Психолого-педагогічні аспекти спілкування 2 страница

1) оригінальність, нетривалість, незвичайність висловлюваних ідей, яскраво виражене прагнення до інтелектуальної новизни; творча людина майже завжди і скрізь прагне знайти своє власне, відмінне від інших рішення;

2) семантична гнучкість, тобто здатність бачити об'єкт під новим кутом зору, виявляти його нове використання, розширювати функціональне застосування на практиці;

Рис. 6.1. Модель творчої особистості

35<;

3) образна адаптивна гнучкість, тобто здатність змінити сприйняття об'єкта таким чином, щоб бачити його нові, приховані від спостереження сторони;

4) семантична спонтанна гнучкість, тобто здатність продукувати різноманітні ідеї в непевній ситуації, зокрема в такій, яка не має орієнтирів для цих ідей.

У творчих людей часто дивним чином поєднуються зрілість мислення, глибокі знання, різноманітні здібності, уміння, навички і своєрідні "дитячі" риси в поглядах на довколишню дійсність, у поведінці і вчинках. Але на шляху до творчого мислення інколи виникають перепоїш:

> схильність до конформізму;

> острах опинитися "білою вороною";

> острах здаватися занадто екстравагантним;

> острах відплати з боку іншої людини; ^ завищена оцінка значущості своїх ідей;

> високорозвинена тривожність;

> критичне мислення.

Існує два способи пошуків рішення тієї чи іншої проблеми. Одні вважають, що є лише одне правильне рішення, і намагаються знайти його за допомогою знань, що вже є, і логічного мислення. Це конвергентне мислення, при якому всі зусилля концентруються на пошуку єдино правильного рішення. Інші, навпаки, починають шукати рішення в усіх можливих напрямках для того, щоб розглянути якомога більше варіантів. Такий "віялоподібний" пошук найчастіше призводить до оригінальних рішень, він властивий дивергентному мисленню.

Зрозуміло, що більша частина людей з раннього дитинства і особливо під час навчання в школі звикла використовувати майже виключно конвергентне мислення. Подібний ухил у шкільній педагогіці завжди був бичем для дітей з творчим мисленням.

Творчим особистостям звичайно властиве дивергентне мислення. Такі люди схильні створювати нові комбінації з елементів, які більшість людей знають і використовують лише певним чином, або формувати зв'язки між двома елементами, які не мають, на перший погляд, нічного спільного. Творче мислення завжди пластичне, рухливе, оригінальне.

Найвищий кульмінаційний творчий стан - натхнення. Це стан найвищого піднесення, коли пізнавальна й емоційна сфери поєднані і спрямовані на розв'язування творчої задачі. " Натхнення - опанування властивостей природи і ноосфери. Натхнення - це незабутні миттєвості нашого життя. І хоча щоразу вони виняткові - у них є правила: здатність пережити натхнення характеризує енергетику людини"[16, с. 535]. Нерідко з перебуванням у стані творчого натхнення пов'язане виникнення інсайтів, осяяння. Людина, яка перебуває у стані творчого натхнення, має сильний вплив на інших людей, часто може переконати їх, схилити до своєї думки, ідеї, повести за собою. Особистісну властивість, що надає можливість такого ситуативного впливу на інших людей, пов'язаного з власним натхненням, називають ха-ризмою. Добре відоме сьогодні поняття "харизматичний лідер", тобто лідер, який веде за собою не стільки глибинною силою переконання, скільки власним надихаючим прикладом.

Діяльність (Модуль І, розділ 1.3.) студента, хоч і пов'язана безпосередньо з пізнанням, не завжди, на жаль, є творчою.

