План заняття №26: 2 години

Тема 12: «Українська державність в 1917-1921 роках».

I. Актуальність матеріалів. Повторення вивченого.

II. §1. Мирний договір у Брест-Литовську.

Поразка УНР у війні з більшовиками показала не тільки псевдоромантизм у діях українських політиків (мова йде про можливість національно-культурного розвитку як автономії Росії), а й слабкість української влади: політичну, соціальну і військову. Керівництво УНР могло сподіватися тільки на зовнішню допомогу. Таку допомогу ЦР почала шукати з країнами Четвертного Союзу.

27 січня (9 лютого) 1918 року, наступного дня після захоплення Києва більшовиками, ЦР у м. Бресті заключила угоду з країнами німецько-австрійського блоку. У ньому, зокрема, йшлося про таке:

• Україна вийшла із стану війни з країнами Четвертного Союзу.
• Німеччина і Австро-Угорщина зобов’язалися допомагати Україні відновлювати владу ЦР над усією територією УНР.
• УНР погодилась допустити німецькі та австро-угорські війська на свою територію.
• ЦР взяла зобов’язання поставляти німецьким та австро-угорським військам продовольчі товари, а ті, в обмін на них, техніку і машини сільськогосподарського призначення.

Уряд Росії, Рада Народних Комісарів, теж був учасником переговорів у Брест-Литовську. Більшовикам теж був необхідний мир або передишка у війні аби укріпитися у владі в Росії. Четвертний Союз на вимогу ЦР виставив Росії ультиматум – звільнити територію України від більшовицьких військ. Росія змушена була погодитися. Український радянський уряд був розпущений, війська Росії разом з українськими більшовиками покинули Україну.

§2. Німецько-австрійська окупація України.

Протягом лютого-квітня 1918 року німецько-австрійські війська зайняли територію України і фактично окупували її. Сподівання ЦР на допомогу з боку Німеччини та Австро-Угорщини виявилися марними. В Україні було встановлено жорсткий військових окупаційний режим, а за порядком слідкувала військова адміністрація, а не влада від ЦР та Генерального Секретаріату. Почалися розстріли мирного населення, яке було невдоволено окупаційним режимом, особливо коли почали у них відбирати землі та передавати їх поміщика, а тих зобов’язала засіяти землі для забезпечення провіантом війська. Авторитет ЦР та її уряду серед українського народу був втрачений майже повністю, а тому постала проблема у нових українських провідниках.

§3. Державний переворот. Падіння Центральної Ради.

29 квітня 1918 року у Києві від імені підприємців, поміщиків, заможних селян було проведено з’їзд Союзу землевласників, який проголосив гетьманом всієї України колишнього царського генерала Павла Петровича Скоропадського (1873-1945), почесного отамана Вільного Козацтва, правнука гетьмана Івана Скоропадського (1708-1722). У цей же день окупаційні війська розігнали ЦР і визнали владу гетьмана. Отже, в Україні 29 квітня 1918 року стався державний переворот.

Мотиви німецько-австрійського командування зрозумілі: ЦР втратила підтримку у народу, а тому окупанти сподівалися, що гетьман Скоропадський зуміє навести порядок і забезпечити війська продовольством. До того ж, гетьман Скоропадський був прихильником політичного устрою у формі монархії, а не демократії, як ЦР, що співпадало з інтересами монархів у Німеччині та Автро-Угорщині.

Українська ЦР проіснувала 13 місяців – з березня 1917 по квітень 1918 року. Головний підсумок – проголошення державної незалежності УНР у IV Універсалі та схвалення Конституції УНР, за іронією це сталося у день перевороту 29 квітня 1918 року. За Конституцією Україна проголошувалась суверенною, демократичною, парламентською державою, усім громадянам УНР гарантувалися рівні громадянські і політичні права.

Проте, заходи ЦР були запізнілими, часто непослідовні і незрозумілі простому народу, і тому українська революція зазнала поразки.

§4. Українська держава доби Гетьманату Павла Скоропадського.

Після проголошення Гетьманату було обрано новий уряд – головним чином із крупних поміщиків і військових. Керівником уряду було обрано спадкоємця давнього козацького роду Федора Лизогуба.

