Парк у Берегварі

З садово-паркових комплексів Західної України к. XIX ст. варто відзначити парк у Берегварі. На шляху з Мукачева до Сваляви у мальовничому передгір'ї, поблизу р. Латориці, стоїть розкішний готичний замок з англійським парком і штучним озером. Він побудований у 1889 р. графом Шемборном - одним з найбагатших австрійських магнатів - ставлеників Габсбургів у Закарпатті. На північний захід від замку і парку відкривається панорама гірських хребтів та верховин, майже завжди оповитих туманами і хмарами, на південь і південний схід - чарівна долина р. Латориці, - русло якої затиснуте поміж гір.

Парк вирішений у пейзажному стилі з великими світлими галявинами і мальовничими групами та ординарами з сосни, ялини, берези, модрини. Місцями на сонячних галявинах зростають поодинокі дуби-велетні з кремезними кронами чи буки, граби, каштани.

Водяне дзеркало озера вкрите листям та квітами латаття Місцями в прибережній смузі утворились зарості і рогозу. З південного боку перед фасадом є квітковий партер облямований бордюром зі стриженого самшиту. Форми топіарного мистецтва представлені у вигляді великих зелених куль з самшиту, розміщених вздовж східного фасаду. Стіни палацу з півдня і заходу суцільно вкриті аж до карнизу зеленим килимом з в'юнких рослин.

Однією з останніх пам'яток СПМ України часів поневолення російською імперією, в Криму є вілла Я.Є. Жуковськогов Кучук-Кої створена в 1905р. Сама будівля - рідкісний приклад стилю модерн початку ХХ ст. Будівництво її провадив арх. В. