Методичні рекомендації. 1. Гомерівські поеми як історичне джерело

ПЛАН

Тема 1. ГРЕЦІЯ В XI - ІХ ст. до н.е.

З ІСТОРІЇ АНТИЧНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1. Гомерівські поеми як історичне джерело.

2. Характерні риси грецького роду та його організація.

3. Господарський лад передполісного періоду:
а) розвиток землеробства та скотарства;
б) ремісниче виробництво;

в) обмін і торгівля.

4. Рабство в Греції XI – IX ст. до н.е.:
а) його джерела;

б) застосування рабської праці;

в) становище рабів.

5. Суспільно-політичні відносини стародавніх греків за даними поем:

а) становище вільного населення;

б) народні збори та їх значення;

в) роль аристократії в політичному житті.

6. Передумови утворення держави.
РЕФЕРАТИ:

1. Генріх Шліман - дослідник Трої.

2. Військова справа еллінів за „Іліадою”.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Андреев Ю.В. Политическая география гомеровской Греции // Древний Восток и античный мир. – М.: Изд-во Москов. ун-та, 1980. – С. 128 – 152.

2. Балух В.О., Макар Ю.І. Історія Стародавньої Греції. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – С. 53 – 72.

3. Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. – Т.1. Стародавня Греція. - Чернівці: Наші книги, 2007. – С. 63 – 85.

4. Гомер. Илиада. Одиссея / Пер. с древнегреч. В.В.Вересаева.–М.: Просвещение, 1987. – 400 с.

5. Гомер. Илиада. – М.: Худож. лит., 1967. – 766 с.

6. Гомер. Одиссея. – М.: Худож. лит., 1967. – 407 с.

7. Гомерова „Іліада”. – К.: Веселка, 1981. – 215 с.

8. Гомерова „Одіссея”. – К.: Веселка, 1981. – 166 с.

9. Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу: Практикум. – Львів: Вища шк., 1985. – С. 94 – 124.

10. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – 2 – ге вид. – Т. 21. – С. 23 – 171.

11. Практикум по истории древнего мира / Состав. И.А. Просина, И.С. Свенцицкая. – М.: Просвещение, 1972. – С. 94 – 107.

12. Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Каллистова Д.П. – М.: Мысль, 1964. – С. 54 – 78.

13. Хрестоматия по истории древнего мира / Под ред. Боруховича В.Г. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1973. – С. 63 – 95.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Андреев Ю.B. Раннегреческий полис (гомеровский период). – Л: Изд-во Ленинград. ун-та, 1976. – 142с.

2. Андреев Ю.В. К проблеме гомеровского землевладения // Социальная структура и политическая организаиия античного общества. – Л.: Наука, 1982. – С. 10 – 31.

3. Андреев Ю.B. Об историзме гомеровского эпоса // ВДИ. – І984. – № 4. – С. 3 – 11.

4. Андреев Ю.В. Цари и царская власть в поэмах Гомера // Проблемы отечественной и всеобщей истории. – 1976. – Вып. 3. – С. 126 – 139.

5. Блаватская Т.В. Греческое общество второго тысячелетия до н. э. и его культура. – М.: Наука, 1976. – Гл.ІІІ, ІV. – С. 44 – 112.

6. Білецький О.І. І знову грецькі герої заговорили по-українському// Всесвіт. – 1977. – № 3.

7. Гордезиани Р.В. Проблемы гомеровского эпоса. – Тбилиси: Изд-во Тбилис. ун-та, 1976. – 394 с.

8. Гордезиани Р.В. „Илиада” и „Одиссея” – памятники письменности // Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – С. 146 – 168.

9. Гордезиани Р.В. К вопросу о датировке гомеровских поэм // Проблемы античной культуры. – Тбилиси: Изд-во Тбилис. ун-та, 1975. – С. 19 – 29.

10. Ельницкий Л.А. Социальные термины „Илиады” и вопрос о „Гомеровской Греции” // ВИ. – 1967. – №5. – С. 197 – 198.

11. Коржинский А.Л. Войны в поэмах Гомера // Античный мир и археология. – Саратов, 1974. – Вып. 4. – С. 70 – 84.

Ленцман Я.А. Рабство в микенской и гомеровской Греции. – М.: Изд-во АН ССCP, 1963. – 306 с.

Лосев А.Ф. Гомер. – М.: Учпедгиз, 1960. – 350 с.

Маркиш С. Гомер и его поэмы. – М.: Худож. лит., 1962. – 126 с.

Нечай Ф.М. Социальный статус греков эпохи Троянской войны и количество греческих войск под Троей // Вопросы истории древнего мира и средних векав. – Минск: Изд-во Белорус. у-та, 1977. С. 29 – 38.

Підлісна Г.І. Світ античної літератури. – К.: Наук. думка, І981. – С. 16 – 37.

Полонская К.П. Поэма Гомера. – М.: Изд-во Mocк. ун-та, І961. – 69 с.

Сахарный Н. Гомеровский эпос. – М.: Худож. лит., 1976. – 397 с.

