КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Плутарх. Перикл, 11 - 12
11....Перикл дав народові волю і став запобігати перед ним, постійно придумуючи, як би якомога частіше влаштовувати всенародні видовища для громадян, частувати їх коштом скарбниці, влаштовувати урочисті процесії, взагалі виховувати в місті народ не грубими втіхами. Щороку він висилав у море шістдесят трієр. Їх численний екіпаж складався з громадян, що служили за платню вісім місяців, вивчали і вправлялися водночас у морській справі. Потім він відправив тисячу клерухів у Херсонес, п'ятсот – на Наксос, двісті п'ятдесят – на Андрос, тисячу – у Фракіона кордони володінь бізальтів; інших – в Італію для заселення 12. Однак, що найбільше тішило афінян, чим вони пишались і з чого найбільше дивувались інші, – це розкішні храми, тепер єдині свідки того, що минула прославлена велич Греції і її колишнє багатство не були вигадкою... Перикл пояснював народові: афіняни не зобов'язані давати союзникам звіт про витрачання їхніх грошей, оскільки вони ведуть війни для їх захисту, стримують персів; що вони дають не кінноту, не флот або піхоту, а самі гроші, і що коли ті, хто одержав їх, витратять їх за призначенням, вони належать не тим, хто їх дав, а тому, хто їх одержав. Однак, якщо місто досить забезпечене необхідним для війни, надлишок коштів слід використати на будови, які, після свого закінчення, принесуть громадянам безсмертну славу, а під час проведення робіт поліпшать їх матеріальне становище, тому що в цьому проявиться різноманітна діяльність, що задовольнятиме різні потреби, всі ремесла почнуть широко розвиватися; ніхто не сидітиме склавши руки; майже все місто служитиме за платню і таким чином само турбуватиметься про свій благоустрій і харчування. Справді, молоді і здорові люди одержували під час війни платню від держави; але Перикл хотів, щоб і ремісники, не зобов'язані служити в солдатах, теж мали свою пайку в доходах, але діставали її недаром, а працюючи. Ось чому він запропонував народові план великих будов, архітектурних робіт, які вимагали від виконавців майстерності і тривалого часу, – щоб населення, яке перебувало у себе вдома, могло брати участь в цій діяльності, користуватися державними доходами нарівні з матросами або тими, що служили в гарнізонах або піхоті.
У держави був будівельний ліс, камінь, мідь, слонова кість, золото, чорне дерево і кипарис; у неї були і ремісники, яким це могло служити матеріалом у роботі – теслярі, скульптори, гончарі, майстри бронзових виробів, каменярі, майстри золотих виробів і різьбярі по слоновій кості, художники, що роблять орнаменти, гравірувальники, потім ті, хто займається відправленням товарів і вивозить їх морем: купці, матроси, власники суден; і землею: стельмахи, коноводи, візники, канатні майстри, ткачі, лимарі, робітники, що будують дороги, і рудокопи. Кожне з ремесел мало своїх робітників з простого народу, наче полководець, що командує військом; вони були знаряддям праці і робочою силою. Отже, ці заняття розподілялися, коли можна висловитися, між людьми будь-якого віку і будь-якої професії, збільшуючи добробут кожного.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 490; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |