Природно-економічні умови регіону і стан цукробурякового виробництва 3 страница

Лише близько 40 відсотків господарств з часткою посівів вище 10%, що засвідчує тенденцію скорочення посівів цукрових буряків у Київській області та низьку насиченість сівозміни цукровими буряками. І тільки господарства з часткою посівів більше 12,5 % мають рівень урожайності, вище середньої по господарствах на 12-23 відсотки, Проте рентабельність виробництва у них мінімальна з незначним прибутком в розрахунку на гектар посівів.

Аналіз ефективності галузі за питомою вагою цукрових буряків у посівах свідчить, що найвищими були показники у групі господарств з часткою в ріллі понад 15%.

Таблиця 2.15 Ефективність буряківництва в залежності від частки цукрових буряків у посівах, в господарствах Київської області (суспільний сектор, 1998 р.)

Показники	Групи господарств за часткою цукрових буряків у посівах, %
До 2,5	2,5-5,0	5,0-7,5	7,5- 10,0	10,0-12,5	12,5-15,0	Більше 15,0	В серед­ньому
Кількість господарств в групі, одиниць
Фактично зібрана площа цукрових бур­яків в розрахунку на одне господарство, га	32,9	74,8	116,9	160,8	221,4	259,3	329,9	167,4
Урожайність, т/га	16,5	17,4	17,7	19,1	20,8	24,7	27,2	22,1
Виробничі затрати на 1 га посівів, грн.	1956,8	1804,5	1630,5	1574,4	1592,4	1714,7	1635,1	1647,5
Реалізаційна ціна 1 т, грн.	82,0	73,6 '		72,1	71,4	69,9	62,3	69,3
Собівартість продукції, грн/т	106,9	97,3	91,8	76,6	72,2	69,6	60,2	72,4
Затрати праці на 1 га площі, люд-год	292,1	186,5	209,9	236,4	174,1	180,7	159,9	189,0
Затрати праці на 1 т, люд-год	17,7	10,7	11,8	12,37	8,41	7,31	5,87	8,55
Рівень рентабельності буряківництва, %	-23,31	-24,34	-15,61	-5,90	-1,21	0,47	3,48	-4,32
Прибуток на 1га, грн	-387,15	-392,65	-245,27	-87,96	-18,08	8,06	56,99	-68,67
Питома вага цукрових буряків, %:
- у сумі виручки	4,28	8,32	13,65	15,61	20,27	22,50	26,78	17,53
- у посівах	1,45	3,69 >-,	6,00	8,66	11,08	13,88	17,99	8,57
Рівень рентабельності по господарствах, %	-28,30	-24,45	-21,85	-13,37	-13,58	-10,22	-8,74	-16,22

В загальній кількості 12,8% господарств показали найкращі результати. І

все ж при найнижчих матеріальних затратах та затратах праці з розрахунку на одиницю продукції прибуток на 1 га становив лише 57 грн., а рівень рентабельності -3,5%, збитковості при -4,3% в середньому по області. У загальній сумі виручки частка галузі буряківництва складала 26,8%.

Урожайність коренеплодів вища середньої по області майже в два рази. При відносно високих показниках ефективності їх кількість незначна і становить лише 12,8%. Виявлена залежність ефектиїїності буряківництва від валового збору

урожаю. Ефективним є виробництво цукрових буряків у господарствах з обсягом

валового урожаю понад 8000 тонн (табл. 2,16).

Таблиця 2.16 Ефективність буряківництва в залежності від валового збору в господарствах Київської області (суспільний сектор, 1998 р.)

