Фактори зовнішнього середовища. Фізичні Хімічні Електромагнітні Повітряне середовище Механічні Природний склад повітря

Фізичні	Хімічні
Електромагнітні	Повітряне середовище	Механічні	Природний склад повітря	Токсичні домішки
Статичні поля	Випроміню­вання	Мікроклімат	Механічні домішки	Шум	Вібрація	Приско­рення
Елект­ричні   Магніт­ні	Іоніза­ція     Ультра­фіолетове   Інфрачер­воне   Радіочас­тотне   Світло­ве	Темпера­тура   Вологість   Швидкість руху повітря	Ступінь іонізації   Запи­леність   Перепад тиску	Інфразвук < 16 Гц   Звук 16... 20000 Гц   Ультразвук > 20000 Гц	Загаль­на     Місцева	Радіаль­не   Лінійне     Сила тяжіння	Вміст кисню О2   Вміст вугле-кис­лоти СО2	Виробничі     Продукти згоряння   Виділення з синте­тичних матеріалів

Найповніший перелік нормованих факторів зовнішньо­го середовища й конкретні значення норм містяться у санітарно-гігієнічних вимогах і документах. Зараз діють понад 40 держстандартів інженерно-психологічного і ергономічно­го спрямування [138; 139; 164]. Створюючи певний мікро­клімат у робочих приміщеннях, необхідно враховувати, що джерелом тепла, крім обладнання, є також люди. При важ­кій фізичній роботі людина виділяє 300 ккал за годину, більше ніж 2000 ккал за зміну.

Цікавим є той факт, що людський організм виділяє 22 ккал на одиницю ваги за добу, а Сонце — всього 4,4 ккал. Для свого теплообміну людський організм використовує фізичні властивості самого середовища: конвенція — 30 %, випро­мінювання 45 % і випаровування - 25 %. Але це спів­відношення у теплорегуляції залежить від вологості і швид­кості переміщення повітря. Так, вологе холодне повітря є більш теплопровідним, ніж сухе, і тому сприяє інтенсивнішій віддачі тепла. За підвищеної температури і вологості повітря (80...90 %) утруднюється потовиділення, що суттєво порушує терморегуляцію і, відповідно, знижує працездат­ність. Підвищення температури негативно впливає на психологічні функції людини, зокрема зменшується обсяг опе­ративної пам'яті і погіршується здатність до побудови асо­ціацій, виконання розрахункових операцій.

Встановлено, що температура повітря має бути 18—23° для робіт, які не потребують фізичних зусиль, 10—16 º — при фізичних зусиллях і 8-9º - якщо в приміщенні є інфра­червоне випромінювання. Вологість повітря не може бути нижчою ніж 30 % і вищою 50—60 %. Швидкість переміщення повітря у теплий період повинна бути — 0,1—0,5 м/с, а в холодний — 0,1— 0,3 м/с.

Результати роботи оператора значною мірою залежать від освітлення робочих місць. Освітлення робочих примі­щень слід забезпечувати відповідно до встановлених норм і вимог [138; 139].

За відсутності необхідних вимог освітлюваність має дорівнювати:

робочі приміщення, де використовуються ЕОМ і обладнання конторського типу, 1000—500 лк;

робочі приміщення, де встановлене вимірювальне обладнан­ня, прилади для спостереження за промесами, 500—300 лк;

приміщення, де здійснюють ремонтні роботи:

· загальні — 500—300 лк;

· для приладів —2000—1000 лк;

· для виконання запису — 700—500 лк.

Крім освітлення, мають значення колір стін, спектраль­ний склад самого світла, а також вид контрасту пред'явлен­ня інформації, що використовується. Від кольорового рішення інформаційної панелі також залежить надійність приймання інформації оператором.

На ефективність роботи оператора впливає і рівень шу­му. Вплив шумів призводить до збільшення кількості поми­лок і до зниження продуктивності вирішення творчих зав­дань, швидкості й точності сенсомоторних процесів. Крім цього, шум може суттєво впливати на емоційну сферу опе­ратора, спричиняючи виникнення таких негативних емоцій, як роздратованість, невдоволення. Особливо небезпечні ви­сокочастотні й переривчасті шуми.

Залежно від характеру шумів і їхнього впливу на організм оператора розроблені норми звукового тиску. Доведено, що шум понад 95 дБ знижує ефективність праці на 25 %. Якщо дія шуму інтенсивністю 120 дБ триватиме одну годину, то після цього необхідно п'ять годин відпочинку, щоб поверну­лася нормальна гострота слуху. Шум може викликати певні професійні захворювання. Основними засобами боротьби з шумом є ізоляція джерела шумів, застосування засобів інди­відуального захисту, раціональне планування приміщень, ви­користання шумопоглинальних матеріалів і покриттів.

Серед механічних факторів виробничого середовища ос­новним вважається вібрація.

При вібраціях знижується гострота зору, порушується константність як властивість сприймання, відбуваються на­віть загальні розлади життєдіяльності людини (нервові розлади, атрофія м'язів кінцівок, головний біль). Найшкідливішою є вібрація з частотою 6—8 Гц, оскільки в цьому діапа­зоні знаходиться власна частота тіла людини.

Серед основних заходів зменшення дії вібрації — за­стосування віброзагашувальних матеріалів і пристроїв, дис­танційного управління, спеціальних конструктивних рішень.

Останнім часом до факторів, що негативно впливають на здоров'я операторів, дедалі частіше відносять електромагнітні поля (ЕМП) високих частот. Експериментальні дані свідчать: характер впливу ЕМП залежить від типу нервової системи. Наприклад, для людей із сильним типом нервової системи цей вплив буде меншим, ніж для слабкого типу нервової системи [138]. Максимально можливими рівнями ЕМП вважаються:

· для СВЧ- діапазону — 10 мквт/см²;

· до 300 Мгц: електрична складова — 5 в/м, магнітна скла­дова — 5 а/м.

Ці рівні можливі за безперервної роботи людини протя­гом усього робочого дня, а якщо вони вищі, то потрібно скорочувати час роботи людини. Так, наприклад, зі збіль­шенням інтенсивності СВЧ з 10 до 100 мквт/см² дозволено працювати не більше двох годин на добу. Для запобігання впливу ЕМП використовують екрани, щити, сітки, спеці­альні камери, а також засоби індивідуального захисту.

На життєдіяльність людини впливає склад повітря. Нор­мальними вважаються умови, коли частка кисню становить 19—20 %, а вуглекислого газу — близько 1 %. Зниження вмісту кисню до 16 % і менше та збільшення частки вуглекислого газу до 3 % і більше можуть призвести до дуже по­ганих наслідків.

У повітрі виробничих приміщень містяться різних розмірів і походження частки органічного і неорганічного пилу, а та­кож інші токсичні домішки, з яких найбільш шкідливим і окис вуглецю. Для зменшення впливу токсичних домішок застосовують захисні плівки на поверхні рідини, герметизацію і кондиціювання приміщень, індивідуальні засоби захисту.

При проектуванні технологічних процесів, за здійснення яких виділяються дуже небезпечні токсичні домішки, необ­хідно закладати дистанційне управління; зони і місця виділення токсичних домішок слід облад­нати спеціальними укриттями з відбором повітря; із даних зон належить постійно отримувати інформацію про стан зовнішнього середовища.

В цілому ж треба розглядати у взаємозв'язку інженерно-психологічні параметри фізичного середовища на вироб­ництві і відповідні характеристики технічних засобів діяль­ності оператора — це і буде реалізацією комплексного підхо­ду до оптимізації трудової діяльності.

Дата добавления: 2015-05-22