Титул ІІ. Про укладення шлюбу

1. (Модестин). Шлюб – союз чоловіка і жінки, спільність усього життя, єднання божественного і людського права.

2. (Павел). Не може бути укладено шлюб інакше як за згодою всіх, тобто тих, хто вступає в шлюб і під чиєю владою вони знаходяться.

3. (Павел). Якщо я маю владу над онуком від одного сина, то шлюб між ними може бути укладений лише з моєї волі; так пише Помпоній, і це правильно.

4. (Помпоній). Жінка, якій не минуло 12 років, тоді стане законною дружиною, коли їй (яка знаходиться в чоловіка) сповниться 12 років.

5. (Помпоній). Встановлено, що жінка може бути видана заміж за відсутнього з допомогою його листа чи через вісника, якщо вона приводиться в його будинок; але жінка, яка відсутня, не може вийти заміж за допомогою його листа через вісника, бо необхідно ввести (дружину) в будинок чоловіка, начеб у шлюбне місце проживання, а не (чоловіка) в будинок дружини…

8. ( Помпоній). Вільновідпущеник не може узяти шлюб з відпущеною з рабства (своєю) матір’ю чи сестрою; таке право введено звичаєм, а не законом.

9. (Ульпіан). § 1. Особа, батько якої захоплений ворогами, може одружуватися, (якщо батько не повертається впродовж трьох років).

10. (Павел). (Виникають серйозні сумніви), що слід зробити, якщо батько відсутній, так що невідомо, де він і чи він існує. [І якщо минуло три роки з тих пір, як стало очевидним, де він (батько) проживає і чи знаходиться він у живих, то його дітям обох статей не забороняється брати законний шлюб].

11. (Юліан). Якщо син особи, яка знаходиться у ворогів чи відсутня, одружився (після трирічного терміну полону чи відсутності батька) чи дочка його вийшла заміж, то я вважаю, що шлюб був укладений правильно, [якщо, однак, син взяв за дружину або дочка вийшла заміж за таку особу, шлюб з яким (якою), ясно, не був би відхилений батьком].

12. (Ульпіан). Якщо жінка була моєю дружиною, а потім, розлучившись зі мною, вийшла заміж за Сея, якого я згодом адрогірував [усиновив. – В.Б. ], то в цьому шлюбі не має кровозмішання. § 1. Між мною і невісткою мого батька не може бути укладено шлюб, хоча вона не може бути названа у власному розумінні цього слова моєю мачухою. § 2. Але і навпаки, моя невістка не може вийти заміж за мого батька, хоча вона не може бути названа у власному розумінні цього слова невісткою (батька). § 3. Якщо моя дружина після розлучення вийшла заміж за іншого і нажила (від нього) дочку, то Юліан вважає, що (мені) слід утримуватися від шлюбу з нею, хоча вона не є моєю пасербицею.

13. Якщо патрона [пані, яка відпустила на волю свого раба. – В.Б. ] настільки благородна, що для неї достойний шлюб навіть зі своїм вільновідпущеником, то цей (шлюб) не повинен заборонятися повідомленому про це за обов’язком суддею.

14. (Павел). § 2. У цьому праві слід звертати увагу і на рабську спорідненість. Тому звільнений з рабства не може взяти дружиною свою матір; теж саме є правом щодо сестри і дочки сестри. Те ж слід сказати про протилежний випадок, тож батько не може одружитися на (своїй) дочці, якщо вони (обоє) звільнені від рабства, хоча був би сумнів, що він є батьком. І природний батько не може взяти в дружини (свою) позашлюбну дочку, тому що при укладенні шлюбу слід дотримуватися природного права і соромливості: суперечить соромливості брати за дружину свою дочку. § 3. І теж саме, що встановлено щодо рабського стану, наприклад, та (жінка), яка жила разом з сином, не може бути взята в дружини з батьком, так як нібито вона була невісткою; також (не можна взяти дружиною) матір тієї (рабині), яку хтось, будучи рабом, мав за дружину, як нібито вона була тещею. [Бо якщо визнається рабська спорідненість, то чому не може бути визнана і властивість. І в сумнівному випадку правильніше і скромніше буде утримуватися від такого шлюбу.]

16. (Павел). У зверненні до сенату божественного Марка передбачено, що якщо дочка сенатора вийде заміж за вільновідпущеника, то немає шлюбу; внаслідок цього звернення вийшов сенатусконсульт. § 1. Якщо внук одружується, то повинен висловити згоду син; якщо вступає в шлюб внучка, то достатньо волі і влади діда. § 2. Божевілля не допускає укладення шлюбу, оскільки (для шлюбу) потрібна згода, але (божевілля не перешкоджає правильно укладеному шлюбові) [якщо воно настало після укладення шлюбу. – В.Б. ]…

18. (Юліан). Шлюб між тими особами не вважається дійсним, якщо він не поновлений у відповідності до волі батьків.

