Книга друкується за рішенням 10 страница

Постороннія лица, желающія вываривать соль на своемъ топливh, платятъ за каждую сковороду 10 руб. въ сутки, а за водоемную машину 17 коп., четыремъ же рабочимъ, состоящимъ при каждой сковородh, даютъ по рублю въ сутки и харчи.

Солеваренное производство въ Славянскh ведется вообще вяло и небрежно, такъ что ежегодный доходъ его невеликъ; охотниковъ до него мало, такъ какъ здhшняя соль имhетъ плохой сбытъ въ Малороссію, куда теперь въ огромномъ количествh привозится крымская соль; сбытъ же ея въ Слободскую губернію, снабжаемую эльтонскою солью, запрещенъ5. Крымскій ханъ, отдавая на откупъ свои соляныя озера, получаетъ ежегодно отъ Россіи большую сумму; добываемая изъ озеръ соль частью употребляется въ Малороссіи, частью отправляется въ Польшу. А если бы солеваренное производство въ Славянскh велось дhятельнhе, то можно было бы легко обойтись безъ крымской соли, и торговля оть этого нисколько не пострадала бы. Не трудно было бы предпринять мhры для увеличения количества добываемой соли, уменьшенія количества расходываемаго теперь топлива и труда; этого легко достигнуть устройствомъ градирни; она была бы здhсь особенно выгодна, такъ какъ дhйствовала бы въ теченіе 8 мhсяцевъ, именно съ половины марта до половины ноября, кромh того жаркая и сухая погода, а также частые и сильные сухіе юго-восточные вhтры много способствовали бы випариванію разсола.

Градирню слhдуетъ устроить въ нhсколькихъ шагахъ отъ водоподъемной машины, изъ верхняго бассейна которой разсолъ слhдуетъ провести по горизонтальному желобу подъ крышу градирни; высота послhдней должна равняться 20-ти футамъ, такъ какъ высота бассейна водоподъемной машины, равная теперь 15 футамъ, легко можетъ быть увеличена на 5 футовъ удлинениемъ вертикальныхъ трубъ и устройствомъ болhе мелкаго бассейна, глубина котораго должна равняться одному футу. Горизонтальное колесо, приводящее въ движеніе посредствомъ 2-хъ шестерень 4 насоса, поставленныхъ въ колодцh могло бы приводить въ движеніе еще 2 насоса посредствомъ третьей шестерни, поставленной между двумя прежними; эти насосы поднимали бы разсодъ по 2-мъ трубамъ изъ нижняго бассейна градирни вторично подъ крышу ея, откуда разсолъ снова фильтровался бы. Къ этимъ же двумъ трубамъ градирни могутъ быть придhланы и боковыя трубы для отвода достаточно сильнаго раствора въ солеваренныя сковороды, послhднія должны быть поставлены въ нhсколькихъ шага отъ градирни; ихъ понадобится только двh, особенно если увеличить ихъ размhръ до 2,5 квадратныхъ саженей; тогда онh будутъ давать столько же соли, сколько теперь получается съ 12-ти сковородъ неградированнаго разсола. Изъ сказаннаго видно, что при такомъ усовершенствованномъ устрйствh количество топлива, работниковъ, зданій и сковордъ значительно уменьшится; сковорода будутъ служить дольше, такъ какъ градированный разсолъ дастъ очень мало соляной накипи; большую часть ея онъ оставляетъ въ градирнh на хворостh. Если вышеупомянутый Теплинскій лhсъ будеть отнятъ отъ Святогорскаго монастыря, и имъ будутъ пользоваться раціонально, то я уверенъ, что никогда не будет недостатка въ топлипвh; дрова можно будетъ удобно сплавлять сюда по Донцу, Торцу и Караваевкh6.

По введеніи новаго устройства не слhдуетъ никому, кромh еолеваровъ, позволять селиться по близости колодцевъ и озеръ. Наводненія, гнилыя испаренія и отсутствіе хорошей воды дhлають эту местность въ высшей степени нездоровой и неудобной для торговли и промысловъ. Вь 2-хъ же верстахъ на югъ отъ города по Торцу, вь томъ мhстh его, гдh начинается каналъ, идущій къ солянымъ варницамъ, есть сухая, возвышенная и ровная местность, на которой слhдовало бы построить новый правильный городъ по середнh его протекалъ бы Торецъ, имhющій хорошую здоровую воду и не выступающій здhсь изъ береговъ. Укрhпленія можно было бы съузить. для сокращенія расходовъ, оставивь ихъ только вокругъ соляныхъ варницъ; въ случаh опасности они все-таки служили бы жителямъ убhжищемъ, къ которому впрочемъ приходилось бы рhдко прибhгать, такъ какъ русскія границы теперь на столько расширены, что это мhсто не можетъ быть болhе названо пограничнымъ.

