Робоча програма 2 страница

1. Вкажіть місце та роль ФРН у глобальній та європейській економіці, враховуючи наступні економічні показники:

Питома вага країни у виробництві світового ВВП (за ПКС) у 2000-му році становила 4,6%, у той час коли частка населення Німеччини (загальна чисельність – 82,5 млн., поч. 2004 р.) складала лише 1,4% світового. За обсягами промислового виробництва країна посідає четверте місце у світі після США, Китаю та Японії. У той же час експорт країни становить 10,1% світового, а імпорт – 10,5%. За розрахунками, які були проведені групою Майкла Портера до Світового Економічного Форуму (2003) Німеччина посідала п’яте місце в світі за індексом мікроекономічної конкуренції після Фінляндії, США, Швеції та Данії, а за індикатором оперативності та стратегічності компаній – не мала рівних. Слід також відзначити, що ФРН посідає третє місце у світі за технологічною потужністю, хоча за Індексом технологічних досягнень вийшла лише на 11-е. За показником Індексу розвитку людського потенціалу країна посідає лише 18-е місце у світі (2001), а ось за реальною заробітною платою за годину праці значно випереджає США, Японію і більшість європейських країн. У 2003 році за попередніми оцінками країна виробила ВВП (за валютним курсом) в розмірі 2160 млрд. євро, що становило 22,8% аналогічного показника всього ЄС–15. Проте, у відносних показниках, хоча вона і має вищий ніж середній по Євросоюзу індикатор ВВП на душу населення – 106,1%, однак значно поступається Данії (146%), Ірландії (138%), Люксембургу (203%), Нідерландам (115,8%), а також Австрії, Фінляндії,Швеції та Великобританії.Корпорація Daimler-Chrysler вийшла на сьоме місце в світі за торговим оборотом – 152,8 млрд. євро (2001).

2.Узагальнюючим мірилом рівня соціального забезпечення населення країни може слугувати так званий індекс розвитку людини (ІРЛ), який розраховується як зважена сукупність душових показників доходу, заробітної плати, купівельної спроможності населення («споживчий кошик»), рівня освіти, медичного обслуговування та ін. Найвище значення ІРЛ дорівнює 1,0. Проаналізуйте рівень соціального забезпечення населення країн ЄС у порівнянні з іншими державами, використовуючи показники по деяких країнах за даною таблицею:

Канада	0,960	Росія	0,769
Франція	0,946	Україна	0,665
США	0,943	Китай	0,650
Норвегія	0,943	Індія	0,451
Ісландія	0,942	Гаїті	0,340
Японія	0,940	Гвінея	0,277
Швеція	0,936	Ефіопія	0,252
В.Британія	0,932	Бурунді	0,241
Німеччина	0,925	Малі	0,236
Італія	0,922	Буркуна-Фасо	0,219

Семінарське заняття 4. Економіка країн Центральної та Східної Європи (2 год.)

1. Особливості та динаміка розвитку країн Центральної та Східної Європи.

2. Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів у державах ЦСЄ.

3. СНД – організація співробітництва нових незалежних держав.

5. Інтеграційні аспекти взаємодії на терені СНД.

7. Економіка та економічні стратегія України.

За питаннями даної теми студенти можуть готувати індивідуальні повідомлення про економіку однієї з країн (на вибір) Центральної, Східної Європи або СНД за планом:

- рівень розвитку економіки країн, її місце у світовій економіці;

1. В різних країнах зміцнення економіки внаслідок реформ настає не одночасно. Вкажіть країни, котрі першими вийшли з «шокового стану»:

2. Коли у країнах Центральної і Східної Європи розпочались радикальні реформи:

3. Зовнішня торгівля країн Балтії орієнтується в основному на…:

4. Які країни започаткували процес економічної інтеграції, створивши після розпаду РЕВ так звану Вишеградську групу?

Семінарське заняття 5. Економіка країн американського регіону (4 год.)

1.1. Місце США у світовій економіці. Економічний і науково-технічний потенціал.

1.2. Чинники і динаміка економічного розвитку.

1.4. Особливості внутрішньо регіональної економіки.

1.6. Основні напрями державного регулювання економіки у ХХІ ст.

2. Характерні риси функціонування національної економіки Канади.

3.1. Місце країн Латинської Америки у глобальній і американській економіці.

3.2. Особливості економічного розвитку країн регіону. Покраїнові відмінності.

3.6. Інтеграційні процеси у Латинській Америці.

