Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розділ ІІІ. «Кінець історії» та «Зіткнення цивілізацій»: точки дотику та відмінності концепцій




Якщо проаналізувати вищевикладені концепції, то можна виявити основні схожі тенденції та напрямки. По-перше, автори концепцій належать до американських ідеологів, характерною ознакою поглядів є верховенство американської гегемонії над рештою світу в усіх сферах і галузях життя суспільства: в плані ідеологічної перемоги (за Ф. Фукуямою), а також по особливостях розвитку цивілізації (за Хантінгтоном).

Але крім цієї чіткої тенденції в авторів існують й інші точки дотику у теоріях. Самою очевидною з них є поділ розвитку міжнародних відносин на етапи з конфліктів. Наприклад, Хантінгтон виділяє три періоди: з кінця Тридцятирічної війни (1618-1648 рр..) Аж до кінця Першої Світової - національні конфлікти, причинами яких були прагнення завоювання державамивеликих територій для зміцнення своєї могутності або повернення втрачених володінь. Другий етап за Хантінгтоном починається після Першої Світової війни - це період конфлікту ідеологій. До нього приєднується і Ф. Фукуяма, тому що він теж називав цей період боротьбою трьох ідеологій: ліберально-демократичної, комуністичної та фашистської. Після поразки фашистської Німеччини у Другій Світовій війні на полі битви залишалися тільки два напрямки: комунізм і лібералізм. Протистояння цих ідей відоме нам під назвою Холодної Війни, яка закінчилася з розпадом Радянського Союзу. З цього моменту за Хантінгтоном починається третій період в історії міжнародних відносин - період зіткнення в конфлікти цивілізацій і культур, де домінантою буде служити релігія. Зіткнення християнського Заходу (на чолі з США) і конфуціансько-ісламського альянсу Сходу (центри: Китай і Іран) відбудеться унаслідок дуже близького дотику двох культур.[11, c. 364]

Хантінгтон акцентує увагу на переважній ролі Заходу в розвитку усієї історії міжнародних відносин. Цю ж ідею проповідує і Фукуяма в своїй статті про «кінець історії»: лібералізм став кінцевим етапом суспільної еволюції і єдиною вірною ідеологією, і Захід, як основної його носій, є еталоном і прикладом для наслідування іншим державам. Але якщо Фукуяма вважає, що на цьому стався «кінець історії», то Хантінгтон припускає можливий кінець (захід) Заходу. І виводить для нього певну стратегію утримання на плаву: шляхом поліпшення прогнозування геополітичних ситуацій, проводити політику «зіштовхування» інших цивілізацій один з одним, щоб зберегти своє панування в світі.

Всі ці схожі моменти в концепціях знову ж приводять нас до головного - очевидного домінування США на міжнародній арені, про що говорилося вище.

Перш за все, концепції «кінця історії» та «зіткнення цивілізацій» ріднить прагнення їх авторів передбачити майбутнє політичний устрій в світі після «холодної війни». Обидві теорії з'явилися першими спробами охарактеризувати, обгрунтувати події, пов'язані із закінченням радянсько-американського протистояння. Концепції «зіткнення цивілізацій» і «кінця історії» пропонують варіанти нового світопорядку, в умовах, коли цінності, мали вагу в біполярному світі, втратили своє значення.

Так, наприклад, обидві теорії припускають відмову від ідеології в поліполярному світі. Фукуяма впевнений, що на зміну конфлікту ідеологій неодмінно прийде усвідомлення і застосування незахідними державами західних цінностей. [7] Хантінгтон, у свою чергу, говорить про те, що на зміні ідеології прийде культура, яка витіснить ідеологічні відмінності. Також обидві теорії носять етноцентричність характер. Вони засновані на визнанні переваги Заходу, її культурної винятковості. І Хантінгтон, і Фукуяма впевнені, що ідеї лібералізму - це найкраще, що створив цивілізований світ, а відтак - ліберальні принципи та інститути повинні знайти застосування і в інших, неосвічених країнах, «занурених у морок невігластва». Месіанські ідеї, безсумнівно, присутні в обох теоріях, з однією лише відмінністю, що оптимізму і ейфорії з приводу майбутнього лібералізму в незахідних країнах в ідеях Хантінгтона куди менше, ніж у фукуямівських.