Будь-яка творчість починається з усвідомлення незнання. Але не будь-яке незнання стає знанням за допомогою творчості. Творчість є найвищим рівнем розумової діяльності. Природно, творчість пов'язана зі здібностями людини, особливо зі здатністю нестандартно мислити. Але творчість - не особливий дар вибраних, цим даром більшою чи меншою мірою наділене все людство. Це дозволяє зробити висновок, що для творчості в пізнавальній діяльності студента притаманна нестандартність мислення і діяльності, в результаті чого народжується нове корисне рішення чи продукт діяльності, який виходить за межі загальноприйнятих стандартів. Основою творчості є внутрішня мотивація, уява, гнучкість розуму, дивергентне мислення, воля, діяльність і працелюбність. Для забезпечення творчих умов пізнавальної діяльності необхідно:

1. Привчитися до роботи з першоджерелами, навчитися прийомам оглядового читання для швидкого пошуку потрібної інформації.

Творча діяльність студентів

2. Брати участь у творчих дискусіях на заняттях чи за круглим столом, використовуючи в доброзичливій обстановці можливості релаксації, свободу обміну думками, щоб розвивати уяву, гнучкість і дивер-гентність мислення.

13. ПОНЯТТЯ ПРО ПЕДАГОГІЧНУ ТВОРЧІСТЬ

У сучасних дослідженнях психолого-педагогічної сутності творчості приділяється увага, зокрема, визначенню поняття педагогічної творчості, дослідженню його співвідношення з супровідними ознаками, властивостями, якостями, особливостями особистості. В умовах духовного відродження України, незважаючи на істотні соціально-економічні труднощі, в яких знаходиться вчительство, процеси демократизації і гуманізації суспільства позитивно впливають на реалізацію завдань реформування освіти, викликають кардинальні зміни в діяльності навчальних закладів, які спрямовані на формування творчої особистості дитини, розвиток її особистості у навчально-виховному процесі. Діяльність окремих учителів, педагогічних колективів з формування творчої особистості учня гальмується недостатньою загальнопедагогічною підготовкою вчителя, зокрема, до педагогічної творчості.

Якісні відмінності професійної праці вчителя на сучасному етапі розвитку національної системи освіти зумовлені такими чинниками:

> соціальна орієнтація сучасної школи на розвиток творчих можливостей дітей, їх талантів і обдарованості;

У демократизація та гуманізація педагогічної професії;

^ поява мережі нетрадиційних типів шкіл, альтернативних систем освіти, авторських методик навчання.

Усе це вимагає від учителя уміння працювати в творчому режимі, нестандартних напрямах, постійно вдосконалювати свою професійну діяльність, створювати творчу лабораторію, спрямовувати викладання будь-якого навчального курсу на розвиток творчих можливостей учнів, їх талантів і обдарованості.

Визначення та ознаки

педагогічної творчості

Педагогічна творчість - це категорія педагогіки творчості, вона визначається як особистісно орієнтована розвивальна взаємодія суб'єктів навчально-виховного процесу (вчителя і учня), зумовлена специфікою психолого-педагогічних взаємовідносин між ними і спрямована на формування творчої особистості учня і підвищення рівня творчої педагогічної діяльності вчителя.

Педагогічна творчість розглядається нами як категорія, яка відображає процес особистішої і професійної реалізації і само-реалізації педагога у педагогічній діяльності. Кульмінаційним моментом педагогічної творчості є особистісно зорієнтована розвиваюча взаємодія суб'єктів педагогічного процесу (педагога і учня), зумовлена специфікою психолого-педагогічних взаємовідносин між ними і спрямована на формування творчої особистості учня і підвищення рівня творчої діяльності педагога. Для педагогічної творчості притаманні ряд специфічних ознак, які зумовлюють її особливе і виокремлене положення серед інших видів творчості. Головною особливістю педагогічної творчості є те, що об'єктом діяльності є дитина, яка постійно змінюється. Специфіка педагогічної творчості зумовлена тим, що об'єктом і результатом її є творення людини, а не образу, як у мистецтві, не механізму чи конструкції, як у техніці. Специфіка педагогічної творчості полягає у тому, що перед педагогом постає велика кількість важкопрогнозованих, а іноді й непередбачених чинників, які впливають на його діяльність з формування творчої особистості дитини. Такі риси, як публічність професійної праці, зумовленість професійними знаннями, що набули особистісно-го змісту, спрямованість на досягнення лише позитивних наслідків, є притаманними лише педагогічній творчості вчителя, як і те, що особливістю педагогічної творчості є своєрідний характер зв'язку особливих якостей особистості з педагогічною майстерністю. Педагогічна творчість вчителя вбирає в себе сутність і закономірності такого феномену, як творчість. Вона зумовлена всією варіативністю психолого-педагогічних зв'язків учителя і учня, педагогічного й учнівського колективів, їх спільною творчою діяльністю, яка спрямована на розвиток твор-