1. Проаналізуйте подані нижче дані за 2008-2009 рр. і прослідкуйте як впливають дані про інтенсивність міжнародних домовленостей між Сполученими Штатами Америки Україною на стан торговельно-економічного співробітництва між Україною та Сполученими Штатами Америки.

Перелік чинних двосторонніх договорів та домовленостей між США та Україною (2008-2009 рр.)

112.	Міжурядова	Протокол № 5 до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки щодо допомоги з правоохоронних питань від 09.12.2002 р.	Підписано:
113.	Міжурядова	Угода про торговельне та інвестиційне співробітництво між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки	Підписано: 28.03. – 01.04.08
114.	Міжурядова	Рамкова угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво в дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях	Підписано: 31.03.08
115.	Міждержавна	Пріоритети українсько-американського співробітництва (Дорожня карта)	Підписано: 01.04.08
116.	Міжвідомча	Угода між Міністерством оборони України та Міністерством військово-повітряних сил Сполучених Штатів Америки про навчання в рамках програми льотної підготовки майбутніх командирів	Підписано: 24.04.08 Діє з: 24.04.08
117.	Міжвідомча	Меморандум про взаєморозуміння між Міністерство економіки України та Міністерством торгівлі Сполучених Штатів Америки	Підписано: 08.05.08 Діє з: 08.05.08
118.	Міжурядова	Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки	Підписано: 10.11.08 Діє з: 10.11.08
119.	Міжвідомча	Поправки №6 до Угоди між Міністерством економіки України та Міністерством оборони Сполучених Штатів Америки щодо надання Україні допомоги, пов'язаної із встановленням системи експортного контролю з метою запобігання розповсюдженню зброї масового знищення з України	Підписано: 09.04.09 Діє з: 29.04.09
120.	Міжурядова	Продовження Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки щодо підвищення експлуатаційної безпеки, зниження ступеня ризику експлуатації та зміцнення систем регулювання цивільних атомних об‘єктів в Україні 1993 року	У формі обміну нотами Діє з: 07.05.09
121.	Міжвідомча	Меморандум про взаєморозуміння між Державним комітетом фінансового моніторингу України та Мережею боротьби з фінансовими злочинами, Бюро Міністерства фінансів Сполучених Штатів Америки щодо співробітництва в сфері обміну інформацією, яка має відношення до відмивання коштів та фінансування тероризму	Підписано: 27.05.09 Діє з: 27.05.09
122.	Міжвідомча	Меморандуму між Міністерством оборони України та Державним департаментом США про допомогу у знищенні та демілітаризації ракетних систем та відповідного обладнання, матеріалів та компонентів	Підписано: 30.11.09 Діє з: 30.11.09

Імпорт американських товарів в Україну 2009 року (тис. дол. США)

№ товарної групи за ГТС	Опис товарної групи за Гармонізованою тарифною системою США (ГТС)	Динаміка
	Аеронавігаційні або космічні апарати	117%	19%
	Ядерні реактори; бойлерні машини; машинне устаткування та механічне обладнання	-64%	19%
	М’ясо і субпродукти харчові	-56%	11%
	Енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки	-44%	9%
	Засоби наземного транспорту, крім залізничного рухомого складу і трамваїв	-86%	6%
	Прилади і апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, вимірювальні, контрольні, прецизійні, медичні і хірургічні	-15%	5%
	Риба і ракоподібні	-50%	3%
	Хімічні штапельні волокна	30%	3%
	Ефірні масла та есенції; парфумерні, косметичні й туалетні засоби	-35%	2%
	Фармацевтична продукція	69%	2%
	Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них	-41%	2%
	Електричні машини й устаткування, звукозаписувальна і звуковідтворююча апаратура	-46%	2%
	Товари придбані в портах	-16%	1%
	Залишки і відходи харчової промисловості	18%	1%
	Вироби з чавуна та сталі	-72%	1%
	Інші	-54%	13%
	Всього	-52%	100%

Експорт товарів з України до США за 2009 рік (тис. дол. США)

