Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні форми організації виробництва




 

До форм суспільної організації виробництва належать концентрація, комбінування, спеціалізація та кооперування й раціональне розміщення виробництва.

В умовах ринку розвиток цих форм має стихійний характер, вони потребують удосконалення на базі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, розвитку різних форм власності. Великі спеціалізовані підприємства мають свої переваги та недоліки порівняно з дрібним бізнесом, який створює їх певне конкурентне середовище.

Концентрація виробництва полягає в зосередженні виробництва на великих підприємствах у межах кожної галузі. Процес концентрації виробництва в сучасних умовах вимагає не просто збільшення кількості основних фондів, а докорінної зміни техніки на базі науково-технічного прогресу, її зосередження на великих підприємствах.

Під абсолютною концентрацією розуміють будь-яке укрупнення виробництва (або розростання самого підприємства, або об’єднання дрібних підприємств), а під економічною (відносною) концентрацією розуміють ріст питомої ваги великих підприємств в загальному обсязі виробництва.

Основним критерієм ефективності концентрації в промисловості є максимальне використання факторів виробництва. У кожній галузі концентрація виробництва залежить від конструктивно-технологічних особливостей продукції.

Концентрація промислового виробництва здійснюється в трьох основних формах:

1. Концентрація спеціалізованого виробництва, тобто концентрація виробництва конструктивно та технологічно однорідної продукції на спеціалізованих підприємствах.

2. Концентрація комбінованих виробництв полягає в комбінуванні різнорідних виробництв однієї або декількох галузей промисловості.

3. Збільшення розмірів універсальних підприємств. Концентрація об’єднує виробництва, не пов’язані між собою ні однорідністю і послідовністю технологічних процесів, ні комплексною переробкою сировини. Ця форма є найменш ефективною.

Основними перевагами концентрації виробництва є:

– можливість впровадження нового прогресивного обладнання;

– раціональна організація праці;

– більш економне використання матеріалів та палива;

– можливість створення потужних науково-дослідних підрозділів.

Недоліками концентрації є:

– погіршення управління виробництвом;

– значні строки будівництва та освоєння потужностей;

– ріст транспортних витрат;

– невідповідність розміру підприємств наявним ресурсам.

Основними показниками рівня концентрації є розміри підприємств, які визначаються за:

– річним випуском продукції;

– середньорічною кількістю працюючих;

– середньорічною вартістю основних фондів;

– споживанням енергоресурсів за рік;

– середнім розміром підприємства в галузі.

Спеціалізація – це процес зосередження випуску конструктивно та технологічно однорідної продукції, її окремих частин або технологічних процесів на підприємствах, в об’єднаннях або галузях.

Спеціалізація виробництва здійснюється в трьох основних формах: предметної, подетальної, технологічної.

Предметна спеціалізація означає зосередження виробництва визначених видів продукції кінцевого споживання. Предметом такої спеціалізації можуть бути автомобільний завод, швейна фабрика, які випускають визначені види та сорти виробів.

Подетальна спеціалізація - зосередження виробництва визначених деталей і агрегатів, заготівель і напівфабрикатів, а також виконання окремих технологічних процесів (наприклад, підшипниковий завод).

Перетворення окремих фаз виробництва або операцій у самостійне виробництво - технологічна спеціалізація.

Економічна ефективність спеціалізації може бути визначена шляхом обчислення таких показників як:

– порівняльна економічна ефективність спеціалізації (Е):

 

Е = [(C1+Tp1) - (C2 +Tp2)] x A2, (3.2)

де С1 і С2 - повна собівартість одиниці продукції до і після проведення спеціалізації;

Тр1 і Тр2 - відповідні транспортні витрати;

А2 - річний обсяг виробу продукції після проведення спеціалізації.

– річний економічний ефект від спеціалізації:

 

Н =[(C1+Tp1НK1) - (C2 +Tp2+ЕнK2)] x A2, (3.3)

де ЕН - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К1 і К2 - питомі капітальні вкладення до та після проведення спеціалізації;

А2 - річний обсяг виробництва продукції (фактичний) після проведення спеціалізації.