чої індивідуальності кожного суб'єкту. Отже, ознаками педагогічної креативності є:

> високий рівень соціальної і моральної свідомості;

> пошуково-пертворюючий стиль мислення;

> розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо);

> проблемне бачення;

> творча фантазія, розвинуте уявлення;

> специфічні особистісні якості (любов до дітей, безкорисливість, сміливість, готовність до розумного ризику в професійній діяльності, цілеспрямованість, наполегливість, ентузіазм);

> специфічні мотиви (необхідність реалізувати своє "Я", бажання бути визнаним, творчий інтерес, захопленість творчим процесом, своєю працею, прагнення досягти найбільшої результативності в конкретних умовах своєї педагогічної праці);

> комунікативні здібності;

> здатність до самоуправління;

^ високий рівень загальної культури.

Спираючись на властивості такого феномену, як творчість, педагогічну творчість вчителя можна розглядати з точки зору процесу розвитку творчої індивідуальності учня і вчителя, творчої діяльності вчителя, всього педагогічного колективу, створення відповідних умов для творчості, з точки зору її результативності, тобто продукту. Кожного разу критерії ефективності педагогічної творчості будуть різні. '

У педагогіці ефективність вказує на ступінь близькості до дійсності, до найбільш бажаного результату, тобто характеризує відношення між рівнями певної діяльності за ступенем наближення до кінцевої чи заданої мети. Визначити ефективність - означає порівняти досягнуті результати з тими, що проектувалися як оптимальні.

Основним критерієм ефективності педагогічної творчості є її результативність, під якою розуміється забезпечення вчителем

Ефективність та продукт

педагогічної творчості

позитивної динаміки формування творчої особистості учня і підвищення рівня творчої педагогічної діяльності самого вчителя, які визначатимуться в результаті порівняння досягнутого з вихідними значеннями. Процесуальний аспект педагогічної творчості вчителя, його індивідуально-психологічні особливості, творча діяльність усього педагогічного колективу сприяють вирішенню цієї проблеми. Спрямованість на формування творчої особистості учня передбачає не випадкове, стихійне розкриття потенцій дитини, а спеціальний вибір такого змісту, методів, форм, засобів, створення таких умов навчання і виховання, за яких творчий потенціал особистості розкриється якомога раніше і буде розвиватися. Отже, вчитель потребує підготовки до цього. Педагогічна майстерність учителя формується і удосконалюється на основі його творчої активності, пошуково-перетворюючої діяльності у навчально-виховному процесі. Саме тому творчий вчитель може ще не встигнути стати майстром, але необхідною умовою руху до педагогічної майстерності вчитель досягає лише на основі педагогічної творчості і обов'язково за рахунок сумлінності, завзятості, працелюбства, подолання труднощів, перетворення уміння у навички, тобто із накопиченням досвіду, по закінченню певного часу. Розвиваючи цю думку, можна твердити, що творчі професійні якості вчителя, творчі професійні можливості його особистості реалізуються і розвиваються у творчій взаємодії з учнями, а тому рівень творчої педагогічної діяльності вчителя впливає на ефективність розвитку творчих можливостей учня.

Педагогічна творчість вчителя - це ширше поняття, ніж творча педагогічна діяльність. Педагогічна творчість учителя включає в себе творчу педагогічну діяльність учителя і творчу навчальну діяльність учня в їх взаємодії, а також результати їх творчої діяльності, які ведуть до їх (вчителя і учня) розвитку і саморозвитку.

