Хронологія. Антигетьманське повстання його причини, хід

Антигетьманське повстання його причини, хід. Історичне значення гетьманату П.Скоропадського.

29 квітня 1918 року, відбувся Всеукраїнський з'їзд хліборобів у Києві, на якому одноголосно було проголошено Павла Скоропадського новим гетьманом. Центральна Рада була усунута від влади, а замість неї було утворено Українську Державу.

Павло Скоропадський у своїй політиці притримувався консервативних поглядів. Оскільки політичною опрою гетьмана були великі землевласники, Скоропадський провів деякі реформи, які не були популярними серед українських селян. Недовіра до Скоропадського з боку селян підбурювалась соціал-демократичними (есдеки) та соціал-революційними (есери) партіями, основними діячами яких були Володимир Винниченко та Симон Петлюра. Останньою краплею стало проголошення гетьманом «Федеративної Грамоти», в якій ішлося про майбутню федерацію України із Росією. Сам Скоропадський згадував, що він вбачав у майбутній федеративній державі союз, за якого Україна розквітла б, відродила культуру та мову та почала стрімко розвиватись^[1].

13 листопада в Києві відбулось засідання соціалістичних партій України, і було прийняте рішення про утворення Директорії УНР. Розпочалось антигетьманське повстання. 14 листопада, члени Директорії прибули до Білої Церкви, яка і стала центром повстання. На той час у Білій Церкві стояв Окремий загін Січових Стрільців (Приблизно 1500 солдатів). Січові Стрільці були опорою всієї Директорії, і підтвердження цього можна знайти у словах її голови Володимира Винниченка:

Однак, все ж таки відчувався брак добре дисциплінованих та озброєних солдатів. Учасники повстання боялись зустрітись із німецькою армією в Києві, частини якої нараховували 200 тисяч солдатів^[3]. Розглядався план про видачу зброї населенню Києва, для підтримки повсталих, однак цього всеодно було недостатньо. Але, скориставшись тяжкою ситуацією в Німеччині, представники Директорії уклали договір із німецькою армією про нейтралітет^[2]. За свідченнями Скоропадського, Директорія схилила на свій бік німців та деякі збільшовичені українські частини, пообіцявши їм землю та дозвіл на пограбування Києва^[4].

15 листопада на стінах київських будинків з'явились листівки Директорії, які закликали до всенародного антигетьманського повстання. Перші військові дії між гетьманськими військами та Директорією розпочались 16 листопада, коли Січові Стрільці в м. Біла Церква, роззброїли сотню Державної Варти.

· 14 листопада 1918 — «Федеративна Грамота» П. П. Скоропадського

· 14 листопада 1918 — Уряд С. Гербеля

· 16 листопада 1918 — Початок очолюваного Директорією УНР повстання проти гетьмана

· 18 листопада 1918 — Захоплення Харківської губернії військами отамана Болбочана

· 18 листопада 1918 — Призначення гр. Келлера командуючим збройними силами Української держави

· 27 листопада 1918 — Захоплення Полтавської губернії військами отамана Болбочана

· 27 листопада 1918 — Призначення кн. Довгорукого командуючим збройними силами Української Держави

· 14 грудня 1918 — Зречення гетьмана П. П. Скоропадського

Дата добавления: 2015-05-22