Філософія М. Бердяєва та С. Франка

М. Бердяєв (1874-1948 рр.), представник київської філософської школи, в подальшому видатний російський мислитель, що справив великий вплив на розвиток філософії сучасного екзистенціалізму та персоналізму. Основні праці – «Зміст творчості», «Філософія вільного духу» та інші.

Філософська концепція базується на визнанні свободи головною цінністю, поруч з цінністю людини, її творчості. Власне у творчості Бердяєв і бачить смисл свободи, так би мовити «прорив за межі повсякденного буття», у невідоме. Ґенеза свободи складає три ступені. Перший - коли сама можливість свободи закладена Бердяєвим в існуванні «добуттєвої основи буття», ірраціонального хаосу, що передує богу і природі. Цей первісний хаос абсолютно вільний, не має ніяких перешкод для своєї діяльності. З нього виходить Бог, який творить природу і людину. Таким чином Бердяєв малює космічну систему творіння, систему, в якій людина ніби приречена за своїм походженням на роль творця. Другий ступінь свободи Бердяєв пов’язує з існуванням людини, її діяльністю. Основний зміст діяльності людини Бердяєв бачить у творчості. Людина фактично творить з нічого. Творчість нічим не зумовлена, вона вільна за своєю суттю. Мислитель розмірковує над проблемами цивілізації XX століття, бачить в ній великий розрив між цілями і наслідками людської діяльності, бачить кризу гуманізму. Технічна цивілізація поневолює людину, розриває її цілісність. Третій ступінь свободи Бердяєв пов'язує з майбутнім людства, яке не піде ні по капіталістичному, ні по соціалістичному шляху. Його ідеал - вільне суспільство, збудоване на християнській ідеології і моралі, об’єднання вільних трударів. Це буде суспільство, роль держави в якому зведеться до мінімуму, де не буде експлуатації людини людиною.

Самостійно опрацюйте погляди С. Франка (1877-1950 рр.) російського релігійного філософа і психолога, професора Московського і Саратовського університетів, що, як і Бердяєв, був висланий з Росії в 1922 році. Основний мотив його поглядів - прагнення примирити раціональну думку і релігійну віру, він сприйняв деякі ідеї В. Соловйова, зокрема концепцію «всеєдності», йому також притаманні елементи інтуїтивізму. Пізнання здійснюється в процесі самозаглиблення особистості, через її духовний світ. Зверніть також увагу в процесі самостійної роботи на погляди іншого послідовника Соловйова - П. Флоренського (1882-1943 рр.) російського релігійного філософа, який намагався створити систему первісних духовно-матеріальних структур, у відповідності до яких формуються різні сфери дійсності, сфери культури. Філософ займався проблемами лінгвістики, математики, мистецтва.

Дата добавления: 2015-05-22