До поняття продукту педагогічної творчості вчителя можна віднести наукові і методичні досягнення вчителів-практиків. Це дасть змогу стимулювати дослідницькі пошуки вчителів, надавати практичним досягненням теоретико-наукового змісту, що, безумовно, призведе до підвищення рівня наукової, теоретичної і методичної підготовки вчителів, їх творчої практичної діяльності.

Дійсну педагогічну творчість вчителя слід відрізняти від підробок під неї - оригінальничання, прожектерства, волюнтаристського підходу до навчально-виховного процесу. Тому саме наведений вище критерій оцінки педагогічної творчості через її продукт (формування творчої особистості учня та підвищення рівня творчої педагогічної діяльності вчителя) дає змогу відразу відокремити дійсно педагогічну творчість вчителя від підробок під неї.

За сприятливих умов педагогічної праці найвища результативність педагогічної творчості виявляється у позитивній динаміці сформованості творчої особистості учня та зростанні творчої педагогічної діяльності вчителя.

Проблема діяльності (Модуль І, розділ 1.3.) вчителя у формуванні особистості дитини в сучасних умовах реформування освіти набуває особливої актуальності, але вона завжди була центральною проблемою психолого-педагогічної науки і практики.

Давньогрецький філософ Демокрит висунув плідну педагогічну ідею про особливе значення виховання в справі формування людини і про виняткову місію вихователя. Філософ і педагог Джон Локк в своїй праці "Думки про вихователя" високо оцінює наставника дітей, його дії і поведінку у позитивному впливі на вихованців. Ідеї гуманізму і демократизму, піклування про вихованця з боку вихователя проймають педагогічні погляди Ж.-Ж. Руссо. Вивчення педагогічної спадщини В.А. Дістервейга дозволяє деталізувати зовнішні і внутрішні умови педагогічної творчості, зробити висновок, що фактор самооцінки вчителя є однією з основних передумов розкриття його творчого потенціалу. Важливим є положення теорії М.Г. Чернишевського і М.О. Добролюбова про визнання професійної праці педагога як творчого процесу. Видатний педагог К.Д. Ушинський завжди виступав за творчий характер педагогічної діяльності, проти шаблону у вихованні. Розглядаючи вплив на вихованців, він віддає перевагу особистості вихователя порівняно з його професійними знаннями і вміннями, підкреслює, що тільки особистість може діяти на розвиток і визначення особистості. Вплив особи вихователя на молоду особистість становить ту виховну силу, якої не можна замінити ні

Становлення та

критерії творчої

особистості

вчителя

підручниками, ні моральними сентенціями, ні системою покарань та заохочень. На думку російського педагога і дослідника С.Т. Шаць-кого, творчий компонент у професійній праці педагога - невід'ємна риса його діяльності. Досвід і праці А.С. Макаренка є основою для визначення виняткового місця дослідницьких підходів в педагогічній діяльності. Як тонкий майстер педагогічної праці, він бачив її творчий характер і виділяв найважливіші особливості педагогічної творчості, зокрема, підкреслював, що необхідно не тільки розуміти нове, а й боротися з віджилим, старим. Вагомий внесок у вивчення процесів становлення вчителя, його діяльності з формування особистості учня внесли дослідження і творча робота талановитого педагога В.О. Сухомлинсь-кого, який писав, що вчитель - головна дійова особа творчої взаємодії, співробітництва з вихованцем. Привертає увагу його думка і про те, що вільний час учителя - це корінь, який живить гілки педагогічної творчості, а саму педагогічну творчість він вважав невід'ємною складовою педагогічної культури вчителя.

Творчість - це об'єктивна риса педагогічної діяльності вчителя. Формування творчої індивідуальності вчителя означає вироблення у нього особливого ставлення до професійної діяльності як способу життя, творчому вчителю значною мірою притаманні специфічні риси творчої особистості. Необхідно розвивати у студентів творчий підхід до педагогічної діяльності, оволодіння ними сучасними досягненнями психології та педагогіки, педагогічного досвіду. Готовність особистості до професійно-педагогічної діяльності включає творче мислення і соціальну активність.

