Створення передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)

Економіка та економічні вчення європейської цивілізації в період середньовіччя (V - XV ст.).

Епоха Середньовіччя — це час формування і розвитку національних держав, націй. Різні народи (держави) вступають в економічні відносини. Найважливішою їх формою була зовнішня торгівля, яка здійснювалася за допомогою грошей. Звідси таке важливе значення мали торговельний баланс, гроші. Тому не випадково по­силену увагу меркантилісти приділяли саме цим питанням, тобто сфері обігу.

Ек. думка середньовіччя (Саллічеськая правла, Капітулярій про вілли). У 5-17 століття ек. думка не виділилася ще в самост. область ек. прєїмущ аграрна. У трактатах - практ. рекомендації. По розпорядженню короля франків Хлодвіга в 5 в. зробили запис обичаєвого має рацію "Саллічеськая правда". Там отрапжен і ек. лад франків в період розпаду родових відносин і виникнення майнової нерівності. Вже розмежовані поняття рухомого і нерухомого майна. Рухоме можна закладати і передавати по ніаследству старшому синові. За вбивство раба треба платити компенсацію його господареві, оскільки раб - майно. У 9 в. після падіння держави франків "Саллічеськая правда" втратила значення. "Капітулярій про вілли" Карла Великого (або його сина Людовика Благочестивого), почало 9 століття н.е. - регламентація управенія вотчиною. Земя - собств. господаря вотчини, населення - в основному його кріпосні. "Хороші майстри" - ремісники - також живуть в маєтку. Господарство натуральне, оброк здається теж натурою, створюються продовольчі запаси.

Ек думка кл середньовіччя (Хома Аквінській, 13 вік). Хома канонізований вже через 50 років після смерті, теолог. Виступав за централізацію влади ("походить від Бога") і визнавав соц. ієрархію ("Одні винні обр. землю інші будувати удома а частина, будучи вільна від клопоту, повинна присвятити себе духовній праці"). Визнавав необхідність приватної собств. Обмін (торгівля) повинен відбуватися без обману і ради загальної користі. Ціна справедлива, коли враховує к-ть вкладеної праці. З іншого боку, перевищення ціни справедливе якщо враховує можливий збиток продавця від продажу. Засуджував лихварство.

Проблема грошей: 14 вік, Франція трактат Николи Орема "Трактат про походження, природу, юридичну основу і зміни грошей".

Протягом 16-18 ст. Європейська цивілізація перейшла від феодального до індустріального суспільства. Англійська буржуазна революція 1640-1660рр. поклала початок новій історії. Сутність перехідної епохи полягала в розкладі феодального господарства і появіі основних ознак індустріального суспільства, яке внаслідок промислового перевороту в Англії і Французької буржуазної революції (1789-1794рр.) перетворилося на панівний клас.

Перехідний період характеризується значними досягненнями в галузі науки і техніки, посиленням між- і внутрішньогалузевим поділом праці, розвитком ремесла.

Удосконалилися водяні млини, які застосовувалися у всіх галузях виробництва. Істотні зрушення відбулися у текстильній промисловості. Самопрядка замінила веретено, горизонтальні й стрічкові ткацькі верстати – примітивні вертикальні. З’явилися в’язальні машини, примітивні токарні, свердлильні, шліфувальні, гвинторізні верстати, механічні молоти тощо. Технічний прогрес охопив гірниче і металургійне виробництво. Розвивалося доменне виробництво для добування заліза.

В Європі почали виготовляти папір. Розвивалося книгодрукування за допомогою друкованого набору, використовувалися годинникові механізми з маятником. Були сконструйовані телескоп, мікроскоп, термометр, барометр, гідрометр.

Відбулися агрокультурні зміни: перехід до травосіяння та багатопілля, широке застосування добрив, багаторазова оранка, порайонна спеціалізація сільського господарства, підвищення продуктивності праці. Таким чином, всі ці технічні передумови підготували перехід від дрібного до великого виробництва.

В економічному розвитку Західної Європи велику роль відіграли географічні відкриття кінця ХV - початку XVI ст. Їх важливою економічною передумовою була криза левантійської торгівлі з другої половини XV ст. Значним стимулом до географічних відкриттів було золото як матеріалізація багатства.

