Меркантилізму і сучасність

Меркантилізм, економічна політика

У Зап. Евр. зародився в 15 в., наїб. распр. у 17. Передумови: розпад. феод., зарожд. капіталістичних відносин., розвиток. кап. типа виробництва, прискорене виникнення світових ринків після великих геогр. відкриттів, потреба у великих партіях товарів зумовила превр. майстерень в мануфактуру. торг. капіталл став осн. формою кап. величезні кап. зосередилися у купців і монополістів.

Меркнув. виник на основі узагальнення досвіду первинного накопичення як перша спроба пояснити суть і прискорити цей процес. Відображав інтереси зарожд буржуазії. Меркантилісти були не проф.учені, а практики: служ. торг. компаній, купці, вирішували практ. питання, кіт. і виносили в заголовки своїх трактатів. У центрі народження "грошей з грошей", хрематістіка, раніше відкидана як аморальна. Йдуть від конкретного до абстрактного, що хорактерно для початкового періоду всякої науки. Не створили і не могли створити розгорненої теорії кап, не визначили його законів а суто прак питання ач політики.

Ідеологія: 1) багатство - тільки те, що може бути реалізоване в грошах; 2) виробництво треба заохочувати тому, що воно створює передумови багатства, а не тому, що потрібно суспільству або державі, як вважали до того 3) безпосереднім джерелом багатства є сфера про б про р про т а 4) вона ж є джерело прибули, оскільки товар перепродується дорожче, ніж покупается,5)наилучшая сфера обороту - зовнішня торгівля, 6) баланс зовнішньоторговельної сфери повинен бути активним, тобто більше прод. чим купувати.

2 етапи разв Меркнув.:1)монетарный,ранний 2)мануфактурный,развитой. Ранній: 1)привлечь якомога більше грошей з-за кордону, сохр. гроші в своїй країні. Заборонялося вивіз драг. мет. за межу, іноземних купців вимушували на всю виручку купувати місцеві товари, високе мито на імпорт. Пізній: протекціонізм експорту нац. продукту, мореплаванню завоєв. ринків, вульгарний. на вивіз сировини, зняті огр. на вивіз грошей.

Меркантилізм в Англії (Уїльям Стаффорд, Томас Мен).

У Англії меркнув. розвинувся сильніше зважаючи на її досягнення в моренплаванії. 200 років був офіц. політикою гос.

Стаффорд в 1581»Сжатое викладу скарг наших соотечеств» - у формі бесіди між лицарем, ферм., ремесл., купцем і докт. богослів'я. - доводить шкідливість вивозу монети за гр., бо від цього зростання. цін. і ухудш. полож. народу. Вивіз сировини приводить до ввезення його в обр. вигляді.

Томаса Мена рахують авт. теор. торг. балансу. Був купцем і одним з дірект. Ост. - Індськой компанії. Гроші в обороті сравн. з посіяним зерном. Спроби утримати злий. і сірий. стримують купців: своб. торг. дасть. більше. Низькі ціни облегч. конкур. на внеш. ринку. Багатство не тільки гроша, але і зем., дари природи.

Франц. меркант.: Монкретьен. З - за реліг. розбратів і воєн економіка. Фр. відстала в разв. на 100 років (від Англії), меркнув. там зробив ударене на стім. торг. У 17 в. кори. Генрих4 заборона. вив. сировини (шерсти, шовки) і ввезення тканин. Насадив мануфактуру, прийняв участ. у колонізації Канади.

Монкретьен в 1615 ввів політек. термін захисник «третього стану» (перші 2 - духівництво і арістокр.) - безрідних багатих, найважливішою частиною кіт. рахував торговців. Первост. знек. додавав природним багатствам. Виходячи з англ. досвіду, разраб. економ. заходи для ожіївл. народного хоз. Вважав, що золото саме по собі не робить країну багатої:»не достаток злий. сірий., жемчугаалмазов робить гос. багатий., а наявність предметів, необх. для життя: у кого їх більше, у того більше достаток». Піклувався про положення селян.

Перш за все, меркантилізм підняв серйозну проблему взаємин держави і економіки, питання економічної політики, вимагаючи від властей активної дії на господарське життя країни. Саме це і привертало в нім Джона Кейнса1. Крім того, новим продовженням меркантилістських поглядів, пов'язаних з ідеєю активного торгового балансу як віддзеркалення потреб економічного розвитку, стала політика структурних змін в експортній торгівлі, що дає збільшення грошових надходжень.

Ідеї Томаса Мана послужили основою для переходу від пізнього меркантилізму до класичної школи. Т. Мена був упевнений: якщо продавати дешевше, то не втратиш збуту, і якщо країна ввозить товари за готівку, то тільки на користь подальшого вивозу цих товарів за межу і перетворення їх в «ввезення набагато більшої кількості грошей». Меркантилізм відображав інтереси буржуазії епохи панування торгового капіталу.Меркантилізм підняв серйозну проблему взаємин держави і економіки, питання економічної політики, вимагаючи від властей активної дії на господарське життя країни.

Меркантилісти приділили особливу увагу сфері звернення, показали значення грошей як початкового і кінцевого пункту товарного виробництва. Саме гроші є в цій системі основою для зіставності всіх створюваних цінностей і визначають кінцеву мету виробництва. Важливо і те, що державі відводилася роль захисника національних інтересів буржуазії, прискорювача економічного раззітія.

Пізній меркантилізм охоплює період з другої половини XVI в. по другу половину XVII в., хоча окремі його елементи продовжували проявляти себе і в XVIII в. На цьому етапі торгові зв'язки між країнами стають розвиненими і регулярними, що багато в чому було обумовлене заохоченням розвитку національної промисловості і торгівлі державою. Щоб досягти активного торгового балансу, висувалися рекомендации:завоевывать зовнішні ринки завдяки відносно дешевим товарам, а також перепродажу товарів одних країн в інших країнах; допускати імпорт товарів при збереженні в країні активного торгового балансу;вывозить золото і срібло для здійснення вигідної торгових операцій, посередництва, тобто для збільшення їх маси у країні і збереження активного торгового балансу. Пізні меркантилісти змістили акцент в теорії монетаризму, протиставивши ідеї «грошового балансу» ранніх меркантилістів ідею «торгового балансу». Признавая товарну суть грошей, їх цінність пізні меркантилісти як і раніше убачали в природних властивостях золото і срібло, Проте саме вони зумовили перехід від металевої до кількісної теорії грошей і системи монометалізму. І якщо ранні меркантилісти визначальною функцією грошей вважали функцію накопичення, то пізні - функцію засобу звернення.

Виникнення кількісної теорії грошей стало як би природною реакцією на «революцію цін» XVI в., викликану величезним приливом до Європи з Нового Світла золота і срібла і причинного взаємозв'язку змін кількості грошей і цін товарів, що показав. На переконання пізніх меркантилістів, цінність грошей знаходиться в зворотній залежності від їх кількості, а рівень цін на товари прямо пропорційний кількості грошей. Вони тенденційність вважали, що збільшення пропозиції грошей, підвищуючи попит на них, стимулює торгівлю.

Дата добавления: 2015-05-22