Рисами творчого вчителя є: високий рівень ідейно-моральної свідомості, постійний пошук оптимальних дидактичних, виховних, методичних, управлінських та інших педагогічних рішень, творчий стиль мислення, здатність побачити проблему, виявити протиріччя, творча фантазія, розвинене уявлення, прагнення досягти ефективних результатів за конкретних умов педагогічної праці, високий рівень загальної культури. Творчість учителя передбачає здатність самостійно комбінувати і перетворювати вже відомі засоби професійно-педагогічної діяльності, пошук нових засобів вирішення педагогічних проблем, які знову виникають.

Необхідно розвивати творчий потенціал особистості майбутнього спеціаліста. Розвиток особистості відбувається не тільки під впливом зовнішніх стимулів-завдань, а й внутрішнього саморуху.

Критеріями творчої педагогічної діяльності (Модуль І, розділ 1.3.) учителя, які за своєю сутністю є індивідуально-творчими і характеризують творчу педагогічну діяльність вчителя як творчий процес, є:

1. Розробка принципово нових підходів до навчання, виховання і розвитку учнів.

2. Раціоналізація та модернізація змісту, форм та засобів навчально-виховного процесу у світлі реформування освіти, зокрема, з метою розвитку творчих можливостей учнів, їх талантів та обдарованості.

3. Комплексне і варіативне використання в професійній діяльності всієї сукупності теоретичних знань і практичних навичок.

4. Бачення нової проблеми у зовні знайомій ситуації, знаходження варіантних шляхів її вирішення.

5. Застосування науково-доказового вибору дій у конкретній педагогічній ситуації.

6. Проведення систематичного самоаналізу професійної діяльності, науково-дослідницької роботи з творчого узагальнення досвіду своїх колег.

7. Володіння формами і методами управління творчою навчальною діяльністю учнів з метою розвитку їх творчих можливостей.

8. Реалізація на практиці принципів педагогіки співробітництва.

9. Прояв гнучкості під час вибору оптимального управлінського рішення у нестандартних (особливо конфліктних) ситуаціях.

10. Оригінальне конструювання навчально-виховного процесу.

Концептуальним є положення, що для визначення рівнів творчої педагогічної діяльності вчителя доцільно розглядати різні напрями його діяльності, оскільки творчість учителя у різних видах професійної діяльності виявляється по-різному.

Отже, творчу професійну діяльність учителя слід розглядати як провідний чинник, що впливає на розвиток творчих можливостей учнів і забезпечує його ефективність. Саме в процесі творчої професійної діяльності розкриваються творчі можливості педагога, відбувається їх реалізація та розвиток.

2. ОПОРНІ СХЕМИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

Основні педагогічні вміння

Проблема педагога і його ролі в соціумі одна з найважливіших у сучасному суспільстві. У сучасному світі вчитель - дуже складна професія, яка вимагає серйозних знань, терпіння, творчого мислення.

Педагогічна діяльність багатогранна. Учитель - головна фігура педагогічного процесу. Його особистий приклад - могутній чинник виховного впливу. Він виховує учнів не тільки словом, а й усіма якостями своєї особистості. Авторитетний викладач має високий рівень педагогічної майстерності, який виявляється у вмінні передавати знання та гарантувати результат.

Педагогічна майстерність - це досконале, творче виконання вчителем професійних функцій на рівні мистецтва, результатом чого є створення оптимальних соціально-психологічних умов для становлення особистості кожного учня, забезпечення високого рівня інтелектуального розвитку. У безпосередньому спілкуванні педагога з учнем здійснюється найголовніше в педагогічній діяльності - вплив особистості на особистість. Ефективність професійно-педагогічного спілкування викладача залежить від рівня сформованості його комунікативної культури.

Ставлення до дитини детермінує організаторську діяльність учителя, визначає загальний стиль його спілкування, який може бути авторитарним, демократичним і ліберальним. У зв'язку з установками гуманістичної педагогіки формулюються головні вимоги до педагога: не нав'язувати і не підміняти.

