КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Вступ. Теоретичні, методологічні засади вивчення історії України
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ШКАЛА ВІДПОВІДНОСТІ ТРАДИЦІЙНОЇ ТА РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ
Історія України – одна зі складових історичної науки, що дослід-жує генезис і закономірності становлення та розвитку українського народу, його боротьбу за національно-державну незалежність та пов'язані з нею подвиги, тріумфи, драми, трагедії. Предметом вивчення дисципліни “Історія України” є складний процес формування та розвитку багатомільйонного українського народу, його діяльності в соціально-економічній, духовній, політичній і державній сферах з давніх-давен до сьогодення. Разом з тим історія України розглядається в тісному взаємозв'язку з глобальними історичними процесами, з історією її найближчих сусідів, з якими у різні часи українці перебували в складі різних держав. Методологія (грец. μέθοδος – шлях + λογισμός – слово, вчення) – це система принципів та способів, правил та нормативів пізнання, тобто наука про способи пізнання. Історична наука спирається на такі основні методологічні принципи. Принцип об'єктивності. Він виходить з цивілізаційного погляду на історію як об'єктивний процес. Зобов'язує знаходити історичну закономірність суспільного розвитку, його зумовленість насамперед матеріальними й духовними чинниками. Цей принцип вимагає спиратися на факти в їхньому правдивому вигляді, без перекручувань, підгонок під наперед задані схеми. Принцип історизму. Він передбачає, по-перше, розгляд кожного явища з точки зору того, як воно виникло, які основні етапи пройшло в своєму розвитку. По-друге, вимагає, щоб кожне явище розглядалося у зв'язку з іншими, визначалось його місце в системі суспільних відносин, щоб чітко простежувались взаємовплив, взаємозумовленість історичних явищ. По-третє, передбачає розгляд кожного явища крізь призму конкретного досвіду історії за умови збереження причинних зв'язків між різними явищами й подіями. Історизм дає можливість увійти в історію, зрозуміти її, оцінити мотиви вчинків і самі вчинки історичних діячів, з'ясувати їхнє значення. Ці принципи реалізуються через сукупність наукових дослідницьких методів – теоретично обґрунтованих способів пізнання. Історія України як галузь історичної науки використовує загальнонаукові методи, серед яких – історичний і логічний. Застосування першого дає змогу простежувати історичні явища на всіх етапах розвитку з урахуванням специфічності перебігу в конкретних умовах місця й часу. Логічний метод відкриває можливості для аналізу історичних подій, явищ на кінцевій стадії їхнього розвитку, коли всі їх основні властивості набули завершеного вигляду. Історичний і логічний методи пізнання взаємно переплітаються, доповнюють один одного.
Періодизація історії України. Існують такі підходи до періодизації вітчизняної історії: хронологічний: стародавній світ, середньовіччя, новий і новітній час; за періодами становлення й розвитку української державності: стародавня доба (від появи людини на території сучасної України до VI–IX ст. н. е.); Княжа доба ((IX–XIV ст.); Литовсько-польська доба (XIV – перша половина XVII ст.); козаччина і Гетьманська держава (XVII–XVIII ст.); боротьба за українське національне відродження (XIX–поч. ХХ ст.); українська національно-демократична революція (1917–1920рр.), радянська Україна (1921–1991 рр.); незалежна Українська держава (з 1991р.).
