Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Є. Парсон запропонувала модель багаторазової rap-групи ветера­нів, яка розрахована на три фази психотерапевтичного процесу




Rap-групи ветеранів можуть бути різних рівнів.

До першого належать інформаційні або початкові групи, основними цілями яких є поступове підведення ветеранів до дискусії щодо їхніх психічних проблем, інформування ветеранів про можливі психічні наслідки участі в бойових діях.

Групи другого рівня мають назву «збуджувальні, ті, що працюють». їхньою метою є створення умов для аналізу минулого воєнного досвіду і зіставлення його з актуальною життєдіяльністю. Організатор таких груп має визначитися — чи спроможний ветеран взяти участь у дискусіях і намагатися зменшити відмінності між учасниками групи, насамперед у боновому досвіді. Під час формування таких груп враховуються готовність ветерана брати участь у групових дискусіях, надавати психологічну допомогу і підтримку іншим членам групи, бажання отримати таку саму допомогу з боку інших.

Групи третього рівня розраховані на тривале існування. їхньою характерною властивістю є те, що учасники стають ніби психотерапевтами один для одного. У цих групах аналізуються також актуальні психічні проблеми, надається можливість взяти участь особам, які не є ветеранами.

У групу першої фази включаються тільки ветерани бойових дій. Завдан­нями першої фази Є:

—допомога в подоланні нав'язливих спогадів про війну, почуття війни, відчуття на собі «печаті смерті», стану лиха та депресії;

—допомога в подоланні фобійних реакцій, стану емоційного заклякнення, соціальної відчуженості, підвищення самоконтролю і відкритості в спілкуванні;

—допомога в осмисленні травматичного досвіду, відновленні самототожності, почуття належності до кола людей, збудження бажання відновити перервані взаємини з іншими людьми і виявляти активність у всіх сферах життя.

Друга фаза групової психотерапії передбачає включення в гар-групи ветеранів конкретної війни, які не брали участі в бойових діях. Це дає можливість розширити тематику психічних проблем. Завдання цієї фази:

—поглиблення у ветеранів довіри один до одного та до інших людей;

—формування відкритості у взаєминах;

—допомога в усвідомленні «фальшованого Я» та його виявів у спілкуванні, стимулювання переходу від «дзеркально-рефлекторних» форм спілкування до змістовніших.

Після вирішення проблем першої та другої фаз можна організувати пси­хоаналітично орієнтовну фазу. На цьому етапі в групу включаються особи, які не є ветеранами, у тому числі й жінки. Це спеціально зроблено так, щоб соціальне оточення, стиль спілкування, характер обговорення проблем ветеранів наблизити до реального життя, розширити коло знайомих, зацікавити проблемами життєдіяльності звичайних людей, формувати інтерес до повсякденних проблем соціального оточення ветерана. А тому завданням цієї фази є глибші та суттєвіші особистісні зміни у ветеранів через усвідомлення та осмислення власного психічного життя, аналізування особистісних проблем, що зумовлені участю в бойових діях [151].

 

Остання група психологічної допомоги — це сімейна психотерапія, якій іноземні психологи надають суттєвого значення (C.R. Figley, 1978, 1989; Т. Williams, 1980; Т. Sarano, 1982 та ін.). Наприклад, за Ч. Фіглі, будь-яка психологічна допомога родинам ветеранів має ґрунтуватися на таких принципах:

—шанування інтимних аспектів життя родини, її самовідданості під час війн, а також досвіду родини щодо пережитих стресових життєвих обставин;

—інформування родини про можливі психічні наслідки війни;

—поєднання психологічної допомоги із соціальною підтримкою родини, у тому числі з боку родин інших ветеранів;

—психотерапевтичне втручання в життя родини передбачає:
уважне вивчення джерел стресу в родині; визначення основаних психологічних прийомів, що використовуються в ній для налагодження взаємин; інформування родини про різноманітні способи та прийоми подолання наслідків травматичного стресу; допомога родині у створенні системи взаємної підтримки; допомога у мобілізації тих сторін життєдіяльності родини, які сприяють її зміцненню і забезпечують розв'язання психічних проблем [157].

С. Вільямс і Т. Вільямс основними завданнями сімейної психотер апії вважають:

— подолання у ветерана Ідентифікації з образом «пацієнта» в родині, стану депресії, емоційної та соціальної відчуженості, неадекватних реакцій ветерана на хворобу й горе інших членів родини;

— подолання випадків насильства в родині, зловживання алкоголем і наркотиками, прагнення тривалої відсутності в родині;

—подолання небажання ветерана розповідати про власний
бойовий досвід;

—подолання психічної дистанції між ветераном і дітьми;

—налагодження взаємин між подружжям;

—психологічна допомога дружинам ветеранів, формування в
родині системи взаємної допомоги;

—вдосконалення системи спілкування в родині [158, с 196—
199].

З цією метою вони пропонують мультимодальну форму сімейної психотерапії, яка включає:

—індивідуальне і родинне консультування;

—групову психотерапію окремо з ветеранами й окремо з їхніми дружинами;

—заняття в групах, які складаються з кількох родинних пар.

На думку деяких психологів, сімейна психотерапія має відігравати вирішальну роль у психологічній допомозі ветеранам та їхній соціальній та психологічній реабілітації.

За кризової ситуації в родині можна застосувати модель психотерапевтичної допомоги, яка ґрунтується на концепції Р. Стейкі (R. Staikcy) (1985). Вона включає такі етапи:

—встановлення психічного контакту із сім'єю;

—дослідження психічних проблем у родині;

—спільний пошук із членами родини можливих способів вирішення проблем, що виникли;

—допомога членам родини в здійсненні конкретних заходів,
спрямованих на розв'язання психічних проблем;

—супроводження родини після виходу з кризової ситуації
[141, с 200].

Таким чином, у США створена достатньо ефективна система психологічної допомоги та реабілітації військовослужбовцям у зоні бойових дій та ветеранам війни.

Отже, аналіз психологічних проблем сучасної війни свідчить про

те, що у воїнів, які беруть участь у бойових діях, існують суттєві

соціальні та психічні проблеми. На основі аналізу іноземного

досвіду вивчення, діагностики та коригування психічних станів воїнів і ветеранів, які брали участь у бойових діях, можна виділити певні тенденції в дослідженні цих проблем.

По-перше, центр уваги з загального вивчення психічних наслідків сучасних бонових дій переноситься на дослідження наслідків конкретних стрес-факторів війни.

По-друге, здійснюєтьсяпоступовий перехід від вивчення переважно невротичних реакцій і станів ветеранів війн до дослідження глибинних психічних феноменів.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 483; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.