Приклад. Визначити економічну ефективність від спеціалізації продукції, зміну рівня спеціалізації (табл.. 3.2).

 

Таблиця 3.2– Вихідні дані для розрахунків

 

Показник Одиниця виміру До спеціалізації Після спеціалізації
Випуск за рік шт.    
Собівартість виробу грн 50,0 40,0
Ціна виробу грн 55,5 55,5
Питомі капітальні вкладення грн 110,0 160,4
Транспортні витрати з доставки одиниці продукції споживачу   грн   8,0   11,6
Профільна продукція за рік грн    

 

1. Річний економічний ефект від спеціалізації складає:

 

Е = [(50,0+8,0+0,12х110,0) - (40,0 +11,6+0,12х160,4)] x 42000=14784 грн

 

2. Рівень спеціалізації визначається питомою вагою профільної продукції в загальному обсязі продукції за рік:

,

.

– окупність капітальних вкладень на проведення спеціалізації (О).

 

, (3.4)

де К - обсяг капітальних вкладень на здійснення спеціалізації;

Ф - вартість основних фондів, вивільнених унаслідок спеціалізації.

Кооперування виробництва - тривалі виробничі зв'язки між підприємствами, що сумісно виготовляють кінцевий продукт.

Розрізняють кооперування за галузевим та територіальним принципах.

Рівень кооперування визначається наступними основними показниками:

– питомою вагою в собівартості виготовленої підприємством продукції комплектуючих виробів і напівфабрикатів, одержаних по кооперованих поставках;

- питомою вагою напівфабрикатів, виготовлених підприємством на сторону, в загальному їх випуску та випуску на сторону;

- кількістю підприємств, що кооперуються з даним підприємством.

Комбінування виробництва - це поєднання в одному підприємстві різногалузевих виробництв, пов’язаних між собою в технічному, економічному та організаційному відношеннях.

Ознаками комбінування є:

– об'єднання різнорідних виробництв;

– пропорційність між ними;

– техніко-економічна єдність виробництв;

- виробнича єдність (усі частини комбінату розташовуються на одній території та пов'язані між собою комунікаціями);

- єдине енергетичне господарство, спільні допоміжні та обслуговуючі виробництва.

Комбінування виступає в трьох основних формах:

1. Комбінування на основі поєднання послідовних стадій переробки сировини аж до одержання готової продукції;

2. Комбінування на основі використання відходів виробництва для вироблення інших видів продукції;

3. Комбінування на основі комплексної переробки сировини (вироблення з одного виду сировини різних видів продуктів).

Рівень комбінування можна охарактеризувати рядом показників:

– питома вага товарної продукції комбінатів в загальному обсязі продукції галузі;

– питома вага сировини, що підлягає подальшій переробці на місці їх одержання в загальній кількості тієї ж сировини, виготовлених на комбінаті;

– чисельність робітників зайнятих на комбінованих виробництвах.

Розміщення виробництва є формою його територіальної організації, яка полягає в просторовому розподілі підприємств і галузей по економічних та адміністративних районах країни.

Принципи розміщення виробництва:

– наближення виробництва до джерел сировини, палива, енергії, трудових ресурсів, споживання готової продукції;

– пропорційне розміщення виробництва по території країни;

– врахування територіальної спеціалізації.

Основні фактори, які впливають на вибір місця розташування підприємства, можуть бути об’єднанні в такі групи:

1. Природно-географічні (кількісна та якісна характеристика родовищ корисних копалин, енергетичних, водних, лісових ресурсів, кліматичних умов).

2. Демографічні (оцінка трудових ресурсів в районах, перспективи зміни їх структури).

3. Техніко-економічні (впровадження досягнень науково-технічного прогресу, форми суспільної організації виробництва).

4. Транспортна освоєність району.

5. Економічно-політичні (розвиток економічних зв’язків України з іноземними державами, вихід на міжнародний ринок, розташування виробництва в районах вкладення іноземних інвестицій).

Економічне обґрунтування розміщення підприємств повинне полягати у виборі найбільш ефективного з народногосподарських позицій варіанту.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1118; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.024 сек.