Ще одним важливим обставиною є той факт, що обидві теорії мають одну і ту ж характерну рису - вони відзначають «занепад рівня історичності» [10]. Концепції кінця історії - це відображення глибокого суспільної кризи, гострих соціальних суперечностей, що потребують кардинальнихперетворень, рішучих революційних дій, які б вели від «кінця історії» до постісторії. Теорії кінця історії гостро ставлять перед усіма дослідниками питання про наше майбутнє, вимагають пошуку шляхів кардинального вирішення соціальних проблем, прагнуть визначити ідеал, вищу мету, піднесені, перспективні ідеї, засади Постісторичний вільного суспільства. Без вирішення цих завдань будь-яке суспільство не може нормально функціонувати.

Як вже було сказано, концепції Хантінгтона та Фукуями, схожі в головному - вони несуть у собі етноцентричному упередження щодо навколишнього світу і в той же час мають низку принципових відмінностей. На відміну від Фукуями, Хантінгтон переконаний, що Захід унікальний як цивілізація, але, тим не менш, не універсальний. Автор теорії «зіткнення цивілізацій», як і Фукуяма, є переконаним прихильником західних цінностей, проте визначає їх як локальні, а не універсальні, а тому не вважає за необхідне їх повсюдне поширення за межами первинних цивілізацій. Хантінгтон не бачить причин вірити в те, що інший світ адаптується до західних цінностей. Навпаки, він передбачає, що ці цінності знаходяться в небезпеці, і стверджує, що Захід повинен прагнути до подальшого зміцнення своєї потужності з метою ефективного забезпечення власного захисту.

Хантінгтон також звертає увагу на небезпечні тенденції в світовій політиці: зростання етнічних конфліктів, загроза з боку Іраку, демографічні та інші небезпеки на африканському континенті. Збереження цих проблем ставить під сумнів здатність Заходу забезпечити безпеку і стабільність у світі [8]. Незахідний світ нині таїть у собі набагато більше небезпек, ніж це було в період біполярного устрою. Однак концепція «кінця історії» практично не піднімає ні одну з цих проблем, оскільки грунтується на принципі «безконфліктності» [4, c.77], яка, на думку Фукуями, повинна запанувати в світі після закінчення «холодної війни».

Таким чином, Ф. Фукуяма, який висунув ідею світової «безконфліктності», порахував, що ліберальні принципи повинні повсюдно застосовуватися, не зустрічаючи ніяких перешкод на своєму шляху. Хантінгтон у цьому сенсі менш оптимістичний: він вважає, що шлях демократії в незахідних країнах не буде таким легким, як це здається на перший погляд. З цієї причини Хантінгтон піддав критиці погляди Фукуями і в якості противаги висунув власну теорію «зіткнення цивілізацій».

Різниця в поглядах двох учених стає очевидна при аналізі їхнього ставлення до ісламського фундаменталізму. Фукуяма розглядав релігію і націоналізм як один із суттєвих викликів лібералізму. Релігійний виклик, на його думку, полягає у розвитку мусульманського і християнського фундаменталізму, які розширюють свій вплив в умовах духовної порожнечі і невиразний ліберального «суспільства споживання» [1, c. 317]. Однак у світі, де давним-давно восторжествувало світське суспільство, теократія займає вельми скромні позиції. Як і раніше сильні вони тільки в ісламському світі. Націоналістичні ж рухи, на думку Фукуями, не становлять серйозної конкуренції лібералізму в силу свого одностороннього підходу, який не враховує політичної та соціально-економічного аспектів громадської організації, що зводять все різноманіття життя до вимоги незалежності. Таким чином, ісламський блок, на думку Фукуями, є єдиним, але не самим суттєвою перешкодою на шляху восторжестованія лібералізму. Злегка змінила оптимістичні настрої вченого війна в Іраку, що супроводжувалась сплеском ісламського радикалізму. Але й тут Фукуяма висловив переконаність у тому, що вихід з проблеми агресивної фундаменталізму існує: потрібно тільки перебудувати ісламське суспільство, змінити його інститути, добитися секуляризації і лібералізації мусульманської релігії. Інструменти реалізації цього плану США, схоже, шукають досі.