Творчість — один із найзагадковіших і найскладніших феноменів суспільного життя. Здійснюючи продуктивну, творчу діяльність, особистість живе в режимі постійного виходу за межі існуючого, пізнаного, відкритого, реалізованого. Механізму творчості властива здатність користуватися і перетворювати енергію з однієї форми на іншу. Для творчої особистості характерне відхилення від шаблону, оригінальність, ініціативність, наполегливість, висока самоорганізація, працездатність.

Творчість - діяльність людини, яка створює нові об'єкти та якості, схеми поведінки і спілкування, нові образи і знання. Творчим особистостям властиве дивергентне мислення. Найвищий кульмінаційний творчий стан - натхнення.

Педагогічна творчість - це категорія педагогіки творчості, вона визначається як особистісно-орієнтована розвивальна взаємодія суб'єктів навчально-виховного процесу (вчителя і учня), зумовлена специфікою психолого-педагогічних взаємовідносин між ними і спрямована на формування творчої особистості учня і підвищення рівня творчої педагогічної діяльності вчителя. Ос-

новним критерієм ефективності педагогічної творчості є її результативність, під якою розуміється забезпечення вчителем позитивної динаміки формування творчої особистості учня і підвищення рівня творчої педагогічної діяльності самого вчителя, які визначатимуться в результаті порівняння досягнутого з вихідними значеннями.

До поняття продукту педагогічної творчості вчителя слід віднести наукові і методичні досягнення вчителів-практиків. Формування творчої індивідуальності вчителя означає вироблення у нього особливого ставлення до професійної діяльності як способу життя, творчому вчителю значною мірою притаманні специфічні риси творчої особистості. Саме в процесі творчої професійної діяльності розкриваються творчі можливості педагога, відбувається їх реалізація та розвиток.

4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке творчість? Яка її роль у професійному становленні фахівця?

2. Дати характеристику творчої особистості.

3. Які умови необхідні для творчості?

4. Які перепони на шляху до творчого мислення?

5. У чому полягає своєрідність педагогічної діяльності?

6. У чому полягають особливості педагогічного спілкування?

7. Яка нова модель освіти?

8. Як можна розвивати творче мислення під час навчання?

9. У чому полягає педагогічна майстерність?

10. Охарактеризувати стилі спілкування.

11. У чому полягає натхнення?

12. Які ознаки педагогічної творчості?

13. У чому полягає ефективність педагогічної творчості?

14. Що являє собою продукт педагогічної творчості?

15. Що необхідно для становлення творчої особистості вчителя?

" 16. Які критерії творчої педагогічної діяльності?

§70

5. ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

5.1. ДИДАКТИЧНИЙ ТЕСТ

Дайте відповідь "правильно" або "неправильно". Поясніть, чому.

1. Нині наука може пояснити, як гени впливають на інтелект.

2. Завдяки уяві людина може творити.

3. Творча діяльність - це завжди порушення правил.

4. Основними педагогічними вміннями є предметні, комунікативні та гностичні.

5. Авторитет викладача багато в чому залежить від самовдосконалення.

6. Обов'язковою нормою в ставленні вчителя до учнів є справедливість.

7. На сьогоднішній день усі проблеми педагогічної діяльності вирішені.

8. Гуманістична спрямованість діяльності не є елементом педагогічної майстерності.

9. Авторитарному стилю спілкування притаманна тенденція до демократичного управління.

10. Механізму творчості властива здатність перетворювати енергію з однієї форми на іншу.

11. Харизма пов'язана з власним натхненням і можливістю впливу на інших людей.

12. Педагогічна творчість - категорія педагогіки творчості.

13. Проблемне бачення є ознакою педагогічної креативності.

14. Результативність - основний критерій ефективності педагогічної творчості.

15. Педагогічна творчість тотожна педагогічній діяльності.

5.2. ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Співвідношення творчості й професіоналізму.

2. Становлення творчої професійної діяльності.

3. Психологічні особливості спільної творчої діяльності.

4. Недоліки педагогічного спілкування.

5. Складові педагогічної майстерності.

6. Використання різних стилів спілкування в педагогічній діяльності.

7. Умови становлення творчої особистості вчителя.

8. Ознаки творчої педагогічної діяльності вчителя.

9. Роль творчості в професійній діяльності фахівця непеда-гогічного профілю.

6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Асмолов А.Г. Психология личности. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. - 367 с.

2. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. -Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. - 416 с.

3. Блум Ф., Лайзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум и поведение: Пер. с англ. -М.: Просвещение, 1988. - 248 с.

4. Богомолов А. Основньїе пути и тенденции развития вьіс-шей школьї в Украине // Персонал. -1999. - № 2.

5. Бондарчук Е.И., Бондарчук Л.И. Основи психологии и педагогики: Курс лекций. - К.: МАУП, 1999. -168 с.

6. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. Учебник для вузов. - СПб: Питер, 2001. - 304 с.

7. Бурлачук І.Ф. Психодіагностика інтелекту та особистості: - К.: Наук, думка, 1992. -213 с.

8. Бутенко Н.Ю. Комунікативні процеси у навчанні: Підручник. - К.: КНЕУ, 2004. - 383 с.

9. Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности: Пер. с англ. - М.: Прогресе, 1990. -152 с.

10. Валуйський О.О. Концепція творчості особистості в умовах формування ринкової економіки (соціально-філософський аспект) // Гуманітарні науки і сучасність: 36. наук, праць. -К.: КДТЕУ, 1999. - С.24-34.

11. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Академія, 2001. - 576 с.

12. Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. -К: Либідь. - 374 с.

13. Губенко О.В. Проблеми вивчення розвитку мислення // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 6, 7.

14. Данчева О.В., Швальб М. Практична психологія в економіці та бізнесі: Навч. посіб. - К.: Лібра, 1998. - 270 с.

15. Євдокимов О.В. Ефективність нових технологій організації навчання студентів // Психологія і педагогіка. - 1997. - № 2.

16. Загальна психологія: Підручник для студентів вищ. навч. закладів / С.Д. Максименко, В.О. Зайчук, В.В. Клименко, В.О. Соловієнко. За заг. ред. акад. С.Д. Максименка. - К.: Форум, 2000. - 543 с.

17. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: Навч. посіб. - К.:Укр. -фін. ін.-т менеджменту та бізнесу, 1997. -302 с.

18. Климов Е.А. Общая психология. Общеобразователь-ньш курс: Учеб. пособие. - М.: Юнита-Дана, 1999. - 321 с.

19. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. -К.: Рад. шк., 1989. - 608 с.

20. Немов Р.С. Психология: В 3 кн. Кн. 1 Общие основи психологи. - М.: ВЛАДОС, 1997. - 688 с.

21. Основи практичної психології: Підручник /В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. - К.: Либідь, 1999. - 536 с.

22. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А. Зязюна. - К. Вищашк., 1997.-349 с.

23. Психологія: Підручник /Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л. Трофімова. -К.: Либідь, 2000. -558 с.

24. Психология и педагогика: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Радугина. -М.: Центр, 1999. - 332 с.

25. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Навч. посібник. - К.: ІСДОУ, 1994. - 112 с.

26. Сисоєва С.О. Педагогічна творчість: Монографія. -Харків. - К.: Каравела, 1998. - 150 с.

27. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. - К.: Поліграфкнига, 1996. - 406 с.

28. Современньїй философский словарь / Под ред. В.Е. Кемерова. - М., Бишкек, Екатеринбург, 1996. - 875 с.

29. Статінова Н.П., Сень Г.П. Основи психології та педагогіки: Навч.посібник. - К: КДТЕУ, 1999. - 330 с.

30. Столяренко Л.Д., Самигин С.И. Психология и педагоги-ка в вопросах и ответах. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. - 576 с.

31. Цапок В.А. Творчество: Философский аспект проблеми. - Кишенев, 1989. - 152 с.

7. ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ГІПЕРТЕКСТІВ

Дата добавления: 2015-05-22