Проблеми людини

Тема 17. Лекція-диспут (2год.) Духовний вимір людського життя.

Тема 16. Самост. Робота (2год.) Форми руху матерії

Простір і час є невід'ємними і найзагальнішими характеристиками буття. Проблеми простору і часу досліджувалися як у філософії, так і в науці. З античних часів у філософії сформувалися дві тенденції в поясненні простору і часу. Перша з них ~ субстанційна (Демокріт, Ньютон), згідно з якою простір і час є «порожніми» формами, ізольованими, незалежними під матеріальних об'єктів. Простір у Ньютона - незмінне, безкінечне вмістилище всіх матеріальних тіл. Час - вічна і незмінна тривалість. Простір і час - об'єктивні реальності, які є абсолютними, — вони все в себе вміщують і ні від чого не залежать.

Друга концепція - реляти вна (Арістотель, Лейбніц та ін.). За Лейбніцем, ні абсолютної порожнечі, ні чистої тривалості поза межами конкретних матеріальних тіл не існує. Простір - це порядок взаєморозташування тіл, а час - порядок послідовностей, зміни подій.

Сучасна наука, розвиваючи релятивну концепцію, доводить, що простір і час знаходяться і у взаємозв'язку між собою і з розвитком матеріальних об'єктів та систем. У фізиці це знайшло свої відображення в теорії відносності Ейнштейна.

У сучасній науковій картині світу домінує тенденція встанозлювати все більш тісний зв'язрк між матерією, розвитком, простором і часом. Простір тут є характеристикою буття як.усталеного і структурно організованого. Простір вюначає форму та структуру співіснування матеріальних об'єктів. Найзагальнішими властивостями простору є тривимірність, однорідність, безкінечність, симетричність, протяжність. Час є характеристикою буття як плинного, здатного до змін і розвитку. Час визначає послідовність подій, їх тривалість, ритми та швидкість розвитку матеріальних об'єктів. Властивостями часу є одномірність, асиметричність, необоротність.

Простір і час нерозривно пов'язані з особливостями матеріальних об'єктів, формами існування яких вони є. Тому визначають особливості фізичного, хімічного, біологічного, соціального простору і часу. Кожний фрагмент світу має свій власний простір і час.

Філософський аспект розгляду проблеми простору і часу пов'язаний з визначенням ролі даних категорій в людському бутті, з аналізом культурно-історичних факторів, що впливають на уявлення про час і простір у певну епоху. Простір і час виступають не тільки формами існування матерії, але і засобами пізнання, формами духовної діяльності, способами визначення та орієнтації людини в історії та культурі.

Дата добавления: 2015-05-22