Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії

Невід'ємною частиною вчення про матерію є уявлення про рух. Рух - це будь-яка зміна явища чи предмета; він охоплює всі процеси, які відбуваються у Всесвіті, починаючи від простого переміщення тіл і закінчуючи мисленням. Сучасний матеріалізм твердить, що джерелом усіх конкретних форм руху є внутрішні суперечності, притаманні усім об'єктам, а також зовнішня взаємодія між ними. Рух матерії є саморухом. Саморух - це наслідок суперечностей між усталеністю і змінністю, складним і простим, старим і новим, прогресивним і регресивним. Так, механічному рухові притаманне протиріччя між змінним станом тіла у просторі і часі і зв'язком цих станів. У розвитку живих організмів усталеність виявляється у збереженні спадкових ознак, а змінюваність - у пристосуванні організму до нових умов середовища. Саморух притаманний усім рівням будови матерії - від механічного, фізичного і хімічного до біологічного і соціального рівнів. Матерія не існує інакше ніж у русі, тому рух є способом існування матерії. Він, так само як і матерія, не виникає і не зникає безслідно, а лише перетворюється з однієї форми на іншу. Філософський матеріалізм визнає існування спокою, але вважає його відносним. Спокій має місце щодо тих чи інших матеріальних об'єктів, а не всієї матерії. Рух же не відокремлений від усього існування тіла в цілому. Будь-яке тіло перебуває у спокої лише в якомусь певному відношенні, а в інших відношеннях воно змінюється. Рух взагалі - це абстракція, яка насправді не існує; реальне існування мають конкретні форми руху: механічна - це просторове переміщення різних тіл: рух найдрібніших часток, рух великих тіл, включаючи і космічні об'єкти; фізична - охоплює електромагнетизм, гравітацію, теплоту, світло, звук, зміну агрегатного стану речовини; хімічна - включає різні хімічні реакції, процеси хімічного синтезу в неорганічній та органічній природі; біологічна - це різноманітні біологічні процеси в живих організмах; соціальна - охоплює різні суспільні зміни, а також процеси мислення. Невід'ємною частиною вчення про матерію є вчення про простір і час. Доповнюючи один одного, простір і час функціонують як універсальні форми організації всього розмаїття нескінченного світу. Кожне матеріалізоване тіло має об'ємні характеристики: і довжину, і ширину, і висоту. Воно співіснує також з іншими тілами, що його оточують, займає своє місце в певній, більш глобальній, системі. Простір - це форма буття матерії, яка характеризує її протяжність, структурність, співіснування і взаємодію елементів в усіх матеріальних системах. Час - це форма буття матерії, яка виявляє тривалість існування, послідовність зміни станів у розвитку всіх матеріальних систем. Отже, час відображає процесуальність буття. Простір і час - це філософські категорії, які відображають основні форми існування матерії. Просторово-часові характеристики має будь-яке явище буття світу. Якщо простір є найзагальнішою формою сталості, збереження змісту об'єктивної реальності, то час - це форма його розвитку, внутрішня міра його існування та самознищення.

Дата добавления: 2015-05-22