Показники		"рупи господарств за обсягом валового збору на господарство, т
ДО500	501-	1001-	2001 -4000	4001 -6000	6001-8000	8001-10000	більше 10000	в серед­ньому
Кількість господарств в групі, одиниць
Валовий збір урожаю на 1 господарство, т	250,3	741,3	1442,5	2899,4	4876,2	7027,8	8900,7	15520,8	3694,2
Площа посіву на 1 господарство,, га	39,2	72,0	102,4	154,1	238,3	274,2	308.5	453,9	167,4
Виробничі затрати на 1 га посівів, грн	1574,80	1583,84	1546,98	1557,50	1563,70	1679,32	1835,75	1869,61	1647,54
Урожайність, т/га	6,4	10,3	14,1	18,8	20,5	25,6	28,8	34,2	22,1
Реалізаційна ціна 1 т, грн	105,3	96,8	78,7	74,6	74,2	69,6	66,3	57,3	69,3
Собівартість продукції, грн/т	220,2	147,1	103,4	73,8	76,4	64,1	65,4	52,9	72,4
Затрати праці на 1 га площі, люд/год	203,2	266,3	206,3	216,0	182,0	179,8	158,1	150,1	189,0
на 1 т, люд/год	31,7	25,5	14,6	11,5	8,87	7,02	5,48	4,39	3,55
Рівень рентабельності буряківництва, %	-52,19	-34,19	-23,89	-6,49	-2,81	8,62	1,38	8,36	-4,32
Прибуток (+), збиток (-) на 1га, грн.	-694,05	-490,19	-339,98	-95,57	-43,91	142,18	26,05	151,36	-68,67
Питома вага цукрових буряків,%
- у посівах	2,38	4,12	5,61	8,84	11,16	12,32	12,15	15,32	8,57
- сумі виручки	5,14	6,84	11,77	16,90	20,90	20,68	21,77	22,41	17,53
Рівень рентабельності по господарствах, %	-39,99	-29,67	-27,71	-15,88	-12,88	-7,39	-2,01	-3,82	-16,22

Таких господарств у області лише 72, або 17,3 відсотка. Як бачимо, в цих господарствах, завдяки високій урожайності (вона вища середньої на 16,1%), та насиченості посівів (більше 12%), порівняно при низьких затратах праці та ціні реалізації, що склалася вище собівартості, отримано прибуток від реалізації цукрових буряків. Частка грошових надходжень в сумі реалізації становила 20 %, рентабельність галузі 8,62%. Але цей рівень невисокий, так як у даних групах господарств склалися найвищі виробничі витрати на 1 га посівів.

Переважна частина господарств (82,7%) має валовий збір до 8000 тонн, а це перш за все низький рівень насиченості цукрових буряків у ріллі (до 10%),

низька урожайність, високі затрати праці, а виробничі витрати в них нижче

середнього показника. Як наслідок, висока собівартість, особливо у групі

господарств з обсягами до 4000 тонн, що при неможливості реалізувати свою

продукцію за ціною вище собівартості призвело до негативних результатів -

збитковості галузі. Отже, належна концентрація виробництва залишається

одним з факторів його ефективності і в сучасних умовах. Аналіз ефективності

галузі від величини виробничих затрат в розрахунку на одиницю посівів показує,

що цей фактор проявляється неоднаково (табл. 2.17).

Таблиця 2.17 Ефективність буряківництва в залежності від виробничих затрат в господарствах Київської області (суспільний сектор, 1998 р.)

Показники	Групи господарств за сумою виробничих витрат на 1 га посівів, грн,
до 500	501 -750	751 -1000	1001 -1250	1251 -1500	1501 -1750	більше 1750	разом
Кількість господарств в групі, одиниць
Виробничі затрати на 1 га посівів, грн.	124,9	679,71	893,94	1137,4	1375,68	1624,23	2218,75	1647,54
Площа посіву в розрахунку на одне господарство, га	131,5	117,9	144,3	161,8	190,6	179,4	162,2	167,4
Урожайність, т/га	12,8	7,8"	15,7"	16,3	20,5	21,8	27,5	22,1
Реалізаційна ціна 1 т, грн	103,3	73,3	58,9	68,4	71,8	67,8	70,3	69,3
Собівартість продукції, грн/т	98,0	85,3	56,4	69,5	67,3	72,0	77,0	72,4
Затрати праці на 1 га площі, люд-год	228,0	144,1	187,7	170,4	204,9	184,5	196,9	189,0
Рівень рентабельності буряківництва, %	5,3	-14,08	4,39	-1,53	6,66	-5,91	-8,67	-4,32
Прибуток (+), збиток (-) на 1га, грн	6,65	-92,48	38,64	-17,13	93,27	-92,81	-180,67	-68,67
Питома вага цукрового буряка, %
- у сумі виручки	3,03	11,23	10,57	16,69	18,33	17,72	18,45	17,53
- у ріллі	5,92	7,71	6,82	8,97	10,34	8,98	7,89	8,57
Рівень рентабельності по господарствах, %	-25,75	-27,53	-^174£	-20,67	-11,36	-16,76	-16,11	-16,22

Це свідчить про різну ціну закуплених на ринку і використаних матеріальних ресурсів і різний рівень підприємливості товаровиробників.