Все сказанное мною о славянскихъ озерахъ и колодцахъ, о расположеніи и укрhплении города, а также о самом солеваренномъ производствh поясняется прилагаемымъ планомъ города и его окрестностей (лист. 6-й), соляныхъ варницъ и отдhльныхъ ихъ зданій7. Названія озеръ и колодцевъ, сообщенныя Юнкеромъ, частью искажены, частью теперь совсhмъ неизвhстны…"

1.Текст подається за публікацією "Путешествие академика Гильденштедта".- Харьков, 1892.- С. 38 - 49.

2. Очевидно, при підготовці щоденника до публікації в 1990-х рр. замість м. Тор було вжито назву міста, яку воно отримало у 1784 р.

3. Нинішні назви Сліпого, Старомайданного, Червоного і Кривого озер -

4. Остання частина укріплень, очевидно, була зведена напередодні російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

5. Гільденштедт у цьому випадку помилився: під керівництвом бєлгородського воєводи Г.Косагова в 1680-1681 рр. зводилась західна ділянка Ізюмської лінії, на лівому березі Дінця від м. Ізюма до р. Мжі, а також було складено план побудови укріплень між Дінцем і Дніпром, який було реалізовано в 1731-1735 рр. під назвою Української лінії. Система оборонних споруд по Голій Долині, Сухому й Казенному Торцю була зведена в 1684 р. козаками слобідських полків під керівництвом харківського полковника Г. Донця і відома як Торська укріплена лінія (Пирко В. Торская укрепленная линия// ВИ.- 1986, № 1).

6. Ельтонська сіль на Слобідську Україну почала надходити з 1759 р., хоча за розпорядженнями царського уряду мешканці краю повинні були купувати лише донецьку сіль.

7. Очевидно, Колонтаївки

8. Покищо цей план не знайдено.

Всі тексти в додатках подаються із збереженням графіки як опублікованих, так рукописних джерел. В дужках подаються виносні букви.

Таблиця 1. Виварка солі у Бахмуті та Торі у XVIII ст.

Роки	Бахмутські промисли	Торські промисли
Разом (пудів)	Середня за рік (тис. пудів)	Роки	Разом (пудів)	Середня за рік (тис. пудів)
1734 - 1743		165,7	1734 - 1743		8,5
1750 - 1757		268,9	1750 - 1758		59,7
1758 - 1762		161,8	1759 - 1761		39,2
1763 - 1775		109,0	1762 - 1775		40,1
1776 - 1782		38,8	1776 - 1782		10,2

Таблиця 2. Прибутки соляних промислів

Роки	Від продажу солі	Від оренди сковорід	Разом	Остаток непро-даної солі (пуд.)
Оренда сковорід	Оренда ропопід-йомних машин	Оформлення документів	За сургуч	Всього
Крб.	Коп.	Крб.	Коп.	Крб.	Коп.	Крб	Коп.	Крб.	Коп.	Крб.	Коп.	Крб.	Коп.
		62,25		-		35,0				83,0		88,0		50,25
		50,25		-		45,0				26,0		0,0		51,25
		13,50		-		15,0				64,5		9,50		23,00
		89,75		-		30,5				23,0		9,50		99,25
		41,25		-		45,0				60,5		83,5		24,75
Разом:		57,00		-		70,5				57,0		91,5		48,50

АСПВРАН.- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.- А. 214 – 215.

Таблиця 3. Видатки соляних промислів

Роки	На Бахмутових промислах	Всього	На Торських промислах	Всього	Разом	Остаток
На утримання працівників	На заводське будівництво	На утримання працівників	На заводське будівниц-тво
Крб.	Коп.	Крб.	Коп.	Крб.	Коп.	Крб.	Коп.	Крб.	Коп.	Крб.	Коп.	Крб.	Коп.	Крб.	Коп.
		88,0				72,0		29,0	-	-		29,0		1,0		49,25
		39,0		98,5		37,5		51,5	-	-		51,5		89,0		62,25
		91,0		88,0		79,0		77,25	-	-		77,25		56,25		66,25
		24,25		57,5		82,0		71,0	-	-		71,0				46,25
		98,0		24,25		22,25		52,5	-	-		52,5		74,75		50,0
Разом:		40,5		52,25		92,75		81,25	-	-		81,25		74,0		74,25

АСПВРАН.- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.- А. 216 – 217.

Таблиця 4. Забезпечення Бахмутських і Торських промислів робітними людьми в 1746 р.

