукрові буряки - це інтенсивна і трудомістка культура, вибаглива до грунтово-кліматичних умов, природної родючості грунтів, потребує значних організаційних зусиль, необхідних теоретичних знань щодо особливостей розвитку галузі та концентрації багатьох видів виробничих ресурсів: якісно обробленого захисними речовинами районованого сортового насіння, відповідного внесення в грунт мінеральних добрив у раціональному

Дата добавления: 2015-05-22