Тема 16. Сутність процесу глобалізації

Глобалізація та економічний розвиток

Розділ 6.

Кредити та забезпечення якості

Кредити та їх рівні

· Кредитні рівні надають інформацію про складність, творчість, наукомісткість та глибину навчання, що уможливлює визначення ступеню виконання нав­чальної програми в межах кваліфікації або рівня навчання.

· Рекомендується, щоб існуючі національні та регіональні кредитні системи надавали пояснення щодо власних визначень рівнів, використовуючи Додаток до диплому, Опис навчальних досягнень та інші інструменти.

· Важливо поєднати кредити із механізмами забезпечення якості, що підвищуєпрактичну вартісність перших, перетворюючи їх у всеєвропейську “валюту”.

· Для забезпечення якості необхідним є пов'язання кредитів із академічнимистандартами, критеріями оцінювання, результатами та методами навчання.

· Довіра до якості кредитів на міжнародному рівні є можливою лише у випадку,коли національні механізми забезпечення якості є строго визначеними, від­критими, прозорими та ефективними.

Таким чином:

· підтримка мобільності та перезарахування кредитів між різними секторами (університетський - не університетський) на національному та міжнародному рівнях;

· підтримка процесів перезарахування кредитів між різними навчальними середовищами (дистанційне навчання, самонавчання, практика);

· вдосконалення прозорості кваліфікацій та рівнів навчання (разом із Додатком до диплому);

· сприяння доступу на ринок праці є основними завданнями другої фази ECTS у світлі реалізації принципів Болонської декларації та створення умов для підвищення конкурентноздатності спільного Єв­ропейського освітнього простору.

Питання для самоконтролю

1. Причини запровадження Болонського процесу в Україні.

2. Розкрити зміст кредитно-модульної системи.

3. Значення та роль координатора і консультанта у ECTS.

4. Ціль, суть всеєвропейської системи трансферу та накопичення кредитів.

5. Кредит як система контролю знань.

План:

1. Сутність процесу глобалізації та його ознаки.

2. Фінансова глобалізація.

3. Ключові елементи фінансової революції.

4. Глобальні проблеми та причини їх виникнення.

5. Класифікація глобальних проблем.

6. Шляхи вирішення основних глобальних проблем.

Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, трансформують напрями і визначають тенденції розвитку національних економік.

Глобалізація (від англ. “globe” – земна куля) – складний, багатогранний процес, який має безліч проявів та включає багато проблем. Саме це робить проблематичним дати єдине, однозначно сформульоване визначення глобалізації, яке б охопило всі сторони цього вкрай складного явища, що має планетарні масштаби. Існують такі визначення:

Глобалізація – тривалий процес інтеграції національних економік світу з метою вирішення глобальних проблем людства.

Глобалізація – складне явище взаємозалежності економік, що виникає у зв’язку з обміном товарів і послуг та потоками капіталів.

Глобалізація – процес, завдяки якому досягнення, рішення і діяльність людей в одній частині земної кулі справляють значний вплив на окремих людей і їхні спільноти в усіх частинах світу.

Глобалізація – сукупність викликів і проблем сьогодення.

Причини формування глобалізаційних процесів: процес інтернаціоналізації, який приводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності; науково-технічний прогрес: поява інформаційних технологій, які корінним чином змінюють всю систему соціально-економічних відносин, переносять на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносини, транспортні та комунікаційні зв’язки (зниження витрат на трансакції); загострення проблем, що є загальними для всіх людей і країн світу та є важливими з точки зору збереження та розвитку людської цивілізації. комплексів поза національними кордонами; фінансова глобалізація – зростаюча фінансова єдність та взаємозалежність фінансово-економічних систем країн світу; послаблення можливостей національних держав щодо формування незалежної економічної політики; розширення масштабів обміну та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталів, трудових ресурсів; створення інституцій міждержавного, міжнародного регулювання глобальних проблем; тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів функціонування. [21]

Глобалізація – це об’єктивний процес планетарного масштабу, який має як прогресивні наслідки, так і негативні. До позитивних ми можемо віднести: поширення нових інформаційних технологій та пов’язаних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя); перехід на ресурсозаощаджуючі технології; посилення уваги до важливих проблем людства та інші.

Однак, глобалізація економіки – це не лише вигоди від зростанні участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливими щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється далеко не рівномірно між країнами та суб’єктами економічної діяльності.

Отже, до негативних наслідків глобалізації відносяться: посилення нерівномірності розвитку країн світу; нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності.

Саме тому, глобалізація як суперечливий процес, потребує регулювання на національному та міждержавному рівнях. [15]

Дата добавления: 2015-05-22