№ товарної групи за ГТС	Опис товарної групи за Гармонізованою тарифною системою США (ГТС)	Динаміка
	Товари спеціальної класифікації	567%
	Чавун та сталь	-93%
	Енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки	-64%
	Продукти неорганічної хімії	-86%
	Вироби з чавуна та сталі	-86%
	Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини	-15%
	Інші готові текстильні вироби	-38%
	Руди, шлаки та зола	203%
	Вироби мистецтва, антикваріат	947%
	Екстракти дубильні або фарбувальні; таніни та їх похідні, пігменти та інші барвники, фарби і лаки; мастики, чорнила	26%
	Каучук, гума та вироби з них	-77%
	Електричні машини і устаткування та їх частини; апаратура для записування або відтворення звуку; апаратура для записування або відтворення зображення і звуку по телебаченню та частини і приладдя до них	-34%
	Цукор і кондитерські вироби з цукру	74%
	Продукти органічної хімії	285%
	Прилади та апарати оптичні, для фотографування або кінематографії, вимірювання, контролю або вимірювання точності; апарати медико-хірургічні; їх частини та приладдя	-4%
	Інші	-71%
	Всього	-79%

2. Виділіть основні характеристики Соціальної моделі Канади та визначіть якій би ще країні вона була б дієвою.

Канада виділяється своєю соціальною системою, яка багато у чому є унікальною не тільки на континенті, а й в усьому світі.

Соціальні реформи в Канаді розпочалися у період 60-70-х років ХХ ст. і мали на меті суттєве посилення участі держави перш за все у таких секторах цієї сфери як соціальне забезпечення, охорона здоров’я, освіта. З 1961 р. почала діяти система загального медичного страхування, а вже з 1971 р. вона трансформується у загальне медичне страхування, яке зробило для широких верств населення отримання лікувальних та діагностичних послуг більш доступним. З 1965 року в країні почала діяти нова загальнонаціональна програма – Канадський план допомоги бідним, за яким федеральний уряд взяв на себе покриття половини витрат регіонів на допомогу малозабезпеченим громадянам.

Упродовж 1965-1974 рр. – обсяг ВВП та реальні доходи населення зростали досить швидкими темпами, а відтак збільшувалися і надходження до державного бюджету. До цього слід додати також масований наступ профспілок, які традиційно були значно сильнішими ніж у США. Названі чинники створили належні умови для реалізації оновленої соціальної політики в Канаді, яка у цей період опиралася на фундамент фіскального федералізму, що зумовлювало не тільки декларування подальшого соціального розвитку, а й реальне фінансування відповідних програм.

З середини 70-х років розпочалося поступове погіршення економічного стану: уповільнилися темпи зростання ВВП, щорічний дефіцит бюджету у середині 80-х років перевищив 200 млрд. кан. дол. Стало зрозумілим, що підтримка у таких масштабах соціальних гарантій виступатиме дестабілізуючим фактором подальшого розвитку. Крім цього мало місце подальше нарощування суперечностей між федеральним та регіональними урядами Канади. Найбільш рельєфно це проявилося у ситуації з франкомовною провінцією Квебек, яка вважала себе обділеного при розподілі федеральних коштів. Суттєвий вплив мав також фактор приходу до влади консерваторів (1984-1993). На початку 90-х років уряд відмовився від “універсальних” програм соціального забезпечення, виплати за якими здійснювалися не за показником злиденності, а за соціально-віковими критеріями, а вже у 1993 р. соціальну модель Канади було трансформовано через введення принципу “селективності” щодо виплати допомоги, за яким масштаби та пріоритети її надання було змінено.

Основні реформи 90-х років зводилися до наступного:

Була змінена федеральна система страхування по безробіттю. Федеральний уряд країни повністю усунувся від фінансування допомоги – фонд виплат став формуватися тільки за рахунок внесків робітників та роботодавців. Внаслідок цього число отримувачів допомоги скоротилося майже удвічі, хоча за даними Л.Немової (2003) чисельність безробітних зменшилася при цьому тільки на 20%.

У 1996 році замість відокремленого переведення коштів на різні соціальні програми вводився єдиний блоковий трансферт на соціальні потреби. Суми, що поступали через нього були приблизно на 4 млрд. дол. нижчими за ті суми, що надходили раніше.

Відбувся перерозподіл повноважень у сфері соціальної політики за рахунок чого “центр відповідальності” змістився в провінції. Це не зменшило труднощі розподілу і перерозподілу бюджету, а відповідні переговори закінчилися на початку 1999 р. підписанням Загальної Угоди про соціальний Союз (Social Union Framework Agreement), яка чітко розподілила права і обов’язки кожного з урядів.

