Митні тарифи: їх функціі і види

Класичним і основним інструментом зовнішньоторговельної політики є митні тарифи.
Митний тариф – це систематизований перелік ставок мита.
Мито – це податок на імпорт або експорт товарів у момент перетинання ними митного кордону держави.
Мита класифікуються за наступними напрямками:
1, За напрямком руху товару мита бувають:

• імпортні – зустрічаються найчастіше,

• експортні – перешкоджають проникненню вітчизняних товарів на закордонні ринки, застосовуються значно рідше,

• транзитні – застосовуються дуже рідко.

2. За способом встановлення мита бувають:

• адвалорні – найбільш розповсюджені,

• специфічні – встановлюються в абсолютному виразі від одиниці виміру;

• комбіновані (змішані) – установлюються двома способами, відзначеними вище.

3. За ставкою мита.

4. За напрямком дії мита

• Преференційні мита

• Дискримінаційні мита.

• Антидемпінгові мита

• Компенсаційні мита

5. За економічним характером.

Залежно від економічних цілей і результатів виділяються фіскальні, протекціоністські й експансіоністські мита

17.Не тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі


До нетарифних обмежень включають низку адміністративних, фінансових, кредитних, технічних та інших заходів, які обмежують імпорт та експорт товарів і послуг. Одними Серед нетарифних обмежень важливу роль відіграють квоти та ліцензування.

Ліцензування -- це метод регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у видачі повноважним органом дозволу (ліцензії) на здійснення протягом певного періоду зовнішньоекономічних операцій з товарами, що ліцензуються. Ліцензії бувають здебільшого двох форм:

• Індивідуальна (разова) ліцензія

• Генеральна ліцензія

Квотування являє собою обмеження в кількісному або вартісному вигляді обсягу продукції, яка дозволяється до ввозу в країну (імпортна квота) чи вивозу із країни (експортна квота) за певний період.

Квоти поділяються:
1. За напрямком їх дії: експортні;імпортні.

2. За обсягом дії: глобальні,індивідуальні,


Нетарифні заходи регулювання умовно можна об?єднати в чотири основні групи:

1) група заходів безпосереднього обмеження імпорту/експорту з метою захисту певних галузей національного виробництва;

2) група адміністративних формальностей та технічних процедур;

3) група заходів, спрямованих на стимулювання експорту та національного виробництва;

4) група інших супутніх заходів державного регулювання

18.Ліцензування і квотування у зовнішній торгі влі 


Ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс дій органу виконавчої влади з надання дозволу на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів.

Ліцензування експорту (імпорту) товарів здійснюється у формі автоматичного або неавтоматичного ліцензування.

Автоматичне ліцензування визначається як комплекс дій органу виконавчої влади з надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження). 


Неавтоматичне ліцензування визначається як комплекс дій органу виконавчої влади з надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження).

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій згідно з цією статтею, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. 


В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):

• · глобальні;

• · групові;

• · індивідуальні;

• · антидемпінгові;

• · спеціальні.

По кожному виду товару може встановлюватись лише один вид квоти.
Рішення про встановлення режиму квотування експорту (імпорту) приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України з визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим ліцензування та квотування, і строків дії цього режиму по кожному товару.

Дата добавления: 2015-05-22