Порівняльна інженерно-психологічна характеристика різних типів індикаторів

Характеристики розрізнення і впізнання неоднакових за складністю знаків

Показник	Розрізнення знаків	Упізнання знаків
Простий	Середній	Складний	Простий	Середній	Складний
Пороговий час експозиції, с	0,05	0,15	0,35	0,03	0,03	0,05
Латентний період реакції, с	1,60	1,83	2,02	3,06	2,55	2,76
Відсоток правильних відповідей

Для відображення знакової інформації застосовуються різні типи індикаторів, порівняльна інженерно-психологіч­на характеристика яких наведена у таблиці 15. Універсаль­ними засобами відображання інформації є електронно-про­меневі трубки, алфавітно-цифрові і графічні дисплеї, які широко застосовують у сучасних складних СЛМ.

Таблиця 15

Види індикатора	Розмір знака, мм	Висвітлюва­ний колір	Яскравість світіння, кд/м^2	Кут спо­стере­ження, град.	Символи
Електроме­ханічний	До 100	—	—		Цифри, символи
Електро­люмінес­центний	20 і більше	Зелений, блакитний, жовтий, червоний	20-50 для зеленого; 6—20 для інших кольорів		Цифри, літери, знаки, фігури
Вакуумно-розжарю-вальний	10-20	Жовтий	До 20000		Цифри, літери, знаки
Вакуумно-люмінес­центний	10-25	Зелений	250-500		Цифри, літер, знаки
Тиратрон тліючого розряду	7-13	Червоний, жовтий, зелений	40—70		Цифри
Газороз­рядний	До 20	Червоний	50-200		Цифри, літери, знаки
Світловий проміню-вальний діод	10-15	Червоний, зелений, жовтий			Цифри, літери, знаки
Рідкокрис­талічний		Темний	Не випро­мінює		Цифри, літери
На лампах розжарю­вання — проекцій­ний	25-35	Жовтий	30-50		Цифри
Світло-провідний		Жовтий	30-50		Цифри

Графічна індикація застосовується переважно у випад­ках, коли треба спрогнозувати хід розвитку подій, що по­требує інтерполяції і експрополяції даних, їх співставлення, визначення провідного фактора впливу на процес управління. Найрозповсюдженішими формами графічної ін­дикації є графіки, діаграми, номограми та інші графічні зображення функціональних залежностей різних складових пронесу управління. Детальніше особливості сприймання графічної інформації відображені у спеціальній літературі [5; 17; 69; 146].

Кодування інформації. При проектуванні абстрактних ЗВІ виникає проблема оптимального кодування інформації. Термін «кодування» запозичений з теорії інформації і озна­чає перетворення відомостей у сигнал, зручний для переда­вання по каналах зв'язку. Щодо діяльності оператора коду­вання визначає спосіб представлення інформації за допомо­гою умовних символів. Проблема оптимального кодуван­ня - це вирішення питань вибору категорій коду, довжини алфавіту сигналів, компонування кодового знака, можли­вості компонування сигналів у групи.

Категорія коду визначається засобами кодування інфор­мації, серед яких виділяють геометричні фігури, літери, цифри, колір, яскравість, розмір, орієнтацію, частоту мерех­тіння тощо.

Вибір категорій коду залежить від характеру вирішува­ного оператором завдання.

Певна категорія коду може бути ефективною для вирі­шення одних завдань і неефективною для інших. Експери­ментальні дані свідчать, що для інформаційного пошуку найбільш ефективною є категорія кольору, для визначення кількісних характеристик категорія числа, а для впізнан­ня — умовний знак.

Визначення категорій коду залежить і від форми об'єкта. В багатьох випадках швидкість і точність розрізнення і впіз­нання об'єкта збільшувалися з підвищенням ступеня схо­жості зображений об'єкта з самим об'єктом. Не тільки на­очність, а й конкретність (зв'язок форми сигналу зі значен­ням об'єкта) забезпечують продуктивне запам'ятовування і зберігання символів у пам'яті. Але проблема наочності і аб­страктності має вирішуватися залежно від конкретних умов діяльності оператора, специфіки завдань і можливостей кожної категорії коду. При цьому треба враховувати звич­ки, стереотипи поведінки і асоціації певної групи людей, їхній життєвий і професійний досвід. Так, наприклад, яск­равість і розмір символу асоціюються з розміром об'єкта і його значущістю.

Просторову орієнтацію символу краще використовува­ти для відображення напряму руху. Для привертання ува­ги людини краще використовувати частоту мерехтіння сиг­налу, а для позначення виду і класу об'єкта — кодування формою. Певні асоціації склалися у людини і у відно­шенні до певного кольору: червоний асоціюється з небез­пекою, а зелений зі спокоєм, жовтий — з насторогою, блакитний — з вільним простором. Зрозуміло, що всі сиг­нали мають відповідати психофізіологічним можливостям людини-оператора (розділ 3).

Довжина алфавіту сигналів визначається кількістю мож­ливих рівнів (станів) даної категорії коду з урахуванням збе­реження оптимальних умов розрізнення і впізнання сиг­налів, а також можливостями оперативної пам'яті людини (табл. 16).

Довжина алфавіту збільшується завдяки використанню багатомірного кодування (наприклад, кольору, форми, роз­міру, просторової орієнтації). Слід зауважити, що застосу­вання багатомірних кодів дещо знижує точність і швидкість декодування, але суттєво підвищує швидкість переробки інформації людиною-оператором [45].

Таблиця 16

Дата добавления: 2015-05-22