Найнижча ефективність виробництва цукрових буряків у групі господарств з виробничими витратами 500 - 750 грн на 1 га, таких господарств 15 або 3,6%. Як бачимо, незначні витрати людської праці та малий рівень виробничих затрат призвели до мізерної урожайності, собівартості вище середнього рівня, а все це зумовило збитковість галузі.

Ефективним є виробництво цукрових буряків у групі господарств з виробничими витратами на 1 га посіву від 750 до 1000 грн„ 1500 - 1750 грн, та до 500 грн. Ці господарства становлять близько 24,5% загальної кількості. Тут реалізаційна ціна відшкодовує виробничі витрати, що дало можливість отримати прибуток та позитивний рівень рентабельності. 56% загальної кількості господарств складають підприємства з рівнем виробничих витрат на 1 га - від 1500 грн і більше. Але відносно невисока урожайність цукрових буряків - 21,8-27,4 т/га обумовила високу їх собівартість, що перевищила реалізаційну ціну на 8-10%, і призвела до значних збитків. Дана група господарств велика за своєю кількістю, має основну вагу у визначенні середніх показників, але не використала своїх потенційних можливостей, а саме - рівень урожайності далеко не досягає середнього.

Важливою умовою забезпечення конкурентності вітчизняного ринку цукру є скорочення затрат на вирощування цукрових буряків та здешевлення матеріально-технічних ресурсів. Для цього є певні передумови, що видно з наступного: у вересні 1998 року собівартість бензину на нафтопереробних комбінатах становила 14-18 коп/л, відпускна ціна - 55-60, а господарства купували бензин уже за ціною 75 коп/л. Отже, попередньо закладається низький рівень ефективності сільськогосподарського виробництва, що призводить до його збитковості.

Одним з шляхів зниження собівартості коренеплодів є зменшення витрат насіння та використання в основному вітчизняних сортів і гібридів. Так, для відшкодування витрат на насіння вітчизняних сортів на гектар посівів треба реалізувати 85-160 кг цукру, а іноземних до 400 кг. До того ж, необхідно

дотримуватись корисних інтервалів розміщення рослин, що формуються при сівбі. Витрати насіння при цьому різко скорочуються. На 1 гектар вистачає 1,7 -1,9 посівної одиниці, (іноземні технології 1,5-1,8, наші 2-3), а на відшкодування їх вартості в розрахунку на один гектар потрібно реалізувати 20-25 кг цукру. Крім того, збільшення кількості рослин, розміщених у корисних інтервалах, значно підвищує урожайність і цукристість коренеплодів. Збільшення корисних інтервалів лише на один відсоток підвищує урожайність більш як на півтора центнерів з гектара, а цей спосіб збільшує кількість корисних інтервалів на третину. Отже, без додаткових затрат господарство може отримати на одному гектарі понад вирощене ще по 4,8 тонн цукрових буряків (56, с. 5).

Звертаючи увагу на важливість розвитку буряківництва для економіки господарств, значення цукру для національного ринку та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків (частка цукру в експорті продовольчих товарів становить близько 20%) розвиток цукробурякового виробництва повинен здійснюватись на основі державного протекціонізму та забезпечення паритетних відносин в його галузях. Державний протекціонізм має передбачати стимулювання розширеного відтворення галузі у відповідності з формулою "попит-пропозиція" шляхом субсидування впровадження досягнень науково-технічного прогресу з метою прискореного нарощування обсягів виробництва, зведення до мінімуму втрат на всіх технологічних операціях та підвищення ефективності виробництва.

Для інтенсифікації буряківництва, стабілізації розвитку галузі, підвищення урожайності необхідно на державному "рівні найближчим часом організувати виготовлення вітчизняної системи машин і механізмів для галузі, в тому числі з урахуванням потреб "малого поля". Так, потрібні високопродуктивні пневматичні сівалки, що забезпечують економію насіння, праці та інших виробничих витрат, шнекові розкидачі мінеральних добрив, обприскувачі, бурякозбиральні комбайни, які б не допускали втрат і пошкоджень коренеплодів. Необхідно також налагодити виробництво вітчизняних засобів захисту рослин, випуск фосфорних і

калійних добрив, відродити біологічні методи захисту рослин. Тобто на сучасній індустріальній основі забезпечити впровадження вітчизняної технології вирощування цукрових буряків.