Місяці

На Бахмутських промислах

Разом

На Торських промислах

Разом

На обох промислах

Разом кінних і піших

Не досла-них

Бєлгород- ської губ.

Воронезь-кої губ.

Бєлгород- ської губ.

Воронезь- кої губ.

Кінні

Піші

Кінні

Піші

Кінні

Піші

Кінн.

Піші

Кінн

Піші

Кінн

Піші

Кінні

Піші

Січень

-

-

-

-

-

-

Берез.

-

-

-

-

-

-

Квіт.

-

-

-

-

-

-

Черв.

Лип.

-

-

-

-

Серп.

-

Верес.

-

Жовт.

-

-

РДАДА.- Ф. 248, оп. 24, спр. 1604, а. 857-858.

Таблиця 5

Штат і витрати на утримання адміністративного персоналу й робітних людей

на Бахмутських і Торських соляних промислах (1764 р.)

Адміністративний персонал і робітні люди	Їх чисельність	Витрати на утримання (крб.)
одного	усіх
Головний наглядач
У Бахмуті комісар у ранзі прапорщика для обліку прибутків і видатків
У Торі наглядач, обер-офіцер
Секретар
Канцеляристів
Підканцеляристів
Копіїстів
Перепльотчик
Солеварних отаманів з числа солеварів
Солеварів при кожній із сковорід по 4:
у Бахмуті		-
у Торі		-
Ковальський староста
Ковалів		23, 725	355, 875
Годинникар
Машинний підмайстер
Учнів
Цегельників
Робітних людей:
у Бахмуті		16,43	1971,60
у Торі
Наглядач лісів		247,3625	247,3625
Помічників унтер-офіцерів
Підканцеляристів-писарів
РАЗОМ		7198 крб 83,75 коп.

АСПВРАН. – Ф. 36, оп. 1, спр. 501. – А. 223 - 224.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

І. Публікації джерел

Акты Московского государства.- СПб., 1890-1901.- Т. 1-3.

Акты, относящиеся к истории Войска Донского. В 3-х томах.- Новочеркасск, 1891.- Т.1-3.

Вірші ієромонаха К.Зиновієва// Пам’ятки україно-руської мови і літератури.- Львів, 1912.- Т.7.

Воронеский край с древнейших времен до конца XVII века.- Воронеж, 1976.

Воссоединение Украины с Россией. В 3-х томах.- К.,1954.- Т.2.

Дневник генерального подскарбия Якова Марковича.- К., 1893-1897.- Т.1-3.

Дневник путешествия по Слободско-Украинской губернии академика Санкт-Петербурской АН Гильденштедта.- Харьков, 1892.

Дополнение к Актам историческим.- СПб., 1875.- Т. 9.

Записки Одесского общества истории и древностей.- Одесса, 1848.- Т.1.

Ломоносов М.В. Полн. Собр. соч.- М.-Л., 1957.- Т.10.

Материалы для истории колонизации и быта Харьковской, отчасти Курской и Воронежской губерний. В 2- томах.- Харьков, 1886.- Т.1.

Материалы по истории СССР.- М., 1957.- Т. 5.

Полное собрание законов Российской империи. Собр. 1-е.- СПб., 1830.- ТТ. 1- 24.

Разрядная книга. 1475 - 1598.- М., 1966.

Сборник Русского исторического общества.- СПб.- ТТ. 55, 63, 68, 104, 108, 114, 117, 130, 146, 147.

Сборник судебных решений, бумаг, грамот, указов и других документов, относящихся к вопросам о старозаимочном землевладении в местности бывшей Слободско-Украинской губернии.- Харьков, 1886.

Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. 1859.- М.,1859.- Кн.2.

ІІ. Матеріали архівів

Архів Санкт-Петербурзького відділення РАН (АСПВРАН).- Ф. 36.

Російський державний архів Військово-Морського Флоту (РДАВМФ - Санкт-Петербург).- Ф. 233.

Російський державний архів давніх актів (РДАДА - Москва).- ФФ. 16, 123, 248, 353, 375.

Центральний державний історичний архів України в м. Києві.-

ФФ. 1710, 1722, 1725, 1791, 1800, 1805.

ІІІ. Література

Андреева Г.А. М.В.Ломоносов и Г.-Ф.-В. Юнкер// Ломоносов М.В. Сб ст. и материалов.- М.-Л., 1960.- Т. IV.

Багалей Д.И. Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства.- М., 1887.

Беляев И. О сторожевой и станичной службе на польской украине Московского государства.- СПб., 1848.

Введенский А.А. Дом Строгановых в XVI-XVII вв.- М., 1962.

