Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

Майже всі спостережувані в природі явища розподіляють за так званою нормальною кривою (крива Гауса), згідно з якою кожна властивість у більшості людей виявляється в її середньому значенні, тоді як крайні прояви трапляються рідко. Однак у розглянутих вище типологіях саме вони перебувають у центрі уваги дослідників. Відмінності в інтенсивності кожної властивості необмежені, тому спроби чіткого поділу індивідів на групи за властивостями є штучними і довільними, вважає сучасний польський дослідник Ян Стреляу.

Отже, вже на початку XX ст. почалися дослідження темпераменту, які зводилися до психологічного опису властивостей темпераменту, абстрагованого від будови і функцій організму. Однією з перших була теорія нідерландських психологів Герардуса Хейманса (1857- 1930) та Едварда Вірсми. Вони розробили спеціальний опитувальник, що містив 90 питань, і за його допомогою обстежили майже 2500 осіб (дорослих і дітей). На підставі отриманих даних вони зосередилися на таких основних біполярних характеристиках темпераменту:

1) емоційність - неемоційність. Цю властивість визначають вимірюванням частоти і сили емоційних реакцій на ситуації, що їх спричинюють;

2) активність - пасивність. Підставою для оцінки цієї властивості є активність у праці, навчанні чи вдома, спосіб проведення дозвілля (активний - пасивний), ставлення до обов'язків (виконує завдання негайно - відкладає їх на потім);

3) первинна функція - вторинна функція. Люди з розвиненою первинною функцією сильно і негайно реагують на стимули навколишнього середовища, причому ефект цих реакцій швидко згасає. Індивіди з вторинною функцією на подразник спочатку реагують слабо, потім реакція поступово посилюється і зберігається тривалий час. Осіб такого типу часто називають персеверативни-ми (антл. perseverance - стійкість, наполегливість, завзятість).

Дослідники іноді звертають увагу на аналогію між первинною функцією та екстраверсією, вторинною функцією й інтроверсією. Зокрема, людей з переважанням первинної функції (екстраверти, за термінологією Г.-Ю. Айзенка) характеризують як імпульсивних, рухливих, жартівливих, поверхневих, готових до контакту з оточенням. Індивіди з переважанням вторинної функції (інтроверти) - серйозні, спокійні, витримані, замкнуті, педантичні, добросовісні, схильні до депресії.

Скомбінувавши ці характеристики, отримали вісім різних тилів темпераменту (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Типологія темпераментів (за Г. Хеймансом та Е. Вірсмою)

Емоційність	Активність	ФУНКЦІЯ первинна(П) або вторинна (В)	Темперамент
+	+	П	Сангвінічний
+	+	В	Флегматичний
-	+	п	Холеричний
-		в	Пристрасний

Закінчення таблиці 2.4

+	-	П	Аморфний
+	-	В	Апатичний
-	-	п	Нервовий
-	-	в	Сентиментальний

Прагнучи докладніше та об'єктивніше охарактеризувати основні параметри, Г. Хейманс і Е. Вірсма обчислили кореляції 90 показників, оцінених за даними, які отримали методом анкетування. Провівши складний статистичний аналіз, заснований на інтеркореляціях отриманих показників, автори впритул підійшли до факторного аналізу - статистичного методу, який істотно вплинув на подальші дослідження темпераменту.

Дата добавления: 2015-05-22