Здешевлення матеріально-технічних ресурсів важливо також і для цукрових заводів. Аналіз структури собівартості переробки цукрових буряків на Саливонківському цукровому заводі свідчить, що основними статтями затрат є: паливо і енергія, загальновиробничі і загальногосподарські витрати та витрати на утримання і експлуатацію обладнання загальна частка яких в структурі витрат становила у 1999 році 74,2% (табл. 2.18). Отже, саме ці статті витрат формують рівень собівартості виробництва цукру. їх величина на одиницю вихідної продукції, частка в структурі затрат, змінюватиметься в залежності від обсягів переробки цукрових буряків, якості сировини, виходу й виробництва цукру та ціни енергоресурсів.

Таблиця 2.18 Структура собівартості переробки 1 тонни цукрових буряків на

Саливонківському цукровому заводі

Статті витрат л s	Роки
*, 1998
грн	%	грн	о/ /0
Витрати на доставку та зберігання цукрових буряків	3,43	7,4	3,96	7,8
Допоміжни матеріали	1,88	4,0	3,26	6,4
Паливо та енергія	15,44	33,2	16,50	32,6
Заробітна плата з нарахуваннями	0,73	1,6	0,73	1,4
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	5,43	11,7	5,21	10,3
Загальновиробничі витрати	9,75	20,9	9,15	18,1
Загальногосподарські витрати	8,59	18,4	9,94	19,7
Позавиробничі витрати	1,31	2,8	1,82	3,6
Повна собівартість переробки цукрових буряків	46,56		50,57
Заготовлено цукрових буряків, тис.т	251,5	242,0
Цукристість, %	16,63	16,49
Втрати цукрових буряків, %	2,96	4,68
Втрати цукрових буряків, тис.т	7,4	11,3
Перероблено цукрових беряків, тис.т	244,0	230,7

Разом з тим, для виробництва на Саливонківському цукровому заводі, одному з

найбільш потужних в регіоні, характерні ті ж тенденції, що і в цілому в Україні:

обсяги переробки цукрових буряків зменшуються, підвищуються їх втрати, також,

втрати цукру, зменшуються обсяги його виробництва (табл. 2.19).

Таблиця 2.19 Основні виробничі показники роботи Саливонківського цукрового заводу

Показники	Роки
Сировинна зона
- площа, га
- урожайність, т/га	26,2	32,1	30,6	35,7	29,3	30,5	32,5
- заготовлено цукрових буряків, тис,т	443,6	478,9	431,6	380,3	221,1	251,3	242,0
Цукристість, %	15,30	16,07	15,99	16,23	16,33	16,63	16,49
Втрати цукрових буряків, %	2,50	3,20	3,70	3,60	3,32	2,96	4,68
Перероблено цукрових буряків, тис,т	Р 399,3-	-408,1	416,4	366,8	213,8	244,0	230,7
Втрати цукру, %	3,52	4,05	3,74	3,11	3,12	3,23	4,27
Вихід цукру, %	11,78	12,02	12,25	13,12	13,21	13,40	12,22
Вироблено цукру, тис,т	47,2	57,2	54,9	48,1	27,9	32,7	27,7
Коефіцієнт витягу, %	0,75	0,72	0,74	0,78	0,78	0,78	0,71
Витрати, % до переробки
-умовне паливо	6,00	6,43	6,53	6,48	7,18	6,66	6,50
- вапняковий камінь	6,19	6,82	6,98	7,00	7,00	6,98	7,80
Добова продуктивність, т/добу
Кількість робочих діб заводу			103,5

Так, сировинна зона заводу скоротилась порівняно з 1990 роком в два рази, заготівля цукрових буряків зменшилась в 1,97 раза, виробництво цукру - в 2,1 раза. При цьому урожайність за порівнювані роки була майже однаковою -підвищувалась лише на 1,2 відсотки. При більш високій дигестії цукрових буряків порівняно з 1990 роком збільшились їх втрати, зросли також втрати цукру, виробничі витрати умовного палива та вапнякового каменю, що свідчить про зниження технологічної дисципліни на виконанні виробничих процесів заготівлі, зберігання й переробки цукрових буряків. Це - один з суттєвих факторів, що впливають на ефективність роботи цукрового заводу, рівень собівартості цукру і його конкурентоспроможність.