Розвиток абсолютизму в Західній Європі створив політичні передумови для організації великих морських експедицій для колоніальних загарбань. Монархам потрібні були гроші для утримання війська, чиновників, двору. За державний рахунок знаряджалися перші експедиції, що поклали початок великим географічним відкриттям. Серед таких відкриттів успішною була подорож 1497-1498 рр. Португальця Васко да Гама, який відкрив морський шлях з Європи в Індію через Атлантичний океан. Генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспанією у 1492 р., відкрив Америку. Першу навколосвітню подорож здійснила експедиція Магеллана в 1519-1521 рр.

Великі географічні відкриття мали важливе значення для господарства Західної Європи. Почалася перебудова європейських економічних відносин. Виникли економічні зв”язки між найвіддаленішими землями і народами різної матеріальної культури. Торгові шляхи перемістилися з країн Середземного моря на океани: Атлантичний, Індійський, Тихий. Зовнішня торгівля в XVI - XVIII ст. досягла розмірів світової. До її обігу були залучені нові товари: тютюн, кава, какао, чай та ін. Почалося формування світового ринку як складової частини індустріальної економіки. Центрами світової торгівлі стали спочатку Лісабан, Севілья, з середини XVIст.- Антверпен, у XVIIст. – Амстердам, у XVIIIст. – Лондон.

Великий приплив до Європи благородних металів зумовив так звану революцію цін, яка мала значні наслідки. Збагатилися купці, прискорився перехід до мануфактурного виробництва, росли прибутки промисловців, в аграрному укладі європейських країн зменшилися реальні розміри фіксованої грошової ренти або орендних платежів, а ціни на сільгосппродукцію росли.

Безпосереднім результатом великих географічних відкриттів було створення колоніальної системи. Першими на шлях колоніального захвату стали Іспанія і Португалія. Поступово їх витиснули Голландія, Англія, Франція, перемігши на зовнішньому й внутрішньому ринках.

Почалася перебудова європейських економічних відносин. Розклад феодального господарства був пов”язанний з розвитком товарного господарства; спеціалізацією ремесла, що наближалася до мануфактурного поділу праці; посиленням майнової і соціальної диференціації; формуванням великих капіталів і розвитком розширеного відтворення.

Генезис індустріальної цивілізації пов’язана з розвитком мануфактурного виробництва, тому господарство XVI - XVIIIст. можна охарактеризувати як мануфактурне.

Мануфактура – підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Існували два типи мануфактур – розсіяна (децентралізована) і централізована. Зародження мануфактур відбувалося у двох напрямах: 1) торговий капітал підпорядковував виробництво; 2) виробник став і підприємцем, і купцем.

Передумови індустріалізації сільського господарства формувалися у трьох напрямах: створення буржуазних форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на капіталістичну, зростання товарності.

Відбулися значні зрушення у сфері обігу і розподілу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, розвивався міжнародний поділ праці, формувалися національні, європейські й світові ринки товарів і грошей. Панівну роль тут відігравали Голландія і Англія.

Сталися радикальні зміни в організації світової торгівлі. З’явилися монопольні торгові компанії, вдосконалювалися товарні біржі. Зародилася страхова справа. Доходи розподілялися через зарплату, прибуток і ренту. Значну роль у процесі генезису індустріальної цивілізації відіграли буржуазні революції в Нідерландах (1566 – 1609 рр.), Англії (1640 -1660 рр.), Північній Америці (1775 – 1783 рр.), Франції (1789 – 1794 рр.).

Створилися монопольні торгові компанії – Левантійська, Віргінські, Гвінейська, Вест-Індійська, Ост-Індійська, Російська.

Отже визначальним моментом господарського розвитку країн Західної Європи була підприємницька перебудова на ринкових засадах, формування індустріального укладу. Але на кінець XVIIIст. нові відносини перемогли частково. В Іспанії, Італії, Португалії запанувала феодальна реакція, економіка характеризувалася занепадом і відносним застоєм.

Дата добавления: 2015-05-22