Духовне життя суспільства

Духовне життя суспільства — це надзвичайно широке поняття, що включає в себе багатогранні процеси, явища, пов'язані з духовною сферою життєдіяльності людей; сукупність ідей, поглядів, почуттів, уявлень людей, процес їх виробництва, розповсюдження, перетворення суспільних, індивідуальних ідей у внутрішній світ людини.

Духовне життя суспільства охоплює світ ідеального (сукупність ідей, поглядів, гіпотез, теорій) разом з його носіями — соціальними суб'єктами — індивідами, народами, етносами. В цьому зв'язку доречно говорити про особисте духовне життя окремої людини, її індивідуальний духовний світ, духовне життя того чи іншого соціального суб'єкта — народу, етносу, чи про духовне життя суспільства в цілому. Основу духовного життя становить духовний світ людини — и духовні цінності, світоглядні орієнтації. Разом з тим, духовний світ окремої людини, індивідуальності неможливий поза духовним життям суспільства Тому духовне життя — це завжди діалектична єдність індивідуального і суспільного, яке функціонує як індивідуально-суспільне. Багатофанність духовного життя суспільства включає в себе такі складові: духовне виробництво, суспільна свідомість і духовна культура. Духовне виробництво здійснюється в нерозривному взаємозв'язку з іншими видами суспільного виробництва.

Важливе місце в духовному житті суспільства займає релігія, а також релігійна свідомість. Протягом історії розвитку людства релігійність, релігійна свідомість людей набувала багатогранних форм, відтінків, пройшовши довгий шлях свого становлення від примітивних культів суспільства до складних релігійних систем і основних світових релігій сучасності.

57. Відродження релігії і церкви:

Зміни у суспільному житті призвели до зрушень у релігійній ситуації в Україні. На тлі зростання політичної активності розпочались активні дії греко-католиків України за відновлення УГКЦ(українська греко-католицька церква). 26 січня 1990 року греко-католицька єпархія на чолі з єпископом Володимиром Стернюком скликала Синод, який проголосив легалізацію українського греко-католицизму.

У січні 1990 року Київський екзархат Російської Православної церкви оголосив себе Українською православною церквою. Розпочалася боротьба за вплив на віруючих між Київською та Московською патріархіями.

Українська Автокефальна Православна церква (УАПЦ) відновила свою діяльність у 1990 році. Її очолив патріарх Мстислав, а після його смерті - патріарх Димитрій.

З часів середньовіччя на території України існує іслам. Сьогодні переважна більшість мусульман мешкає у Криму, Донецькій і Харківській областях. Голова духовного управління мусульман України - шейх Ахмед Тамім.

З давніх часів в Україні проживають представники іудаїзму

В останні роки іудаїзм переживає відродження серед євреїв в Україні. Головний рабін Києва та України - Яків Дов Блейх.

Заявляють про себе і деякі неорелігії в Україні, і навіть такі, що можуть бути кваліфіковані як деструктивні культи.

Дата добавления: 2015-05-22