Принцип пізнаваності світу

Квазінаукове знання існує як самостійне культурне явище. Воно поєднує у собі всі інші види знань. Представлене воно у магії, містиці, астрологічних прогнозах, азотеричних (прихованих) знань, нетрадиційній народній медицині. Функцією квазінаукового знання є компенсаційна.

Специфіка наукового пізнання.

Особливості теоретичного рівня пізнання та його методи.

Особливості емпіричного рівня пізнання та його методи.

1. Обєкт відображається на рівні явищ: загальні звязки і відношення між ними.

2. Найбільш ефективними є методи:

- спостереження (сукупність спрямованих дій з бажанням пізнати обєкт, що дослідується), - експермент (метод дослідження, за допомогою якого наперед запланованим чином проводяться зміни в досліджуваному обєкті з метою виявлення змінених його загальних ознак),

- опис ( використовується для фіксації методів есперменту і спостереження).

3. Знання оформлені у вигляді емпіричних фактів, емпіричних висловлювань і мають переважно ймовірнісний, гіпотетичний характер.

4. Емпіричні зання дуже цінні, адже не замінні у нашому буденному досвіді.

1. Обєкт розглядається з точки зору сутності: того, без чого він існувати не може.

2. Найбільш ефективними є методи:

- індукція (висновок про загальне робиться на основі одиничних фактів. Результат індукції є правдоподібний, але не завжди достовірний),

- дедукція (метод, де висновок про одиничне здійснюється виходячи із загального. Дедукція дає нам достовірне знання, але не сприяє суттєвому проросту знань.)

3. Знання оформлені у вигляді парадигми закону, теорії, що підпорядковується метіне лише достовірного пояснення явищ, але й їх передбаченням.

4. Теоретичні зання дуже цінні, адже з ними повязують кардинальні зрушення у технологіях розвитку продуктивних сил у суспільстві.

Наукове знання. На сьогожні наука розглядається у тьох значеннях: 1) як діяльність, 2) як соц. Інститут, 3)як повне знання. Наука, як знання, характеризується такими ознаками: раціональність, об*єктивність, пояснювальність, доказовість, еврестичність.

Проблема критеріїв в науковості знань була сформульована в філософії неопозитивізму в 20-х р. ХХ ст.. Критерії науки: предмет, методи, проблемність, системна організованість, обгрунтованість, істинність знань.

Реальність можливо пізнати такою, як вона є, хоча на кожному історичному етапі пізнання обмежені різним рівнем розвитку практичної діяльності людини.

Принцип пізнаванності, тобто визнання того факту, що людські знання в принципі здатні давати адекватне відображення дійсності, її об'єктивно істинну картину; що пізнанню людини в принципі немає меж, хоч на кожному історичному етапі пізнання обмежене рівнем розвитку практичної діяльності людства.

Дата добавления: 2015-05-22