Психічні стани

Вимір інтелекту

№«-<.-*■ 4ї-ім»іЛ«™ і

сторі; пам'ять; здатність до розмірковування; швидкість сприйняття, тобто сприйняття схожості чи відмінності між предметами або зображеннями, а також їх деталей.

Найбільшою популярністю користується так званий коефіцієнт інтелектуальності, скорочено позначається IQ, який дозволяє співвіднести рівень інтелектуальних можливостей індивіда з середніми показниками своєї вікової і професійної групи. Середнє значення IQ відповідає 100 балам, найнижчі можуть наближатися до 0, а найвищі - до 200. Стандартне (тобто середнє для всіх груп) відхилення - 16 балів у кожен бік. 68% людей має середній інтелект. Дві інші групи (по 16% в кожній), результати яких відповідають крайнім показникам шкали, розглядаються або як розумово відсталі, або як ті, що мають високі інтелектуальні здібності.

Кількісні виміри можливостей інтелекту виявлялися дійсно ефективними лише стосовно людей, яких прийнято називати розумово недорозвиненими, або слабоумними.

Рис. 3.6. Види розумової недорозвиненості

1.5. ЕМОЦІЇ, ПОЧУТТЯ, ВОЛЯ

Людина живе у світі постійних речей - предметів і явищ. Живучи в суспільстві, людина засвоює світ постійних предметів і явищ, вступаючи з ними в різні зв'язки. Людина, так чи інакше,

ставиться до предметів, явищ, подій, до інших людей, до своєї особистості. Одні явища дійсності радують її, інші засмучують, треті обурюють і т.д. Радість, сум, захоплення, обурення, гнів, страх - усе це різновиди суб'єктивного ставлення людини до дійсності.

Якщо у сприйнятті, відчутті, мисленні та уяві відображаються різноманітні предмети і явища, їх різні якості і властивості, різноманітні залежності, то в емоціях і почуттях людина проявляє своє ставлення до змісту пізнаного.

Психічні стали - тимчасові, відносно сталі рівні психічної діяльності, що виявляються в різноманітній активності або характеризують психіку в цілому [7, с. 277].

Задоволення чи незадоволення потреб породжує в людині специфічні переживання, які набувають різноманітних форм: емоцій, афектів, настроїв, стресових станів, фруст-рацій, власне почуттів.

Почуття й емоції залежать від особливостей предметів, які відображуються. Між людиною і оточуючим світом складаються об'єктивні відносини; відображуючись у мозку, вони стають предметом почуттів. В емоціях і почуттях виявляється також задоволення чи незадоволення людини своєю поведінкою, вчинками, висловлюваннями, діяльністю.

Часто слова "емоції" та "почуття" використовуються як синоніми. У вузькому значенні емоція - це безпосереднє, тимчасове переживання якогось постійного почуття.

Емоції і почуття - це своєрідне особистісне ставлення людини до довколишньої дійсності і до самої себе.

У широкому значенні емоції- це вираз суб'єктивного ставлення до предметів і явищ навколишнього світу у формі переживання приємного і неприємного. Власне ж, емоції- це реакція на вплив внутрішніх та зовнішніх подразників, пов'язана із задоволенням чи незадоволенням біологічно значущих потреб.

"Емоція - це реакція індивіда на ті ситуації, до яких він не може водночас адаптуватися, і значення її переважно функціональне" [29, с. 346]. Емоція - це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності [12, с. 243].

Дата добавления: 2015-05-22