При відсутності державних дотацій, бюджетного фінансування, високих процентних ставках кредитування рівень економічної мотивації праці та ефективності сільськогосподарського виробництва визначатиме еквівалентність товарообороту в технологічно взаємопов'язаних галузях цукробурякового продуктового підкомплексу.

Розвиток цукробурякового виробництва в регіоні повинен базуватись на розробці і здійсненні цільової науково-обгрунтованої програми під назвою "Цукробурякове виробництво регіону" з виділенням окремим розділом буряківництва.

У ній мають бути передбачені короткострокові, середньо- і довгострокові заходи по стабілізації розвитку галузі, визначені прогнозні показники обсягів виробництва цукрових буряків і цукру з установленням квот та фіксованих цін, що з врахуванням темпів інфляції гарантуватиме товаровиробникам необхідний для забезпечення розширенного відтворення виробництва рівень доходів. Зважаючи на те, що цукробурякове ^виробництво для Київської області є одним із пріоритетних, доцільно було б підпорядкувати розвитку цієї галузі організаційну і підприємницьку діяльність регіональних управлінських структур.

Реформування відносин власності і перехід до багатоукладної економіки потребують уточнення методичних підходів до визначення ефективності виробництва, умов господарювання, обгрунтування критерію і системи показників, що характеризують цей рівень в окремих складових аграрно-промислового виробництва, а саме: в сільськогосподарських і промислових переробних підприємствах.

Зокрема, визначення рівня ефективності цукробурякового аграрно-промислового виробництва в межах району чи в окремому господарстві потребує уточнення оцінки розвитку галузі буряківництва в сільськогосподарських підприємствах, а також діяльності цукрового заводу і на цій основі визначення рівня ефективності буряківництва, цукроваріння і цукробурякового виробництва в конкретному регіоні. Дана постановка питання викликана зміною економічних

розрахунків між бурякосіючими господарствами і цукровими заводами при переробці давальної сировини і, отже, зміни сутності одержуваного кінцевого результату, як в галузі буряківництва, так і в цукроварінні. Відносно буряківництва як самостійної галузі в господарстві залишається важливим визначення таких показників ефективності як собівартість виробництва цукрових буряків, трудомісткість, продуктивність праці, прибутковість і рентабельність товарної продукції галузі.

Методичні підходи до визначення рівня собівартості продукції та її трудомісткості незалежно від форми господарювання, організації виробництва, каналів реалізації продукції і відносин власності залишаються традиційними. їх визначення проводиться на основі існуючої на даний період методики обліку затрат праці та матеріально-грошових затрат на вирощування цукрових буряків, що ведеться на рахунку "Основне виробництво".

В умовах організації переробки цукрових буряків як давальчої сировини, коли кінцевим результатом галузі в господарстві є обсяги виробленого цукру, економічна суть наведених показників не змінилась. Проте їх значення, на нашу думку, зростає, як таких, що характеризують технологічний рівень організації виробництва. Показник обсягу виробництва цукру набуває все більшого значення і для бурякосіючих господарств, і особливо для цукрових заводів - тому що саме він визначає об'єм кінцевої продукції і рівень її ефективності.

Реформування економічних відносин між господарствами аграрного сектору
і цукровими заводами змінює характер відносин організаційного і
функціонального плану між сільськогосподарськими підприємствами і цукровим
заводом та власність на кінцеву продукцію цукробурякового виробництва.
Відповідно з прийнятим положенням переробки цукрових буряків на

давальницькій основі, власником частини кінцевої продукції, а також побічної продукції цукроваріння - жому і меляси, є також сільськогосподарські підприємства. Цукровий завод виконує функцію обслуговування господарств -переробляє вирощені ними цукрові буряки, працюючи по принципу переробки

давальницької сировини. Отже, змінюються показники, що характеризують результати діяльності в галузі буряківництва і цукрових заводів. Уточнення потребує їх облік та методичні підходи до визначення їх рівня.

У загальному плані критерієм економічної ефективності відносно аграрно-промислового виробництва є рівень забезпечення якісною кінцевою продукцією потреб споживача і її конкурентоспроможність, тобто, низькі витрати праці і засобів на її виробництво.

Дата добавления: 2015-05-22