Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Християнський період давньоруської культури




Язичницький період давньоруської культури

ІІ Основна частина

У цей період усі сторони духовної культури визначав політеїзм. Язичницькі вірування у дохристиянський період являли собою нашарування різних епох і пережитки тотемізму (віра у спільного предка: рослину чи тварину), анімізму і чаклунства. Божества, яким поклонялися люди, уособлювали різні сили природи: Перун – бог грому, Дажбог – бог сонця, Стрибог – бог вітру, Сварог – бог вогню, Сімаргл – охоронець зерна, полів, Мокош – охорониця домівки. У язичницькому пантеоні богів були боги, пов’язані з культом предків – Род, Рожаниця, домовики.

З культом язичницьких богів були пов’язані численні обряди: сезонні свята, пов’язані з польовими роботами; Івана Купала, колядки – ці два останні знайшли місце і в християнській культурі.

Важливе місце у людей язичницького періоду належить їх світосприйняттю: земний світ, середній і горішній (небесний). Характерними були поховання: трупоспалення, у могилу клали речі домашнього вжитку, зброю, биків, коней. У могилах багатих небіжчиків знаходили залишки тіл рабів (Чорна могила: Чернігівський курган).

Дохристиянська культура на Русі була писемною. Місцеві племена користувалися примітивним піктографічним письмом (знак, риска, лінія – умовний малюнок із зображенням яких-небудь дій, подій, речей).

 

Запровадження християнства сприяло піднесенню давньоруської культури, поширенню писемності на основі алфавіту, створеного болгарськими (за іншими даними македонськими) просвітниками Кирилом та Мефодієм – «кирилиця», освіти, літератури, мистецтва і наукових знань.

1) Література

· Переклади з грецької та арабської мов: «Моління Даніїла-заточника», «Житіє Кирила філософа», тощо.

· Оригінальна автентична література представлена літописами і філософськими творами, навчаннями, билинами

a. Літописи: «Повєсть врємєнних лєт» монаха Нестора (1111-1113 рр.), «Київський літопис ХІІ ст.», «Галицько-волинський літопис ХІІІ ст.»;

b. Філософські твори: «Слово о законє і благодаті» митрополита Київського Іларіона (ХІ ст.);

c. Навчальна література: «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям» (ХІІ ст.);

d. Перлиною давньоруської літератури є «Слово о полку Ігоревім» (приблизно 1187 р.) невідомого автора, яке не має аналогів у сусідніх культурах.

2) Освіта і наука

Освіта на Русі започатковується ще з часів Володимира Великого, з прийняття християнства. Ярослав Мудрий ввів обов’язкове навчання для молоді вищих станів. Як правило, школи відкривалися при монастирях. Так у школі Києво-Печерського монастиря вивчалися богослов’я, філософія, риторика, граматика, твори античних авторів, географія.

Самостійної науки не було – знання залучалися з Візантії та інших країн і народів. Переваги надавалися медицині, знахарству, математиці – знали 4 дії, дроби, обчислення відсотку, географії(«Ходіння Данила Мніха» чернігівського купця у Палестину)

3) Мистецтво

Мистецтво давньої Русі являло собою синтез художнього досвіду слов’ян, їх віковічних сусідів та тисячолітніх надбань Західної і Східної цивілізацій. Розвивалося мистецтво в основному у сфері архітектури (зодчества), іконопису, малюнків на стіні (фрески) та мозаїки, а також у сфері музики, пісні та танців.

Архітектура давньої Русі представлена головним чином храмобудівництвом – спочатку матеріалом було дерево (можна робити опис лише з письмових джерел, оскільки первинних витворів та їх копій не збереглося), але з Х ст. все більше з каменю. Традиційно вважають першою кам’яною спорудою Десятинну церкву у Києві та Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1031-1036 рр.).

У 1037 році на честь перемоги над печенігами з ініціативи Ярослава Мудрого було розпочато будівництво Софії Київської. Архітекторами були греки й руські майстри. Стиль перших храмів суто візантійський. З ХІІ ст. розпочав формуватися простіший стиль – західноєвропейський романський. З середини ХІІ ст. на Русі виділяються школи: київська, переяславська, галицька – усі мали схожі й водночас відмінні риси.

Шедеврами іконопису називали праці монахів Печерського монастиря – там сформувалася школи Григорія та Аліпія. Практично усі ікони того часу втрачені. Найдавнішою є ікона Волинської Божої матері кінця XIII – XIV ст. з Покровської церкви Луцька. Фрески та мозаїки Софійського собору визнані ЮНЕСКО досягненням світової культури.

Поширення писемності на Русі сприяло виникненню такого виду живопису як книжкова мініатюра («Остромирове євангеліє», 1056-1057рр., «Ізборник книг Святослава», 1037р).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 683; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.