Відбулися значні зміни у системі охорони здоров’я, яка тоді представляла сукупність федеральної і десяти провінційних систем. Так, за даними Канадського інституту інформації, сукупні державні та приватні витрати на медичне обслуговування становили наприкінці періоду що розглядається 102,5 млрд. кан. дол. чи 10% ВВП. При цьому державні витрати усіх рівнів складали близько 68%, що у розрахунку на одного жителя сягало 3300 дол. Проте якісні та кількісні позиції 80-х років щодо співвідношення між чисельністю медичного персоналу та чисельністю населення було втрачено. Виник дефіцит лікарів та медичних сестер, який був зумовлений перш за все їх відтоком до США, де заробітна плата цього персоналу була значно вищою.

Суттєві зміни відбулися також у системі соціального забезпечення. Так, сучасна пенсійна система складається зараз з трьох позицій: пенсії за віком, пенсії за працю та приватні пенсійні плати.

Федеральна програма страхування зайнятості була введена у 1996 році. Її головний принцип полягав у тому, що зайнятість є більш вигідною справою ніж отримання допомоги. Правила 2000-го року доволі чітко декларували можливості отримання виплат: претендент має відпрацювати не менше 910 годин (22 тижні у перерахунку на повний робочий день) перед тим, як після звільнення претендувати на отримання допомоги. Цим заходом було ліквідовано штат «літунів», які трималися на роботі не більше місяця.

Зараз страхові виплати становлять близько 55% середнього заробітку канадців, проте вони не можуть перевищувати 413 кан. дол. на тиждень (у 1995 р. цей ліміт становив 465 кан. дол.), а термін виплат не може перевищувати 45 тижнів. Суттєвих змін зазнали також програми соціальної допомоги та соціальних послуг.

У цілому в Канаді та в США на поч. ХХІ ст. розрив між рівнем грошових доходів збільшився до 30-33% проти 25%, що існував у 80-ті роки. Разом з тим, питома вага витрат на соціальні потреби в Канаді зростала швидше ніж в США.

3.На основі таблиці 5.4 проаналізуйте стан торговельно-економічного співробітництва України з Канадою та назвіть можливі причини визначеної ситуації.

Динаміка загального товарообігу між Україною та Канадою

Показник									+/-	%
ЗТО	86,1	142,3	177,1	242,5	313,8	351,8	558,0	382,0	-176,0	68,5
В т.ч. – товарами	63,6	110,7	128,8	177,1	221,2	227,5	404,3	197,8	-206,5	48,9
- послугами	22,4	31,6	48,4	65,4	92,6	124,3	153,7	184,1	30,5	119,8
Експорт	48,3	49,5	109,5	129,7	187,4	191,2	264,6	195,7	-69,0	73,9
В т.ч. – товарами	41,1	36,2	82,6	90,1	122,5	95,4	144,1	61,6	-82,5	42,8
- послугами	7,2	13,3		39,6	64,9	95,8	120,5	134,0	13,5	111,2
Імпорт	37,8	92,8	67,6	112,8	126,4	160,6	293,4	186,3	-107,0	63,5
В т.ч. – товарами	22,5	74,5	46,2		98,7	132,1	260,2	136,2	-124,1	52,3
- послугами	15,2	18,3	21,4	25,8	27,7	28,5	33,1	50,1	17,0	151,3
Сальдо	10,5	-43,4		16,9		30,6	-28,7	9,4	38,1	-
В т.ч. – товарами	18,6	-38,3	36,4	3,1	23,7	-36,7	-116,1	-74,6	41,6	-
- послугами	-8	-5	5,6	13,8	37,2	67,3	87,4	83,9	-3,5	-

Власний аналіз стану торговельно-економічного співробітництва України з Канадою

Характер торговельно-економічних відносин України та Канади значно не змінився. Україна й надалі залишається другорядним канадським партнером, оскільки товарообіг між країнами є незначним і становить лише 0,2% усього товарообігу України.

Основним об’єктивним чинником, який стримує розвиток торговельно-економічного співробітництва між Україною і Канадою залишається традиційне орієнтування канадської економіки на свого основного торговельного партнера – США, а також ЄС, Латинську Америку та країни АТР.

За даними Держкомстату України, за 2009 рік загальний обсяг взаємної торгівлі товарами та послугамиміж Україною та Канадою зменшився у порівнянні з 2008 роком на 31,5% (на 176 млн. дол. США) і склав 382 млн. дол. США.

· Експортукраїнських товарів та послуг до Канади зменшився на 26,1% (на 69 млн. дол. США) та склав 195,7 млн. дол. США.

· Імпорт товарів та послуг до України зменшився на 36,5% (на 107 млн. дол. США) і склав186,3 млн. дол. США.

