Питання для творчого осмислення теми. Питання для обговорення: Поняття науки

Теми рефератів

Заняття І9

ТЕМА 15. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ

Питання для обговорення:

1. Поняття науки. Особливості наукового пізнання.
2. Основні рівні та форми наукового пізнання.
3. Поняття методу і методології. Основні методи наукового

пізнання.

1. Поняття істини і її критеріїв. Основні концепції істини.

Література:

1. Волошинов В. Философия и социология гуманитарных наук. СПб., 1995.

2. Гайденко П. П. Эволюция понятие науки. Становление и развитие первых научных программ. – М., 1980.

3. Гайденко П. П. Эволюция понятия науки(XVII-XVIII вв.) – М., 1997.

4. Герасимов И. Г. Научное исследование. – М., 1972.

5. Наука в социальных гносеологических и ценностных аспектах. – М., 1980.

6. Наука и культура. – М., 1984.

7. Идеалы и нормы научного исследования. – Минск, 1981.

8. Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки. – М., 1974.

9. Кочергин А. Н. Научное познание: формы, методы, подходы. – М., 1991.

10. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975.

11. Научные революции в динамике культуры. – Минск, 1987.

12. Полани М. Личностное знание. – М., 1986.

13. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

14. Ракитов А. И. Философские проблемы науки. – М., 1977.

15. Рижко В. А. Концепція як форма наукового знання. – М., 1995.

16. Степин В. С. Становление научной теории. – Минск, 1975.

17. Проблемы методологии постнекласической науки. – М., 1992.

18. Тулмин Ст. Человеческое понимание. – М., 1984.

19. Теоретическое и эмпирическое в современном научном познании. – 1984.

20. Черняк В. С. История. Логика. Наука. – М., 1986.

21. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –

М., 1986.

22. Фролов И. Т., Юдин В. Г. – Этика науки. – М., 1986.

23. Философия и методология науки. – М.. 1996.

24. Коммуникация в современной науке. –М., 1976.

25. Швырев В. С., Юдин Б. Г. Методологический анализ науки. –

М., 1980.

26. Швырев В. С. Научное познание как деятельность. – М., 1984.

27. Швырев В. С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М., 1988.

1. Істина у філософії та науці.

2. Наука як феномен культури.

3. Основні проблеми сучасної методології науки.

4. Наукові революції та їх значення.

5. Співвідношення понять “науково-дослідна програма”, та “парадигма”,

їх евристичне значення.

Ключові терміни: Наука. Факт. Гіпотеза. Теорія. Парадигма. Метод. Методологія. Дедукція. Формалізація. Аксіоматизація.

1. Що таке наука? У чому полягає специфіка наукового пізнання?

2. Які є основні форми і рівні наукового пізнання і чим

вони відрізняються між собою?

3. У чому суть емпіричного і теоретичного рівнів наукового пізнан-

ня?

4. Що таке метод пізнання? Назвіть основні методи емпіричного

та теоретичного пізнання?

5. Які функції філософії у науковому дослідженні?

6. У чому суть проблеми "сцієнтизм - анти сцієнтизм"?

7. Доведіть, що гуманізація науки і сцієнтизація культури є

тенденцією сучасного соціокультурного розвитку.

8. Що таке етичні проблеми науки? Як вони виникають і які перс-

пективи їх вирішення?

9. Чи несе моральну відповідальність вчений за результати

своєї наукової діяльності?

10. Розкрийте сутність розуміння Куном поняття “нормальна

наука”.

11. Поміркуйте над тим, як співвідносяться знання і моральніс-

ть? Чи має бути наука моральною. Чи сумісні геній і злодій-

ство?

12. Як би ви пояснили думку відомого фізика А. Ейнштейна

висловлену стосовно взаємовідношення між емпіричними

фактами і теорією: “Якщо факти не відповідають теорії, то

тим гірше для фактів”?

13. В чому виражається суть ідеї математизації і формалізації

наукових знань?

14. Як ви ставитесь до думки І. Канта: “В кожній науці науки

стільки, скільки в ній математики”.

15. Що таке “редукціонізм”, яке місце в сучасній науці він

посідає і яка роль йому відводиться в науковому пізнанні?

16. Через які поняття сучасна гносеологія конкретизує тради-

ційну концепцію істини?

17. Дайте характеристику об'єктивності, абсолютності,віднос-

ності і конкретності істини.

18. У чому полягає діалектика абсолютного та відносного

моментів у об'єктивній істині?

19. Чим обумовлена вимога конкретності істини і в чому

полягає її сутність?

20. Дайте оцінку вислову Гегеля: "Істина - це не відкарбована

монета, яку можна покласти до кишені". Що ж таке істина, за

Гегелем?

21. Розум допомагає відкривати істини. Але він і заважає цьому.

Наведіть приклади, які ілюструють обидва судження.

22. Що є істина для процесу пізнання - форма чи спосіб? Проілюс-

труйте конкретними прикладами.

23. Чому істина наділена абсолютністю і відносністю водно-

час? Продемонструйте на прикладах, як порушення абсолют-

ного чи відносного моментів в істині веде до хиби.

Дата добавления: 2015-05-22