Тема 10. Україна в період Другої світової

Запитання для поточного контролю знань

Завдання 7.

Завдання 6.

Завдання 5.

Суть подій 1939-1940 рр., що відбувалися на західноукраїнських землях, правильніше відбиває термін:

а) анексія; д) приєднання;

б) возз'єднання; г) входження;

г) включення; є) загарбання.

Засади ідеології націоналізму розробив:

а) Е. Коновалець; б) Л. Бачинський; в) Д. Донцов.

Наведіть факти, які характеризують національне гноблення українців у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.

1. Охарактеризуйте національно-визвольний рух у західноукраїнських землях у 20-30-ті роки.

2. За яких умов виникла ОУН і які методи боротьби вона застосовувала?

3. Проаналізуйте політичну спрямованість політичних партій Західної України.

4. Які геополітичні зміни відбулися в західноукраїнських землях на початку Другої світової війни?

9.4. Інформаційні джерела

1. Бойко А. Історія України. - Київ.: Академія, 2002. - С. 379-420.

2. Історія України: посібник / За ред. Г.Д. Темка. - К: Академія, 2002. - С. 287-299.

3. Король В.Ю. Історія України. -К.: Академія, 2005. - С 318-327.

4. Лях Р.Д., Ізюмов В.Г. та ін. Історія України. - Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. - С 288-298.

5. Скрипник М.О., Домбровська Л.Ф. Історія України. - К.: Центр навч. літератури. - С 192-205.

6. Субтельний О. Україна. Історія. - К: Либідь, 1992. - С 351-368.

7. Черкащина М.К. Історія України: від давніх часів до сьогодення. -К: ВД «Професіонал», 2005. - С 146-159.

та Великої Вітчизняної війни (1939-1945 рр.)

Кількість годин: аудиторні заняття - 4, самостійна робота - б.

10.1. Методичні поради до вивчення теми

Вивчення даної теми передбачає розгляд і аналіз наступних питань:

1. Причини і початок Другої світової війни. Західноукраїнські землі в системі радянсько-німецьких договорів.

2. Початок Великої Вітчизняної війни. Україна в планах гітлерівської Німеччини. Причина тимчасових поразок радянської армії.

3. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Всенародна боротьба в тилу ворога.

4. Остаточне визволення України від німецько-фашистських загарбників. Переможне закінчення Другої світової війни.

Розкриваючи перше питання, необхідно проаналізувати причини Другої світової війни. Головною причиною війни були протиріччя, які визрівали протягом багатьох років між великими державами світу. На заході це була нацистська Німеччина, що очолила так званий атикомінтернівський пакт, до якого входили ще й Японія та Італія. На сході - Радянський Союз.

Розкриваючи зміст «українського питання» напередодні Другої світової війни, слід зазначити, що роз'єднаність і перебування українських земель у складі чотирьох держав було значним дестабілізуючим фактором політичного життя довоєнної Європи. Крім СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини, які намагались утримати вже підвладні і приєднати нові українські землі, на них, у боротьбі за «життєвий простір», почала активно претендувати Німеччина, а також Угорщина, що домагалась повернення українського Закарпаття.

Початку Другої світової війни передувало укладення 23 серпня 1939 р. радянсько-німецького пакту Молотова - Ріббентропа «Про ненапад», розрахованого на десять років. Якщо підписання подібного договору з потенційним агресором можна було тлумачити як законну спробу відвернення війни, то зовсім інакше слід розцінювати таємні протоколи до пакту, де йшлася мова про територіальний переділ світу між двома державами в Східній Європі. Безпосереднім результатом пакту «Молотова-Ріббентропа» був початок 17 вересня 1939 року агресії Німеччини проти Польщі.

Висвітлюючи процес радянізації західноукраїнських земель, зверніть увагу, що в історичній літературі існують різноманітні оцінки відносно об'єднання усіх українських земель у складі УРСР.

Приступаючи до вивчення другого питання, необхідно відзначити, що на світанку 22 червня 1941 р. фашистська Німеччина, віроломно, без оголошення війни, раптово і підступно напала на Радянський Союз. Почалася Велика Вітчизняна війна. Водночас проти СРСР виступили союзники Німеччини по фашистському блоку: Італія, Угорщина, Румунія і Фінляндія. На далекосхідних кордонах СРСР зосередила мільйонну армію Японія, яка незважаючи на договір про нейтралітет, підписаний з нашою країною 19 квітня 1941 р., очікувала зручного моменту для вступу у війну на боці Німеччини.

Початок війни означав, що німецькі плани щодо українських земель фактично вступили у вирішальну фазу практичного здійснення. Важливо з'ясувати причини тимчасових невдач Червоної Армії. Однією з причин такого становища, яке склалося для нашої країни на початку війни, були прорахунки в оцінці військово-політичної ситуації, допущені особисто Й.В. Сталіним.

