Психологічна допомога особистості у класичному психоаналізі

Опис консультативного і психотерапевтичного процесу. Цілі психологічної допомоги. У класичному психоаналізі виділяються дві головні цілі психотерапії та консультування:1. Усвідомлення неусвідомлюваного (мотивів, фіксацій, захисних механізмів, способів поведінки) і прийняття адекватної і реалістичної інтерпретації.2. Посилення Его для побудови більш реалістичної поведінки. Роль психолога -консультанта. У класичному психоаналізі роль і позиція психотерапевта (консультанта) досить жорстко фіксована. Основні вимоги до нього: невтручання, відстороненість, нейтралітет і особистісна закритість; вміння і здатність витримувати «перенесення» і працювати з«контрпереносом»; тонка спостережливість і здатність до адекватних інтерпретацій. Одним з найважливіших вимог до психоаналітика виступає вимога усвідомлення власних проблем, реакцій і їх можливого впливу на клієнта. Недарма проходження курсу тривалого і докладного психоаналізу є неодмінна умова професійної підготовки психоаналітика.Вимоги та очікування від клієнта. По-перше, від клієнта очікується ухвалення самої концепції психоаналізу. По-друге, передбачається повна відкритість і готовність до тривалого (від декількох місяців до декількох років) періоду спільної роботи. По-третє, в умови контракту вноситься пункт, згідно з яким клієнт бере на себе зобов'язання утримуватися від різких змін в особистому житті протягом курсу психоаналізу. Психотехніка в класичному психоаналізі. Класичний психоаналіз включає п'ять базисних технік: а) метод вільних асоціацій, б) тлумачення сновидінь; в) інтерпретація; г) аналіз опору; д) аналіз переносу.а) Метод вільних асоціацій передбачає породження довільних, у випадковому порядку, які приходять на розум висловлювань, зміст яких може відображати будь-які переживання клієнта. Для консультанта- аналітика важливі: зміст, послідовність і блокування у висловлюваннях. Останні два моменти є ключами до неусвідомлюваної проблематики, визначити яку зобов'язаний психоаналітик.б) Тлумачення сновидінь. Відзначимо лише найсуттєвіші моменти, що відносяться до роботи зі сновидіннями. По-перше, в сновидінні розрізняється маніфестований і латентний зміст (останнє «включає в себе пригнічені, представлені в алегоричній формі переживання»). По-друге, важливим є та обставина, що під час сну послаблюються его- захисні механізми і виявляються приховані від свідомості переживання. По-третє, сновидіння - не тільки ілюстрація пригнічених переживань, але і процес трансформації їх у більш прийнятну для прийняття форму. Саме цю функцію сновидінь З. Фрейд позначив як «робота сновидіння». Завдання консультанта- аналітика(психотерапевта) полягає у забезпеченні інтерпретації, розкритті латентного змісту і, шляхом спонукання клієнта до вислову вільних асоціацій, пов'язаних зі сновидінням, - наданні йому допомоги в усвідомленні реальних подій минулого і сьогодення, що викликали ті чи інші картини снів. в) Інтерпретація, тобто тлумачення, пояснення, включає в себе три процедури: ідентифікацію (позначення), роз'яснення (власне тлумачення) та переклад на мову повсякденного життя клієнта. Основні правила інтерпретації такі:1. йти від поверхні вглиб;2. інтерпретувати те, що клієнт вже здатний прийняти;перш ніж інтерпретувати те або інше переживання, вказати клієнтові на захисний механізм, що лежить в його основі. г) Аналіз опору. Основна функція цієї техніки - забезпечити усвідомлення клієнтом своїх его- захисних механізмів і прийняти необхідну конфронтацію по відношенню до них, враховуючи ту обставину, що саме опора Его є головною перешкодою на шляху усвідомлення різних проблем. Головне правило консультанта - використовувати для інтерпретації найбільш очевидні его- захисні механізми.Суттєвим моментом в аналізі опору є не подолання його, бо психологічний захист необхідний, а саме усвідомлення як психологічного механізму, усліпу діючого там, де, як виявляється, его- захисна функція вже не потрібна. д) Аналіз переносу («трансферу»). У класичному психоаналізі перенесення постулюється як неодмінного атрибута психотерапії і спеціально заохочується специфічною позицією аналітика (невтручання, відчуженість, закритість і т.п.). Аналіз «неврозу перенесення» - ключовий момент психотерапії, тому що сприяє усвідомленню фіксацій, що визначають поведінку і переживання клієнта таким чином, що фігура психотерапевта стає ніби фантомом, на який накладаються відносини і переживання, пов'язані з емоційними травмами перших п'яти років життя. Значення аналізу перенесення полягає у виявленні справжніх психоемоційних основ зафіксованих форм поведінки, інтерпретації їх і, тим самим, допомоги в їх переробці.

Дата добавления: 2015-05-22