Поняття «свобода» та «відповідальність». Сутність та особливість взаємодії

Як співвідносяться між собою поняття «людина», «індивід», «індивідуальність»?

Дайте порівняльну характеристику понять «есенція» та «екзистенція».

Есенція та екзистенція - поняття екзистенціалізму, які протиставляються одне одному.

Екзистенція окреслюється як особливий спосіб існування, притаманний лише людині.

Це буття, обставини життя; екзистенція трактується як протилежність есенції (суті). Якщо доля речей і тваринзумовлена і якщовонимають суть ранішеіснування, то людинанабуваєсвоєїсуті в процесісвогоіснування. Основнимпроявомекзистенції є свобода, яка має на увазівідповідальність за результат своговибору.Щоб усвідомити себе як "екзистенцію", людина повинна опинитися в "пограничнійситуації" - наприклад, перед лицемсмерті. В результатісвітстає для людини "інтимноблизьким". Істинним способомпізнання, способом проникнення у світ "екзистенції" оголошуєтьсяінтуїція.У системіпоглядівглавифранцузькогоекзистенціалізмуЖан-Поля Сартраіснування (екзистенція)передуєсуті (есенції).

Людина — це, насамперед, біологічна істота, яка наділена, на відміну від інших представників біологічних видів, свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина — істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили та підкорили собі її природну індивідуальність.

Індивід — цеокремо взята людина як представниклюдського роду з усіма її психологічними, морально-етичними та психічними характеристиками.Індивід — цезавжди один з багатьох, і вінзавждизнеособлений. У понятті «індивід» не фіксуютьсяякі-небудьособливіабоодиничнівластивості (біологічні, соціальні) людини, хоча вони, звичайно, присутні. Поняття "індивід" характеризуєлюдину як відособ­леного, поодинокого, конкретного представникалюдськоїспільності (конкретнийучень, студент, викладач, бізнесмен). Індивід, якийрозглядається через йогоспецифічніособливості, що не зводяться до яких-небудьродових і всезагальних характеристик, — це індивідуальність Іншими словами поняття "індивідуальність" відтворює те неповторне, специфічне, унікальне, своєрідне, чим один індивідвідрізняєтьсявідіншого. Цівід­мінностіможуть бути абсолютно різними, починаючивідпри­родних рис, особливостейповедінки та закінчуючи манерою ходи чиспецифікоюодягу.

Свобода — одна з основних філософських категорій, що характеризує сутність людини і її існування, які полягають в можливості особистості мислити і діяти у відповідно до власних уявлень і бажань, а не внаслідок внутрішнього або зовнішнього примусу. В історіїфілософської думки цепоняттяпройшлотри-валуеволюцію — від «негативної» (свобода «від») до «позитив-ної» (свобода «для») трактовки. Філософіясвободилюдинибула предметом роздумів Канта і Гегеля, Шопенгауера і Ніцше, Сарт-ра і Ясперса, Бердяєва і Соловйова. Відповідальність як протилежнесвободі — цепоняття, яке характеризуєставленняособистості до суспільства з по­глядуздійснення нею певнихморальних та інших вимог з боку суспільства.

Реальновільнадіялюдинивиступає,передусім, як вибір поведінки. Свобода є там, де євибір. У такійситуаціїособливийінтерес становить проблема моральної і правовоївідповідальностілюдини за своївчинки.Свободалюдинизавждипередбачаєїї відповідальність перед суспільством за свійвчинок. Свобода і відповідальність - цедвісторониєдиногоцілого - свідомоїлюдськоїдіяльності. Свобода є можливістю здійснення діяльності, здатністьдіятизізнанням справизарадиобраної мети. Відповідальність же пов'язана з усвідомленнямоб'єктивних умов і суб'єктивнопоставленої мети, необхідностівибору способу дії для здійсненняцієї мети. Свобода завждипороджуєвідповідальність, а відповідальністьнаправляє свободу

88. Як співвідносяться за своїм змістом «культура» і «цивілізація»?

Розвиток культури і цивілізації нерозривно пов'язані: поза духовними цінностями, створеними у процесі культурної діяльності людей, не може скластися і цивілізаційна спільність.Деякідослідникицілкомототожнюють культуру і цивілізацію. Така точка зорузародиласяще в епохуПросвітництва. Є й інша точка зору. Відповіднодонеї, культура уявляєтьсявмістилищемусьогокращого у людині, а цивілізаціяпов'язуєтьсятількизістандартизованиммасовимвиробництвом. Перехідвідкультури до цивілізаціїозначаєзанепадтворчості, героїчнихдіянь; справжнємистецтвовиявляється не потрібним, тріумфуємеханічна робота.Прихильники такого підходузаперечуваливзаємозв'язок і наступність у розвиткукультури. Однак, як уже відзначалося, більшістьдослідниківвважає основою будь-якоїцивілізаціїдуховніцінності, духовну культуру, тому не протиставляє культуру цивілізації.

В кінцевій формі теза про те, що цивілізація визначається культурою належить французькому історику Ф. БроделюТаким чином, у сучаснійнауціпоняття «цивілізація» майжеототожнюється з поняттям «культура». ВідомийамериканськийвченийС.Хантінгтонвідзначає,що в сучаснійнауціцивілізація, як правило, розглядається як окрема культурна спільнота, найбільшвисокий рівень угруповання людей саме за ознакоюкультури.

Дата добавления: 2015-05-22