Кожен періодів поділяється на певні етапи розвитку вітчизняної історії, які відіграли визначальну роль у долі українського народу. На цьому буде акцентуватись увага в подальшому викладі. Історіографія (від грецького ίσορία – дослідження, γράφω – пишу) – письмова розповідь про минуле України, тобто сукупність літератури з проблем історії України, а також – суспільна історична дисципліна, яка вивчає стан та розвиток української історичної науки. До історіографії історії України відносять усі праці, що були написані чи опубліковані з вітчизняної історії з давніх часів й до сьогоднішнього дня. Історичні джерела – це залишки минулого, що пов’язані з діяльністю людини й відображають її історію. Вони поділяються на такі типи: писемні, літературні джерела – літописи, хроніки, грамоти, настінні й наскальні написи; документи офіційних документів органів влади (укази, накази, розпорядження, універсали, закони тощо); спогади очевидців подій, архівні документи, наукові й науково-популярні історичні дослідження, публікації в періодичних виданнях тощо; археологічні джерела: будівлі, речі, предмети, знаряддя, пам’ятки матеріальної культури; усні джерела: билини, перекази, пісні, інша народна творчість, в яких міститься інформація про події вітчизняної історії; лінгвістичні: аналіз мови, її діалектів у тій чи іншій місцевості; етнографічні: дані про характерні особливості культури, побуту, звичаїв; фото-, кінодокументи, електронні носії інформації тощо. Джерельна база є основою для вивчення історії України. Етногене́з (від грец. έθυος – плем'я, народ і γένεσις – походження) процес утворення етнічної спільності, походження народів, на базі різних етнічних компонентів. Етнос – група людей, об'єднаних спільними ознаками: об'єктивними або суб'єктивними. Різні напрями в етнології включають в ці ознаки походження, мову, культуру, територію проживання, самосвідомість та інше. В найширшому розумінні, поняття означає весь еволюційний ланцюжок виникнення й становлення етносу. Якнайповніше еволюційний ланцюжок можна зобразити так: рід → плем’я → союз племен → народність → народ → нація.
Початок формування народностей належить до періоду консолідації племінних союзів і виявляється в поступовому змішуванні племен, зміні первинних (кровноспоріднених) зв'язків територіальними. Першими склалися народності рабовласницької епохи: давньоєгипетська, давньоеллінська та ін. В Європі процес утворення народностей завершився переважно в період феодалізму: давньоруська, польська, французька та інші народності. Народності звичайно складалися з кількох племен, близьких за своїм походженням та мовою. Становлення держави сприяло зміцненню народностей, але в процесі історичного розвитку народності могли не збігатися з державами ні територією, ні мовою. Нація (від лат natio – плем'я, народ) – полісемантичне (багатозначне) поняття, що застосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот індустріальної епохи. Нація – результат еволюційного процесу етносу, вінець еволюції етносу. Існує два основних значення терміна. Політична спільнота громадян певної держави – політична нація. Часто вживається як синонім терміна “держава”, коли мається на увазі її населення. Етнічна спільнота (етнос) з єдиною мовою і самосвідомістю (як особистим відчуттям “національної ідентичності” так і колективним усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших). У цьому значенні фактично є синонімом терміна “народ”. Вивчаючи історію України, необхідно враховувати геополітичні фактори, її життєвий простір. Геополітика – політична концепція, яка вбачає в політиці держави засадничу роль географічних факторів: просторове розташування країни; розмір території; наявність чи відсутність природних ресурсів; клімат; кількість населення тощо.
Територія, населення, природний потенціал. Територія України – 604 тис. км.² Це найбільша в Європі держава, із заходу на схід протяжність території – 1316 км, із півдня на північ – 893 км. Протяжність кор-донів 6500 км, у тому числі морем 1050 км. Чисельність населення – 45 млн 778 тис 500 осіб, це восьме місце в Європі і 27 у світі. Україна володіє унікальним природним потенціалом: сприятливий клімат, тут розташовані всі природні зони (ліс, лісостеп, степ), земля найбагатша на чорноземи, а також містить понад 200 видів корисних копалин і хімічних елементів, у тому числі 940 млн т. нафти (добуваємо лише 5%). Вчені світу доводять, що українська земля і селянин можуть прогодувати понад 200 млн. населення, на що не здатна жодна держава світу. Україна – межа між азіатським Сходом і європейським Заходом. Схід і Захід неодноразово претендували на українські землі, що часто приводило до нищення України або створювало небезпеку бути втягнутій у чужий конфлікт. У відносинах між Сходом і Заходом Україна змушена балансувати, не віддаючи абсолютної переваги одному з цих суперників. Водночас історія свідчить, що майбутнє України – європейський вибір. Згідно з Конституцією державними символами є: Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України. 28 січня 1992 р. Постановою Верховної Ради Державним прапором незалежної України було затверджено стяг, що складається з двох горизонтальних смуг блакитного й жовтого кольорів. Державний Герб України складається з Малого й Великого гербів. Наразі використовується лише Малий, що був затверджений 19 лютого 1992 року. року. Великий герб України існує у вигляді проекту. Центральною геральдичною фігурою обох гербів є тризуб Володимира Святого, великого князя київського, володаря Русі. Окрім цього, згідно з Конституцією України, елементом Великого герба мусить бути герб Війська Запорозького.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 611; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |