Національна демократична революція 1917—1920 pp

Національна демократична революція 1917—1920 pp. тісно пов'язана з історією українського народу, випливає із закономірностей багатовікового розвитку українства, поєднавши національно визвольний і державницький аспекти. її трагічні наслідки зумовлені спробами тогочасних лідерів нації розірвати пов'язані між собою складові цілісного революційного процесу, серією тактичних прорахунків, провалом планів, накреслених на початках революційного руху.
Причини і передумови Української національно-демократичної революції:

- перебування українських територій з кінця XVIII ст. в політичній та економічній залежності від Російської та Австрійської імперій; великодержавницька політика щодо України панівних кіл двох імперій;

- важкі соціально-економічні умови більшості населення українських земель (особливо селян і робітників): низька зарплатня, виснажлива праця, злидні, безземелля, жорстока експлуатація;

- переслідування в Російській імперії українського суспільного руху, утиски політичних партій та громадських рухів.

Основними передумовами Української національно-демократичної революції 1917-1920 pp. були:

- Перша світова війна, яка порушила стабільність Російської та Австро-Угорської імперій, загострила їхні внутрішні проблеми, призвела до злиднів, численних жертв серед українців, політичної та економічної криз;

- піднесення українського національно-визвольного руху, організаційне та ідеологічне його оформлення

1917 рік відкрив нову

сторінку історії України. Перша світова війна викликала загальну кризу як Російської, так і Австрійської імперій. У 1917 р. впала Російська імперія: Лютнева революція ліквідувала самодержавство, Росія стала демократичною республікою. У жовтні-листопаді 1918 р. розпалася Австро-Угорщина.

Українські сили вирішили скористатися ситуацією, що склалася, для відродження української державності. У зв'язку з цим у 1917-1920 рр. в Україні розгорнулася національно-демократична революція, в ході якої було створено незалежну державу.
6.1. Лютнева революція в Росії та Україна

27 лютого 1917 р. у Росії перемогла революція. Цього дня у Петрограді було утворено два нових реальних органи влади:

- Тимчасовий комітет IV Думи (згодом - Тимчасовий уряд) на чолі з князем Львовим;

Петроградська рада робітничих, солдатських депутатів на чолі з меншовиком.

У ніч з 2 на 3 березня Микола II зрікся престолу і передав владу Тимчасовому уряду, який проголосив політичні свободи і початок виборів до Установчих зборів - вони повинні були вирішити долю Росії, прийняти її конституцію.

Реальна влада в Росії зосереджувалася в руках Тимчасового уряду.

Утворення Центральної Ради

Пам'ятник М.Грушевському в м. Києві

Падіння самодержавства, демократизація суспільства сприяли піднесенню національно-визвольних процесів. Виникла можливість самовизначення України і відродження її державності.

На порядку денному постало питання про необхідність єдиного центру українського руху. З ініціативи Товариства українських поступовців (з кінця березня реорганізоване в "Союз автономістів-федералістів") 4 березня 1917 р. представниками українських партій і громадських організацій була утворена Українська Центральна Рада. Провідне становище в Центральній Раді зайняли ТУП, УСДРП, УПС, її головою було обрано М.С.Грушевського.

Своєю метою Центральна Рада оголосила державне самовизначення українського народу. Утворення Центральної Ради поклало початок українській національно-демократичній революції 1917-1920 pp.

В історичній літературі відсутня чітка періодизація української революції. Як правило, в її розвитку виділяють три етапи: доба Української Центральної Ради, доба Гетьманату, доба Директорії УНР.
6.2. Доба Української Центральної Ради. Відродження державності (березень 1917 - квітень 1918 pp.) Консолідація українських сил навколо Центральної Ради

6-8 квітня 1917 p. у Києві працював Український національний конгрес, який надав Центральній Раді повноваження представляти народ України, перетворивши її таким чином на своєрідний український парламент. Конгрес визначив склад та структуру Центральної Ради (Велика рада і Мала рада), одностайно висловився за національно-територіальну автономію України.

Центральна Рада здобула підтримку Всеукраїнського військового та Всеукраїнського селянського з'їздів, багатьох інших з'їздів, зборів та мітингів демократичних сил.

Будинок, у якому засідала Центральна Рада (тепер-будинок учителя), м. Київ

10 червня Центральна Рада прийняла Перший Універсал, який проголосив Україну автономією в складі Росії, відродивши тим самим українську державність.

15 червня був утворений виконавчий орган Центральної Ради - Генеральний Секретаріат на чолі з В.Винниченком. До уряду увійшли С.Петлюра (секретар військових справ), Б.Мартос (секретар земельних справ), В.Садовський (секретар юстиції) та інші. За партійною приналежністю уряд був переважно соціал-демократичним.

Дата добавления: 2015-05-22