Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 3. Україна у складі Литви і Польщі 4 страница




Сімейна трагедія, цькування з боку А.Конецпольського та Д.Чаплинського, погрози розправитися з ним не зламали Хмельницького й не відвернули від наміру підготувати повстання. Влітку 1647 р. вже визначилося коло однодумців сотника.

За даними низки джерел, повстання передбачалося започаткувати в першій половині листопада 1647 р. Проте раптова поява татар Очаківської орди сплутала всі плани; воднораз осавул Пешта повідомив А.Конецпольському про задум Б.Хмельницького. Останній був заарештований й кинутий до чигиринської в’язниці. Лише завдяки доброзичливості свого кума, чигиринського полковника С.Кричевського, та поручництву за нього сотників Ф. Вешняка, К.Бурляя та Токайчука йому вдалося уникнути смерті й вирватися на волю. Не гаючи часу, заховавши дітей у друзів (старшого сина Тимоша взяв із собою), з кількома десятками друзів й найвірніших однодумців (серед них був і 20-річний Петро Дорошенко), Хмельницький подався на Запорожжя.

Найімовірніше, втікачі з’явилися там на початку січня 1648р. Оскільки на Січі, яка розміщувалася на мисі Микитин Ріг, перебувала залога (переважно з реєстриків Черкаського полку), то Б.Хмельницький зупинився на о. Томаківка (Буцькому). Негайно розпочалася активна робота по згуртуванню запорожців та втікачів із числа козаків, селян, міщан тощо.

Заручившись підтримкою козаків залоги, 4 лютого Хмельницький без спротиву оволодів Січчю, а в ніч на 9 лютого завдав поразки підрозділам черкаського полковника Станіслава Вадовського та С.Кричевського, котрі поспішно відступили до Крилова. Захоплення Січі й звільнення Запорожжя від польського контролю стали першими перемогами повстанців, які водночас ознаменували початок Національної боротьби. Важливою подією було також обрання козацькою радою близько 10-15 лютого Б.Хмельницького гетьманом Війська Запорозького.

Як же відреагувало на дії повстанців польське командування? Спочатку ведуться переговори. Але м. Потоцький рішуче відхилив пропозиції повстанців і посилив ізоляцію Запорожжя.

Тим часом Б.Хмельницького найбільше турбували дві проблеми: укладення союзного договору з ханом Іслам-Гіреєм та відносно повільне зростання чисельності війська. Перше посольство до Бахчисарая зазнало невдачі. Хан ухилився від угоди, побоюючись імовірної пастки. Однак друге посольство спромоглося переконати його в щирості пропозиції Війська Запорозького. Ймовірно, в третій декаді березня укладається договір про воєнно-політичний союз, що передбачав надання взаємної збройної допомоги проти ворогів. Він також забороняв кримським татарам завдавати шкоду українському населенню (палити поселення, грабувати, брати ясир тощо). Туган-бей прибув з приблизно 5-6 тис. осіб.

На середину квітня в розпорядженні Б.Хмельницького було не більш 5 тис. повстанців. Таким чином, спільні сили становили 10-11 тис. осіб., тоді як у М.Потоцького налічувалося 16-18 тис. вояків (разом із озброєними обозними та слугами). За таких обставин особливої ваги набувало питання про залучення 6 тис. реєстровців, які перебували в складі польського війська.

Дізнавшись про плани М.Потоцького, Б.Хмельницький вирішив не чекати на появу противника і 26 квітня 1648 р. виступив із Січі йому на зустріч. 23 квітня польські війська зупинилися табором на правому березі лівого розгалуження верхів’я Жовтих Вод. Поява козаків виявилося для С.Потоцького (сина М.Потоцького) повною несподіванкою. Наступного дня українці і татари пішли на приступ, але він не мав успіху. Невдала спроба захопити ворожий табір спонукала Б.Хмельницького перейти до його облоги, то більше, що він знав про нестачу в ньому продовольства й фуражу. Щоб не допустити зв’язку обложених з М.Потоцьким, гетьман заблокував табір з усіх боків.

Реєстрові козаки перейшли на бік повсталих. Доля війська С.Потоцького була вирішена і він погодився на переговори Б.Хмельницьким. Але вони не склалися і воєнні дії поновилися.

Витримати атаку українців і татар поляки не мали сил і в жорсткому бою зазнали нищівної поразки. Майже всі вони або загинули, або потрапили до полону. Важко пораненого С.Потоцького захопили татари, в дорозі до Криму він помер.

Добившись блискучої перемоги. Б.Хмельницький вирішив, не гаючи часу, завдати удару по війську М.Потоцького, щоб не дозволити йому відійти в центральні райони України й запобігти можливому об’єднанню із силами І.Вишневецького. Очевидно, вже 17 травня гетьман розпочав стрімкий марш, прямуючи до Корсуня.

Наздогнавши поляків, Б.Хмельницький не мав наміру розпочинати штурму їх позицій. У нього виник задум змусити тепер коронного гетьмана знятися з місця й завдати вирішального удару по противнику на марші. Для цього була вжита низка заходів (наприклад перерито кілька трактів щоб не допустити обхідного маневру).

Поляки вирішили відступати до Богуслава табором. На світанку польський табір був готовий до відступу. Побудований у вісім рядів, він простягався, за обрахунком І.Стороженка, на 1 км у довжину й був 90 м завширшки. Коли табір знявся з місця, Б.Хмельницький наказав його пропустити (за словами польського автора щоденника, було “тихесенько з обох сторін”). Потім із боків та ззаду українці й татари почали обстрілювати жовнірів. Певно, здогадавшись, що попереду шлях перекопано, М.Потоцький вирішив звернути (біля сучасного с. Самородня) з Корсунського шляху ліворуч і рушив у Виграївську долину. Під час цього маневру. українці й татари провели настільки сильну атаку, що, за свідченням поляка-учасника бою, “наші ледве витримали”.

Подолавши першу серйозну небезпеку, табір увійшов у Горохову Діброву (завширшки близько 3,5 км), густо зарослу лісом і чагарником. Тепер уже жовніри просувалися під постійним обстрілом українців і татар. Коли почали спускатися по схилу балки, наштовхнулися на перекоп і завали з дерев. Дві інші долини, обабіч, виявилися перекопаними. Тож обійти пастку не було жодної можливості. Українці почали вистрілювати коней, внаслідок чого “вози й гармати мусили з пагорбу котитися”. Табір втратив бойовий порядок. О цій порі спереду і з боків відкрили вогонь із самопалів та гармат козаки М.Кривоноса, що перебували в шанцях. Ззаду посилили натиск татари.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 352; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.