· Позитивне для України сальдо склало 9,4 млн. дол. США і поліпшенням на 38,1 млн. дол. США.

Треба відзначити, що ще у 2008 році намітилися негативні тенденції у розвитку двосторонньої торгівлі товарами, зокрема, значне погіршення негативного сальдо у торгівлі товарами з Канадою.

За 2009 рік загальний обсяг взаємної торгівлі товарами між Україною та Канадою зменшився у 2 рази (на 206,5 млн. дол. США) і становив 197,8 млн. дол. США.

· Експортукраїнських товарів до Канади зменшився у 2,3 рази (на 82,5 млн. дол. США) та склав 61,6 млн. дол. США.

· Імпорт товарів до Українизменшився у 1,9 рази (на 124,1 млн. дол. США) і склав136,2 млн. дол. США.

· Негативне сальдо торгівлі товарами для України склало 74,6 млн. дол. США і поліпшилося на 41,6 млн. дол. США.

Скорочення двостороннього товарообігу між країнами спричинено рядом негативних факторів як світового, так і регіонального масштабу. Однією з найбільш вагомих причин є світова економічна криза, яка негативно вплинула на макроекономічні показники, розвиток економік, провідних галузей обох країн. Враховуючи той факт, що економіки України і Канади є експортоорієнтовані, зниження попиту на металопродукцію, подорожчання енергоресурсів, криза автомобільної та будівельної галузей, не могли створити позитивних передумов для покращення показників двосторонньої торгівлі.

Суттєве падіння експорту української продукції до Канади у 2009 році порівняно з минулим роком відбулось перш за все через значне падіння експорту по товарним групам, які формували експорт до Канади в минулому році, а саме значне зменшення поставок продукції металургійної та хімічної промисловості.

4. На основі даних проаналізуйте і визначіть чи вплинуло проведене п'яте засідання Міжурядової українсько-аргентинської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва на розвиток співробітництва. Якщо так, то яким чином, чи виконано попередні домовленості між обома сторонами?

П'яте засідання Міжурядової українсько-аргентинської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва відбулося в м. Буенос-Айрес 9-10 жовтня 2006 року.

Українську делегацію очолював Міністр промислової політики України, Анатолій Головко. Аргентинську делегацію очолював Державний секретар з питань зовнішньої торгівлі та міжнародних економічних відносин Міністерства закордонних справ, зовнішньої торгівлі та культу Аргентинської Республіки, Посол Альфредо Кіарадіа.

Сторони відзначили важливість проведення двосторонніх українсько-аргентинських візитів, зокрема багатосекторіяльної Торгівельної Місії на чолі з Міністром Закордонних Справ Аргентинської Республіки Хорхе Таяна та українсько-аргентинського бізнес-форуму організованого УНК МТП та відмітили, що домовленості досягнуті в ході заходів будуть сприяти поглибленню відносин в різних сферах, й особливо в економічній та торговельній галузях.

Сторони відзначили перспективу розвитку двостороннього співробітництва в галузях промисловості: авіабудуванні, хімічній промисловості, металургійній промисловості та машинобудуванні. Оскільки проекти в усіх сферах носять довгостроковий характер, відповідні домовленості попереднього засідання знайшли логічне продовження та інтерес до обговорення у обох сторін.

Сторони домовились тісно співробітничати в нафтогазовій сфері, паливно-енергетичній галузі, в сферах сільського господарства та туризму.

Проведення VІ засідання МУАКАргентинська Сторона запропонувала перенести на перше півріччя 2010 року в м.Київ.

Точна дата VІ засідання має бути узгоджена дипломатичними каналами.В ході цього засідання, серед іншого, передбачається започаткування діяльності двосторонньої Робочої групи з питань енергетики та транспорту, що забезпечить сприятливий формат участі в роботі цього міжурядового консультативного органу відповідних галузевих підприємств обох країн, а також підписання двосторонньої угоди про співробітництво в енергетичній галузі.

Показники торгівлі товарами між Україною та Аргентиною

Показники
Товарообіг	14,6		20,6		54,3	100,5	156,5	175,8
Експорт	8,2	2,9	6,6	21,8	15,8	42,8	86,1	36,7
Імпорт	6,4	8,1		17,2	38,5	57,7	70,4	139,1
Сальдо	1,8	-5,2	-7,4	4,6	22,7	-14,9	15,7	-102,3

Семінарське заняття 6. Країни Азійсько-Тихоокеанського регіону