19. (Марціан). У гл. 35 Юлієвого закону передбачено, що особи, які протизаконно забороняють своїм дітям, які знаходяться під їхньою владою, одружуватися чи виходити заміж, (або особи, які не бажають давати придане), згідно з конституцією божественних Севера і Антоніна, змушуються презесами і проконсулами провінцій одружувати і видавати заміж (своїх) дітей і давати придане; розглядається як заборонений (шлюб) і такий, який не шукає можливості влаштувати шлюб (своїх дітей)…

21. (Теренцій Клеменс). Син сімейства не може бути змушений взяти собі дружину.

22. (Цельс). Якщо (син) через примус батька взяв дружину, яку він не взяв би по своїй волі, то він все-таки уклав шлюб, який укладається між небажаючими; справа розглядається так, що він визнав це (укладення шлюбу).

23. (Цельс). Папієвим законом передбачено, що всім вільно народженим, крім сенаторів і їхніх дітей, дозволяється брати дружинами вільновідпущених.

24. (Модестин). Співжиття з вільною жінкою слід розглядати не як конкубінат, а як шлюб, якщо вона не займається продажем свого тіла.

27. (Ульпіан). Якщо хтось із сенаторського стану може мати дружиною вільновідпущеницю, то хоча вона не є його дружиною, але якщо він втратить (сенаторську) гідність, то вона стане його дружиною.

28. (Модестин). Патрон не може взяти в дружини вільновідпущеницю проти її волі…

30. (Гай). Удаваний шлюб не має ніякої сили…

33. (Марцелл). Багато хто вважає, що якщо та ж жінка повертається до того ж чоловіка, то це той же шлюб (який був раніше) [тобто укладений новий шлюб між подружжям. – В.Б. ]. Я приєднуюсь до цього, якщо подружжя помирилося не через значний проміжок часу і в цей час ні вона не вийшла заміж, ні він не одружився, і особливо, якщо чоловік не повернув приданого…

35. (Папиніан). Син сімейства, якщо є воїном, не укладає шлюбу без згоди батька.

36 (Павел). Опікун не може взяти за дружину дорослу (підопічну), хіба що вона була засватана (з ним її) батьком, чи призначена йому, або вказана в заповіті і виконала цю умову…

38. (Павел). Якщо хтось займає посаду у провінції, то він не може вступити в союз з жінкою, яка походить з цієї провінції чи проживає там; однак не забороняється здійснювати зговір, (але з тією умовою, що якщо після складання цією особою своєї посади жінка не захоче вступити в шлюб, то їй це дозволяється, правда, лише у тому випадку, якщо вона поверне отриманий нею передшлюбний подарунок). § 1. Попередню невістку, яка знаходилася в провінції, якою управляє дана особа, остання може взяти в дружини, і надане за неї придане ненадходить у скарбницю. § 2. Особі, яка займає посаду в провінції, не забороняється видавати в цій провінції своїх дочок заміж і встановлювати придане…

41. (Марцелл). Визнається, що ганьбою затавровані і ті жінки, які живуть ганебно і продають себе, хоча б і невідкрито. § 1. І якщо якась жінка вступила в конкубінат не зі своїм патроном, а з іншою особою, то я говорю, що вона не має гідності матері сімейства.

42. (Модестин). Щодо (шлюбних) союзів потрібно завжди брати до уваги не лише те, що дозволено, але й те, що відповідає честі § 1. Не буде шлюбу, якщо дочка, внучка чи правнучка сенатора вийде заміж за вільновідпущеника чи за особу, яка служить забавою для інших [тобто актори з пантомім. – В.Б. ].

43. (Ульпіан). Ми говоримо, що відкрито продає себе не лише та жінка, яка займається проституцією у будинку розпусти, але й та жінка, яка, як це буває, не береже свою соромливість у готелі чи в іншому місці. § 1. „Відкрито” ми розуміємо у тому значенні, що (жінка) продає себе без різниці, тобто без вибору (того, кому вона себе продає); сюди не враховується та жінка, яка здійснила перелюбство чи вступила в позашлюбний зв’язок, (але підходить лише та), яка є повією. § 2. Також жінка, яка зв’язалася з одним і з іншим, отримавши гроші, не розглядається як така, що відкрито продає себе. § 3. Але Октавен дуже правильно говорить, що повинна зараховуватися до таких жінок [до повій. – В.Б. ] навіть та, яка відкрито займається проституцією, не дістаючи зиску. § 4. За законом належить до числа тих, на яких лежить тавро ганьби, не лише та (жінка), яка продає (себе), але й та, яка займалася цим раніше, хоча б і припинила займатися; ганебність дії не знищується тим, що ця дія припинена. § 5. Не може бути прощена та жінка, яка вела ганебне життя під приводом бідності. § 6. Займатися звідництвом не краще, ніж торгувати своїм тілом. § 7. Звідницями ми називаємо тих, хто надає жінок, які торгують тілом. § 8. Зведеницею ми визнаємо й ту, яка веде цей спосіб життя під чужим іменем. § 9. Якщо держателька готелю має в ньому продажних жінок, адже багато хто під приводом уведення в інвентар готелю мають повій, то слід сказати, що і ця жінка оголошується звідницею…

44. (Павел). В Юлієвому законі сказано таке: „Сенатор, або його син, або внук по чоловічій лінії, або правнук по чоловічій лінії не можуть свідомо, зі злого наміру взяти за наречену чи дружину вільновідпущеницю чи жінку яка займалася чи займається ремеслом, що служить для забави інших, або батько чи матір якої займаються чи займалися цим ремеслом. І дочка сенатора, чи внучка по чоловічій лінії, чи правнучка по батьківській лінії не може бути свідомо, зі злого наміру нареченою чи дружиною вільновідпущеника чи особи, яка займається чи займалася ремеслом, що служить для забави інших, або батько чи мати якого займається чи займалися цим ремеслом; і ніхто з цих осіб не може зі злим наміром свідомо взяти її (дочку, внучку, правнучку сенатора) за наречену чи дружину”. § 2. Не є перешкодою, якщо дід і бабка займалися ремеслом, що служить для забави інших. § 3. Не встановлюється різниця в залежності від того, чи знаходиться дочка під владою батька чи ні; однак Октавен говорить, що потрібно розуміти законного батька. § 4. Також не має жодного значення, чи батько є природним батьком чи батьком у зв’язку з усиновлення. § 6. Якщо батько або мати вільно народженої жінки згодом (після виходу заміж їхньої дочки) почали займатися ремеслом, що служить для забави інших, то було б несправедливим, якщо б потрібно було відпустити її, якщо шлюб укладено правильно (і, можливо, уже з’явилися діти). § 7. Певна річ, якщо вона сама розпочала займатися ремеслом, що служить для забави інших, то вона повинна бути відпущеною. § 8. Сенатори не беруть за дружин тих жінок, шлюб з якими заборонено іншим вільнонародженим…

47. (Павел). Дочка сенатора, яка продає своє тіло, або займається ремеслом, що служить для забави інших, або засуджена державним судом, може безкарно вийти заміж на вільновідпущеника; не охороняється честь тієї, яка опустилася до такої ганьби…

51. (Ліциній Руфен). Рабиня, відпущена на волю з метою вступу в шлюб, не може бути дружиною нікого іншого, ніж особи, яка її відпустила, хіба тільки патрон відмовиться від шлюбу з нею…

53. (Гай). Не може існувати шлюб між особами, які є в числі родичів або дітей близьких і дальніх – до безкінечності.

54. (Сцевола). І немає ніякого значення, чи виникла спорідненість через законний шлюб чи ні; бо забороняється кожному одружуватися на своїй позашлюбній сестрі.

55. (Гай). Вважається неправомірним одружуватися на тій, яка стала дочкою чи внучкою через усиновлення, – і настільки неправомірним, що якщо усиновлення ліквідовано шляхом еманципації, то все-таки зберігається теж правило. § 1. Я не можу одружуватися на матері чи сестрі матері, (чи внучці по чоловічій лінії) мого усиновителя, звичайно, якщо я сам знаходжуся в складі його сім’ї; якщо я буду ним еманципований, то, очевидно, не має жодних перешкод шлюбові, бо, звичайно, після еманципації я вважаюсь стороннім.

56. (Ульпіан). Якщо навіть хтось має конкубіною дочку сестри, хоча б вільновідпущениці, то здійснюється кровозмішання…

59. (Павел). Сенатусконсульт, в якому передбачено, що опікун, не може видати підопічну заміж за свого сина чи одружитися з нею, стосується і внука (опікуна)…

61. (Папиніан). Придане, встановлене для шлюбу, який не дозволений, відбирається в скарбницю (за відрахуванням необхідних видатків, які звичайно зменшують придане на підставі самого права); (придане забирається в тому обсязі), в якому повинен видати його чоловік за позовом про придане…

63. (Папиніан). Префект когорти чи кінноти або трибун всупереч забороні вступили в шлюб з жінкою з тієї провінції, в якій він займав свою посаду; не буде шлюбу. Цей випадок можна порівняти (із шлюбом) опікуна з підопічною, оскільки (в обох випадках) шлюб заборонено через наявність влади…

68. (Павел). Згідно з правом народів, здійснює кровозмішання той, хто бере дружину з числа родичів [далеких чи близьких. – В.Б. ]. Якщо ж хтось взяв дружиною далеку родичку, на якій заборонено одружуватися, чи своячку, шлюб з якою не дозволяється, то він карається: легше, якщо він зробив це відкрито, тяжче, коли здійснив це таємно. Підстава такої різниці така: (у випадку шлюбу, здійсненого належним чином з побічними родичами), відверті порушники звільняються від більш серйозного покарання як такі, що помилилися, а хто здійснив це таємно, караються як такі, хто виявив непокору.

Дата добавления: 2015-05-22