Гербель Н. Изюмский слободской полк.- СПб., 1852.

Головинский П. Слободские казачьи полки.- СПб., 1864.

Горлов П. История горнозавадского дела на территории Донецкого кряжа и близ Керчи.- М., 1915.

Городские поселения в Российской империи.- СПб., 1865.- Т. 5.

Горшков В.П., Грищенко А.В. Соль земли Донецкой.- Донецк, 1992.- Ч. 1-2.

Данилевский В.В. М.В.Ломоносов на Украине.- Л., 1954.

Загоровский В.П. Изюмская черта.- Воронеж, 1980.

Заозерская Е. И. У истоков крупного производства в русской промышленности XVI-XVII вв.- М., 1970.

История городов и сел УССР. Донецкая область.- К.,1976.

История рабочих Донбасса. В 2-х т.- К., 1981.- Т.1.

Историческая хронология Харьковской губернии// Сост. К.Щелков.- Харьков, 1882.

Історія робітничого класу Української РСР.- К.,1967.

Історія Української РСР.- К.,1967.

Історія Української РСР. У 8-и т.- К., 1979.- Т.1-2.

Кирилов И.К. Цветущее состояние Всероссийского государства.- М., 1977.

Крестьянское и национальное движение накануне образования Российской империи. Булавинское восстание (1707-1708)// Труды историко-археографического института АН СССР.- М.,1935.- Т.ХII.

Лебедев В.И. Булавинское восстание 1707-1708.- М., 1967.

Лисянский А.С. Конец Дикого поля.- Донецк, 1973.

Лисянский А.С. Эхо крестьянских войн// Неизвестное об известном.- Донецк, 1978.

Литвиновська М., Пірко В. Європейські технології в соляній промисловості Донбасу XVIII ст.//Донбасс: прошлое, настоящее, будущее.- Донецк, 2004.- С. 10-12.

Литвиновська М., Пірко В. Соляні промисли Донбасу XVIІ-XVIII ст. в економіко-історичній літературі// Донецький вісник НТШ.- Донецьк, 2004.- Т.5.- С. 90 - 96.

Марголин Г.А. Исследование недр Донбасса.- М., 1951.

Нестеренко О.О. Розвиток промисловості на Україні.- К.,1959.- Т.1.

Павленко Н.И. Спорные вопросы генезиса капитализма в России// ВИ.- 1966.- № 11.

Пирко В.А. Соляной пласт// Донбасс.- 19084.- № 3.

Пирко В.А. Предсказано Ломоносовым// Донбасс.- 1986.- № 5.

Пирко В.А. Донецкие сторожи// Донбасс.- 1988.- № 6.

Пирко В.А. Северное Приазовье в XVI-XVIII вв.- К.,1988.

Пирко В.А. (в соавт.) История родного края.- Донецк, 1988.

Пирко В.А. Сколько же лет Артемовску//Донбасс.- 1991.- № 6.

Пирко В.А. Добыча соли в XVIІ-XVIII вв. как импульс к возникновению промышленности Донбасса// 1-я Региональная конференция "Донбасс: прошлое, настоящее, будущее.- Донецк, 1992.

Пирко В.А. Засление Донбасса в XVI-XVIII вв.// Новые страницы в истории Донбасса.- Донецк, 1992.- В.1.

Пирко В.А. К вопросу о начальном этапе формирования рабочих кадров в Донбассе// " 2-я Региональная научно-практическая кон ференция "Донбасс: прошлое, настоящее, будущее.- Краматорск, 1993.

Пірко В.О. До питання про час заснування м. Слов'янська// УІЖ.-1976.- № 9.

Пірко В.О. До питання про розвиток техніки в соляній промисловості на Україні в XVIІ-XVIII ст.// Нариси з історії периродознавства і техніки.- К., 1985.- В.31.

Пірко В.О. Географія збуту донецької солі// Історико-географічне вивчення природних та соціальних процесів на Україні. Зб. наук. праць.- К.,1988.

Пірко В.О. Оборонні споруди та їх значення у заселенні Південно-Східної України// Географічний фактор в історичному процесі. Зб. наук.праць.- К., 1990.

Пірко В.О. Торські та Бахмутські соляні промисли в XVIІ-XVIII ст.// Новые страницы в истории Донбасса.- Донецк, 1994.- Вип.3.

Пірко В.О. Перша печатка підприємств Донбасу// Рідний край. Історико-краєзнавчий альманах № 1.- Донецьк, 1995.

Пірко В.О. Джерела про час заснування м. Артемівська// Новые страници в истории Донбасса.- Донецк, 1995.- Кн. 4.

Пірко В.О. Міста Донеччини в XVIІ-XVIII ст.// Нові сторінки в історії Донбасу.- Донецьк, 1998.- Кн. 6.

Пірко В.О. Юнкер і Донбас// Нові сторінки в історії Донбасу.- Донецьк, 2000.- Кн. 8.

Пірко В.О. Мандрівні записки Гільденштедта як джерело до історіі Донеччини XVIII ст.// Історичні та політологічні дослідження.- Донецьк, 2002.

Пірко В.О Заселення Донеччини в XVI-XVIII ст.- Донецьк, 2003.

Пірко В.О. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI-XVIII ст.- Донецьк: Східний видавничій дім, 2004.

Подъяпольская Е. Восстание Булавина 1707-1709 гг.- М., 1962.

Потолов С.И. Рабочие Донбасса в Х1Х в.- М.-Л., 1963.

Пронштейн А.П., Мининков Н.А. Крестьянские войны в России XVIІ-XVIII вв. и донское казачество.- Ростов н/Д., 1983.

Рабинович Г.С. Город соли - Старая Руса в конце XVI- в середине XVIII вв.- Л., 1973.

Розен Б.Я. Соляные кристаллы.- Донецк, 1977.

Россия. Полное географическое описание нашего Отечества.- СПб., 1910.- Т.14.

Савельев Е.П. История Дона и Донского казачества.- Новочеркасск, 1915.- Ч.1-3.

Скальковский А.А. Соляная промышленность в Новороссийском крае (1715-1817)// Оттиск из ЖМВД.- 1849.- Ч.25.- СПб.,1849.

Скальковский А.А. Опыт статистического описания Новороссийского края.- Одесса, 1850.- Ч.1-2.

Слабєєв І. С. З історії первісного нагромадження капіталу на Україні.- К.,1964.

Слюсарський А.Г. Слобідська Україна (історичний нарис XVIІ-XVIII ст.).- Харків, 1964.

Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины. XVIІ-XVIII вв. - Харьков, 1964.

Стецюк К. Вплив повстання Степана Разіна на Україну.- К., 1947.

Устюгов Н.В. Солеваренная промышленность Соли-Камской в XVIІ в.- М.,1957.

Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии.- М.,1852.- Т.5.

Фомин П.И. Горная и горнозаводская прмышленность Юга России.- Харьков, 1915.- Т.1.

Цукерник А.Л. Соляная промышленность Донбасса// Вопросы экономики, планирования и статистики.- М., 1957.

Черкасская Е. Стачка рабочих Бахмутских и Торских соляных заводов в 1765 г.// Историк-марксист.- 1940.- № 11.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА РІДКОВЖИВАНИХ СЛІВ

Скорочення

АМГ - Акты Московского государства

АСПВРАН - Архів Санкт-Петербурзького відділення Російської Академії Наук

РДАВМФ - Російський державний архів Військово-Морського Флоту

ЖМВД - Журнал Министерства Внутренних Дел

ПСЗ - Полное собрание законов Российской империи

РДАДА - Російський державний архів давніх актів

Сб. РИО - Сборник Русского исторического общества

ЧМОИДР - Чтения Московского общеста истории и древностей

ЦДІАУК - Центральний державний історичний архів України в м. Києві

Рідко вживані слова

Алтин - грошова одиниця татарського походження, рівнялася 6 московським дєньгам - 3 коп.

Баренцева сіль - сіль, що відкладалася на мочалці, прикріпленій до старушниці і вважалася найбільш чистою та якісною.

Гаманна сіль - основна частина солі, що виварювалась в процесі випаровування ропи.

Глей - сіль з домішками піску та вапняку, що осідала на дні сковороди і здебільшого використовувалась для підкормки тварин.

Дєньга - дрібна монета, що прирівнювалася 0,5 коп.

Машотка - залізна сковорідка, що клалася на дно великої сковороди для відкладення в ній піску та вапняку під час виварки солі.

Пуд - одиниця ваги, рівна 16 кг.

Садівниця - бочка для висушування солі після звільнення від неї сковороди.

Сажень - міра довжини, дорівнює 213,36 см.

Старушниця - бочка, що ставилася під садівницею для збереження остатків ропи, що стікала із солі під час її висущування в садівниці.

Фунт - міра ваги, 0,453 кг.

Фут - міра довжини, 30,48 см.

Цеберка, цебро - велике дерев'яне відро.

Цуркова сіль - сіль, що осідала на дні старушниці.

Черпало - дерев'яний черпак.

З М І С Т

ВСТУП.......................................................................................................... 3

Дата добавления: 2015-05-22