Інша позиція у С. Хантінгтона. Хантінгтон, на відміну від Фукуями, вважає, що в найближчому майбутньому не складеться єдиної універсальної цивілізації. Навпаки, світ буде складатися з несхожих один на одного цивілізацій, і кожній з них доведеться вчитися співіснувати з усіма іншими. У цьому, мабуть, полягає головна відмінність двох концепцій: Хантінгтон не ідеалізує лібералізм, хоча і є його прихильником. Хантінгтон, як і Фукуяма, впевнений в тому, що західні цінності є пріоритетними, однак він не висуває ідею їх повсюдною застосовності, навпаки, він відзначає тенденцію девестеризація незахідних цивілізацій, наприклад, «відхід у регіони» Японії чи Індії.

Таким чином, концепція «зіткнення цивілізацій» С. Хантінгтона та теорія «кінця історії» Ф. Фукуями, стали першими спробами передбачити розвиток світу після Другої світової війни. Оскільки обидві теорії носять прогностичний характер, не дивно, що вони мають безліч відмінностей. Автори, виходячи кожен з власної точки зору, пропонують свій варіант розвитку подій. Однак між цими двома роботами є і точки дотику, певна схожість. І визначається це подібність однією обставиною: Захід вийшов переможцем у «холодній війні», тому, розвиток ситуації має, на думку авторів, проходити саме по західному сценарієм.


 

Висновки

Підсумовуючи вище зазначене, можна виділити наступні моменти. По-перше, теоретичні конструкції, які роглядались носять виразний проамериканський характер, тому що їх авторами є знамениті американські політологи, котрі обіймали високі адміністративні пости в керівництві держави, а, отже, вони робили спроби спрогнозувати найближчим розвиток міжнародних відносин все-таки через призму інтересів своєї держави.

По-друге, в ході дослідження можна дійти висновку, що концепція «кінця історії» має право на життя і не являється досить поспішною та необачною. Підтвердженням цього є демократичні цінності, більшість держав світу визнала які домінантою в побудові своїх країн. Події «Арабської весни», а також «революції гідності» в Україні додають балів та аргументів на користь теоретичних розробок Френсіса Фукуями.

По-третє, кщо ж говорити про концепцію Хантінгтона, то вона, мабуть, має більший відсоток з реалізації своїх положень. Це і терористичні акти, і створення екстремістських угруповань, й труднощі від напливу дешевої робочої сили з країн Африки та Азії до Європи, це і недавня війна в Лівані. До чого ще приведе нас зіткнення цивілізацій?

Домінування США на міжнародній арені може і здатне контролювати політичні процеси в світі і вирішувати конфліктні ситуації, але тільки при вмілому керівництві на чолі країни. Але основна проблема верховенства США не в цьому. Як єдина наддержава і єдина країна, яка за рівнем розвитку всі інші, вона зобов'язана буде взяти на себе відповідальність за більш - менш стерпний розвиток країн третього світу, щоб не допустити виникнення відкритих бунтів і протестів.

Узагальнюючи вищесказане, можна зробити висновок, що автори дотримувалися однієї ідеї: у світі повинна панувати ліберальна ідеологія з її вільним ринком і боротьбою за права людини, за розповсюдженням і захистом якої, отже, повинна стежити єдина наддержава - США, щоб на Землі не настав хаос через зіткнення цивілізацій на релігійному грунті.

Список використаних джерел та літератури:

1. Айкенбері Дж. Після перемоги. - М: 2000. - 356 с.

2. Бжезінський З. Велика шахівниця. Панування Америки і її геостратегічні імперативи. - М: Міжнародні відносини, 1999. - 256 с.

3.Даниленко В.П. Інволюція в політиці: [Електронний документ]. (Http://www.islu.ru/danilenko/articles/bodrfuku.htm.).

4. Кабанов А.Б. Мировая история и социальный интеллект. - Владимир, 2013 - 108 с.

5.Махбубани К. Запад и остальные. 1992

6. Переплавляючи меч / Д. Сміт, М. Корбін, К. Хелман. - М: 2001. - 240 с.

7. Російська наука міжнародних відносин: нові напрямки / під. ред. А.П. Циганкова, П.А. Циганкова- Київ., 2005

8. Світова політика і міжнародні відносини: Навчальний посібник / під. ред. С.А. Ланцова, В.А. Ачкасова.- СПб: Питер, 2006
9. Уткін, А.І. Єдина наддержава. - М: 2001. -45 С.

10. Фукуяма, Ф. Кінець історії і остання людина / Пер. з англ. Левіна, М.Б. - М: АСТ: Єрмак, 2005. - 588 с.

11. Хантінгтон С. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку/Пер. з англ. Климчук Н. – Львів: Кальварія, 2006. – 474 с.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 956; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.025 сек.