Свенцицкая И.С. Некоторые проблемы землевладения по „Илиаде” и „Одиссее” // ВДИ. – 1976. – № 1. – С. 52 – 63.

Толстой И.И. Аэды: Античные творцы древнего эпоса. – М.: АН СССР, 1958. – 63 с.

Шталь И.В. „Одиссея” – героическая поэма странствий. – М.: Наука, І978. – 168 с.

Шталь И.В. Художественный мир гомеровского эпоса. – 1983. – 197 с.

23. Штоль Г. Шлиман. Мечта о Трое. – М.: Молодая гвардия, 1991. –432с.

Поеми Гомера „Іліада” та „Одіссея” – надзвичайно важливе джерело з історії Стародавньої Греції дополісного періоду. В них знайшли відображення основні історичні процеси старогрецького суспільства XI – IX ст. до н.е. При вивченні творів давньогрецької епічної поезії „Іліа­да” та „Одіссеї” слід врахувати, що:

а) в поемах змішані різночасові елементи. Сюжетна розповідь поем належить до мікенської епохи (ХІІІ ст.), окремі описи (наприклад, міст і палаців) відбивають ранній період класового суспільства (XVI – XIV ст.). Деякі історичні процеси, змальовані в поемах, повинні бути віднесені до часу післядорійського завоювання, тобто до докласового суспільства;

б) „Іліада” була створена, очевидно, наприкінці IX ст. до н.е., на декілька десятиліть раніше, ніж „Одіссея”. Це знаходить відображення в поемах (зокрема, в „Одіссеї” залізо згадується частіше, ніж в „Іліаді”);

в) існує декілька теорій про авторство поем („унітаріїв”, „аналітиків”, „першопочаткового ядра”).

Необхідно також чітко розібратись у питанні щодо достовірності гомерівсь­ких поем. При їх аналізі потрібно враховувати, що в них показане життя привілейованих станів суспільства, а не рядового на­селення.

Після закріплення змісту „Іліади” та „Одіссеї” важливим є вив­чення основних положень розділу „Грецький рід” праці Ф. Енгельса „Походження сім'ї, приватної власності і держави”.

Характеризуючи економічний лад грецьких племен, слід добре ознайомитись із розвитком головних галузей сільського господарства: землеробства (Іліада, ХІІ, 310–315, 421–423; ХVІІІ, 540–543, 550–556); скотарства (Іліада, ХVІІІ, 495–497, 587–589, 673–574), садівництва; техніки сільського господарства, аграрних відносин; ремісничого виробництва (Іліада, VІІ, 314–317; ХІІ, 294–297; ХVІІІ, 468–482; Одіссея, ХVІІ, 382–386, 425–435), торгівлі (Іліада, XII, 465–475; Одіссея, ХІІІ, 158–164; ХV, 256–267, 288–298, 415–416, 455–456) і їх особливостями в грецькому суспільстві ХІ – ІХ ст. до н.е.

Особливу увагу необхідно звернути на питання про характер зем­леволодіння в гомерівській Греції. Спроби окремих істориків довести панування приватної власності на землю суперечать даним гомерівсь­ких поем. У процесі розкладу общини частина землі переходить у ру­ки басилеїв і знаті (Іліада, ХІІ, 310–315), але ця земля не була приватною власністю, оскільки глава сім'ї не міг заповісти її кому завгодно, земля повинна була залишитись у роді (Іліада, ХV, 496–499), про що свідчать регулярні переділи землі між членами роду по жеребку (Іліада, ХІІ, 421–423).

Питання про рабство – його джерела, характер експлуатації рабської праці, становище рабів – вимагають уважного вивчення, бо в поемах дані про рабство в Греції XI – IX ст. до н.е. змішуються з повідомленнями про суспільні відносини мікенського періоду. Роз­глядаючи питання, слід пам'ятати, що праця рабів у той час викорис­товувалась головним чином у домашньому господарстві, тобто рабство носило патріархальний характер (Іліада, ХХІV, 728–734; Одіссея, ХІІ, 103–107; ХVІІ, 320–323; ХХІІ, 475–747).

При вивченні суспільно-політичної організації цього суспільства необхідно охарактеризувати грецький рід (Іліада, ІІ, 362–366; VІ, 242–250; IX, 632–636; Одіссея, ХХІІІ, 118–122: ХХІV, 432–437), його відмінності рід роду ірокезів, виділити органи військової демок­ратії, а потім визначити функції народних зборів, ради старійшин та басилеїв (Іліада, IX, 89–І02; ХІІ, 310–321; ХVІІІ, 497–508; Одіссея, І, 348–367), простежити поступове зниження ролі народних зборів (Іліада, ІІ, 183–195, 198–206, 244–247, 265–267; Одіссея, ІІ, І5–16, 26–33), звернути увагу на процес соціального розшарування в роді (Іліада, ІІ, І98–206; Одіссея, XI, 488–491; ХVІІІ, 167–183, 264–268, 357–361).

Семінарське заняття завершується визначенням найважливіших передумов розкладу родового ладу та утворення грецької держави.

Дата добавления: 2015-05-22