Тема 24. Філософія Григорія Сковороди

Києво-Могилянської академії

Виконання контрольної роботи вимагає опору на певні знання історії України. У 20-30-х pоках XVII ст. рівень культури та освіти вже не задовольняє зростаючі потреби України у високоосвічених діячах і фахівцях. Для цього була потрібна вища школа на зразок європейських університетів. Такі заклади були створені у 1576 році в Острозі князем Костянтином (Острозька Академія) і у Києві в 1632 р. видатним українським культурним, суспільним і церковним діячем Петром Могилою (Києво-Могилянській колегіум, а з 1703 року – академія). Зверніть увагу на те, що завдяки Києво-Могилянській академії вітчизняна філософська думка заповнила пропущений нею етап філософсько-теологічного світогляду пізнього середньовіччя Європи. Були підняті на рівень філософського дискурсу і рефлексії ідеї спрямованого часу, тобто історії, розуміння руху як такого, що охоплює поступальний розвиток, учення про суб’єкт пізнання, продуктивність і активність людського розуму і слова, дослідження душевного світу людини, поняття сумління і свободи волі.

Одним із найвидатніших представників Академії був Феофан Прокопович – вихованець, професор і ректор Києво-Могилянської академії. Він вважав, що Бог наділив кожну річ власним правом або Законом, який є не що інше, як природний закон, або «чин». Ф. Прокопович був людиною енциклопедичних знань, володарем однієї з найбільших приватних європейських бібліотек того часу. Можливо тому він зосередився на проблемах пізнання. Сутність методу пізнання він визначає як спосіб знаходження невідомого через відоме за допомогою логіки.

Коротко розкрийте особливості філософії П. Могили, Г. Кониського, Г. Щербацького.

Література:

· основна: 1; 3-9; 13-16;

· додаткова: 2.

Додаткове питання: написати есе «Творча активність як основне призначення земного життя (за І. Гізелем)»

Григорій Савич Сковорода (1722-1794) – видатний український філософ, український Сократ, у філософських роздумах якого головне місце посідає проблема людини. Вивчаючи творчість Сковороди, зверніть увагу на такі розділи: онтологія, гносеологія, етика та філософська антропологія.

Зверніть увагу, що за Сковородою, високоморальне у людині, істинно людське зумовлюється не її тілесною організацією, а духовним світлом, не плоттю, а духом. Тому «істинна людина» – це її дух, свідомість, воля, світ внутрішніх переконань. Саме вони і виступають Богом у людині. Отже, Сковорода розглядає Бога не як предмет віри і поклоніння, а як предмет пізнання. Тому не має значення, як його називати – Богом, природою чи мудрістю.

Для Сковороди справжнім зерном істини у біблейських текстах є прихований у них ідеал людських взаємин, які встановлюються між людьми, в їх справжній духовній сутності. Такий дійсно людський спосіб життя, що відповідає її духовній природі, Сковорода пов’язував із «сродною працею». Цим філософ висунув просвітницьку ідею перетворення праці із засобу існування на найпершу життєву потребу і найвищу насолоду. Адже справжнє щастя людині приносить праця за покликанням, яка «тим солодше, чим сродніша».

Література:

· основна: 1; 3-9; 13-16;

· додаткова: 2; 48.

Додаткове питання: написати есе «Ідеї Сковороди у моєму житті».

Дата добавления: 2015-05-22