Основні напрями політики уряду Скоропадського:

· Україна була проголошена монархією у формі гетьманату.

· Власність поміщиків на землю, фабрикантів і заводчиків відновлювалася, а збитки, які вони одержали під час революції відшкодовувалися.

· Налагоджувалася робота адміністрації в Києві та на місцях: повітах і волостях.

· Політичні партії лівого спрямування заборонялися, а також мітинги, демонстрації, страйки.

· Створювалася українська регулярна армія.

· Прийнята програма, яка успішно виконувалася, розвитку української освіти: шкіл, гімназій, університетів, академій, видавництв.

· За Гетьманату П.Скоропадського було створено першу українську національну академію наук. Її президентом було обрано В.І. Вернадського, який на цій посаді перебував аж до 40-х років. Помер академік у 1945 році.

· Проводилася активна зовнішня політика – Українську державу визнали 30 країн, у 23 країнах вона мала своїх послів. Навіть з Росією було укладено угоду про добросусідські відносини.

У більшості випадків влада гетьмана контролювалася окупантами, прямо підтримувалася у боротьбі з непокірними громадянами і лівими партіями. Незадоволені політикою гетьмана об’єдналися навколо Українського Національного Союзу. 13 листопада 1918 року на засіданні УНС було проголошено створення опозиційного уряду на чолі з письменником В.К.Винниченком (ввійшли С.Петлюра, Ф.Швець, Ф.Андрієвський, А. Макаренко).

Проти гетьманату виступили також і українські більшовики. У липні 1918 року вони створили Комуністичну партію більшовиків України – КП(б)У, яка визнавала себе складовою частиною РКП(б). слід додати, що у народі авторитет КП(б)У дуже швидко став зростати, особливо йому припали гасла про фабрики і землю. КП(б)У була неоднорідною за складом, але прихильники національної незалежної держави були у меншості.

Гетьманат проіснував недовго. 11 листопада 1918 року офіційно закінчилася I Світова війна, при чому поразкою Четвертного Союзу. Цьому сприяли також революції у Австрії та Німеччині. Почалася евакуація окупаційних військ. Раднарком Росії скасував угоди Брестського миру, в тому числі і визнання незалежності України.

Втративши підтримку німців та австрійців, гетьман Скоропадський перейшов на сторону білогвардійців на чолі з А.Денікіним, який очолював потугу за відновлення в Росії монархії.

У відповідь на дії П.Скоропадського, фактично зраду українським інтересам, Директорія об’явила початок повстання. Це ж саме 28 листопада зробили українські більшовики і до грудня 1918 року при підтримці Росії захопили владу на більшій частині території України.

14 грудня війська Директорії увійшли в Київ. Цього дня П.Скоропадський зрікся влади і виїхав у Німеччину. В Україну було відновлено УНР.

III. Завдання для самоконтролю:

1. Що змусило ЦР піти на переговори з Четвертним Союзом?
2. Якими для України були результати мирної угоди в Брест-Литовську?
3. Як відбулось падіння ЦР та УНР і встановлення в Україні Гетьманату на чолі з П.Скоропадським?
4. Назвіть основні напрямки діяльності уряду П.Скоропадського. Які з них можна визнати успішними?
5. Що таке Директорія і як відбулося відновлення УНР?

IVЛітература:

1. Світлична В.В. Історія України – с.149-152.
2. Бойко О.Д. Історія України – с.332-340.

Тест на хронологічну пам’ять:

1. 7 листопада 1917 року – III Універсал.
2. 4 грудня 1917 року – Ультиматум РНК, Всеукраїнський з’їзд Рад.
3. 11-12 грудня 1917 року – альтернативний з’їзд Рад у Харкові.
4. 16 січня 1918 року – бій під Крутами.
5. 26 січня 1918 року – захоплення Києва більшовиками.
6. 27 січня 1918 року – Брест-Литовська угода.
7. 29 квітня 1918 року – Державний переворот і встановлення Гетьманату.
8. 11 листопада 1918 року – завершення Першої Світової війни.
9. 13 листопада 1918 року – створення опозиційного уряду проти Гетьманату.
10. 14 грудня 1918 року – встановлення Директорії і відновлення УНР.

Дата добавления: 2015-05-22