По-друге, під час нападу на СРСР Німеччина мала великий значний військово-стратегічний потенціал. Як уже відмічалось, водночас проти СРСР виступили союзники Німеччини по фашистському блоку - Італія, Румунія і Фінляндія.

Однією із головних причин поразок радянської армії були репресії в лавах Червоної Армії і флоту. Масові репресії в 1937—1938 рр. позбавили її більше 40 тисяч командирів, політпрацівників, військових інженерів і спеціалістів. Із 108 членів Військової ради старого складу залишилось тільки 10 чоловік. Армія позбулась таких видатних військових стратегів, як М. Тухачевского, В. Блюхера, О. Єгорова, Й. Якіра, І. Уборевича та інших.

Таким чином, перебіг подій на радянсько-німецькому фронті відразу ж набув несприятливого для Червоної армії характеру. Зазнавши значних людських і матеріальних втрат, радянські війська були змушені відступати.

При висвітленні третього питання, слід зазначити, що захопивши Україну, окупанти встановили свій антинародний режим. Перш за все, вони знищили її цілісність, поділивши українські землі на чотири частини, підпорядкували їх різним державам і різним адміністративним органам.

«Новий порядок», який спирався на нестриманий кривавий і моральний терор, мав виконати три основні завдання: забезпечити продовольством, матеріальними і людськими ресурсами потреби Німеччини; вивільнити «життєвий простір» для арійської раси шляхом фізичного знищення, депортацій та вивезення на роботу до Німеччини українського населення; сприяти колонізації значної частини окупованих земель, заселенню їх німецькими переселенцями. Це було складовою «Плану Барбаросса».

«Новий порядок» викликав всенародний опір німецько-фашистського режиму. Тут доцільно розкрити діяльність таких складових руху опору, як масовий партизанський, підпільний рух, а також діяльність ОУН-УПА.

Аналізуючи четверте питання, необхідно мати на увазі, що необхідні умови для звільнення українських земель від фашистських загарбників були створені перемогою Червоної Армії під Сталінградом у лютому 1943 р, і розгромом німецьких військ у Курській битві в серпні 1943 р.

Битва за визволення України, що тривала довгих 22 місяці й складалася з ряду великих операцій, в яких брало участь до половини живої сили й бойової техніки всіх діючих радянських збройних сил, стала одним з найважливіших етапів на шляху до перемоги. Але хоча ворога з української землі було викинуто, бойові дії з визволення поневолених фашистами країн Центральної та Південно-східної Європи і завершення розгрому гітлерівської Німеччини тривали ще півроку.

Підводячи підсумки Другої світової війни, необхідно дати оцінку вкладу народу України в перемогу над фашизмом. Понад 6 млн. воїнів дав український народ збройним силам країн антигітлерівської коаліції. За питомою вагою воїни-українці та уродженці України посідали друге місце у Збройних Силах СРСР (після росіян). З українського середовища вийшли сотні полководців та воєначальників. Досить сказати, що з 15 фронтів, які діяли в період радянсько-німецької війни, більше половини очолювалися маршалами та генералами - українцями за походженням.

При вивченні цього питання доцільно також використати краєзнавчий матеріал і висвітлити вклад Полтавщини в розгром німецько-фашистських окупантів.

На початку війни у смузі Південного фронту із серпня по жовтень 1941 р. навколо Полтави було створено кільце зміцнень довжиною понад 200 км. Споруджувалась оборонна смуга між Полтавою і Харковом. Для організації партизанського руху були створені короткострокові курси. Узимку і навесні 1942 р. активну діяльність розгорнула підпільна комсомольсько-молодіжна група в складі 20 чоловік на чолі зі студенткою Харківського університету Лялею Убийвовк. Підпільники готували втечі радянських військовополонених з концтабору, підтримували зв'язок з партизанами і організовували диверсії. У травні 1942 р. група Лялі Убийвовк була схоплена гестапо і розстріляна. Велика підпільна група була створена в Лохвицькому та інших районах області.

23 вересня 1943 р. у результаті докорінного перелому в ході війни Полтава була звільнена від окупантів. Першими в місто увірвалися воїни 84-ї Харківської і 13-ї гвардійської стрілецьких дивізій. Червоний прапор був піднятий на пам'ятнику на честь історичної Полтавської битви.

10.2. План семінарського заняття

1. Західноукраїнські землі в системі радянсько-німецьких договорів 1939 р. Соціально-економічні процеси в Західній Україні після її входження до складу УРСР.

2. Початок Великої Вітчизняної війни. Україна в планах гітлерівської Німеччини. Причини тимчасових невдач радянської армії в 1941-1942 рр.

3. Корінний перелом у ході війни. Битва за Лівобережну Україну та Донбас. Визволення Києва.

4. Остаточне звільнення України. Внесок українського народу у розгром фашистської Німеччини.

Дата добавления: 2015-05-22