Тема 20. Відновлення незалежності України та розпад Радянського Союзу (1985-1991)

Виникнення багатопартійності.

IV етап – ліквідація у 1990 р. статті 6 Конституції СРСР та прийняття Верховною Радою України постанови «Про порядок реєстрації громадських об’єднань». З цього стану розпочався процес формування багатопартійної системи, тобто утворення легальних політичних формувань, партії. Першою була створена Українська республіканська партія – УРП (на базі УГГ). Всього у 1990 – 1991рр. виникло майже 20 опозиційних партій (на початку 21 ст. їх було вже більше 130). Переважна більшість партій виступала за суверенітет і незалежність України.

Нові партії були слабо організовані, не мали чітко визначеної ідеології та спеціальної бази. Цим користувались різні антиукраїнсько налаштовані організації, як правило, які мали підтримку з-за кордону. Значні впливи на досягнення Україною суверенітету справили і події у країнах Східної Європи, падіння в них тоталітарних режимів, а також розпуск Організації Варшавського договору.

V етап – важливою віхою на шляху до нової державності стали вибори у березні 1990 року доВерховної Ради Украйни та місцевих рад. Демократичний блок здобув ¼ мандатів в українських національних зборах (парламенті), переміг на виборах до місцевих рад у західних областях України. У парламенті демократичні сили створили парламентську опозицію (125 чол.) на чолі з І.Юхновським під назвою Народна Рада. Їй протистояла комуністична більшість на чолі з О.Морозом (300 чол.).

III. Повторення вивченого

1. назвіть причини відродження національно-визвольного руху в Україні у другій половині 80-х рр. ХХ ст.

2. охарактеризуйте основні етапи розвитку національно-визвольних процесів Україні у др. половині 80-х рр. ХХ ст.

IV. Література

3. Світлична В.В. Історія України – с.228-230.

4. Бойко О.Д. історія України – с. 557-580.

План заняття № 50.

1. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.). історичне значення.

2. Загострення політичного протистоянні в крані. Спроба державного перевороту в СРСР.

I. Актуальність матеріалів. Повторення вивченого.

II. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.). історичне значення.

Вибори до Верховної Ради у березні 1990 р. вперше в історії проводилися на альтернативній основі – на 450 мандатів (посвідчень депутатів, що представляли український народ з різних кінців країни, від багатьох політичних та громадських організацій) претендували майже 3 тис. кандидатів. Вибори проводилися на мажоритарній основі: по одному депутату від округу, але висувати депутатів могли різні організації, колективи підприємств. На думку політологів, вибори у березні були проявом справжнього народовладдя, проте рішеннями виборців керували більше прояви почуттів, а не прагматизм, а тому цей період називають романтизмом в політичній історії України (наприклад: панування думки у широких народних масах про швидкі якісні переміни у житті). Разом з тим а ні у депутатів ВР, а ні у їх виборців не було досвіду участі в політичних рухах та впливу на соціально-економічних та культурно-національний розвиток.

Верховна Рада Першого скликання за новою системою виборів розпочала працювати 15 травня 1990 року за правилами парламентаризму: сесія тривала не 1-2 дні, а 60 робочих днів. Першим головою ВР було обрано колишнього І секретаря ЦК КПУ В. Івашка., який до того замінив на цій посаді В.Щербицького. опозиція у складі 125 депутатів з перших днів роботи почала відігравати помітну роль. Народна Рада мала 7 голів комісій з 23 постійно діючих. Саме з ініціативи Демократичного блоку 16 липня 1990 р. було прийнято Декларацію про державний суверенітет України. Основний зміст Декларації:

- проголосила невід’ємне право українського народу на самовизначення

- верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території

історичне значення декларації – вона поклала початок мирному процесу відродження незалежності України.

Дата добавления: 2015-05-22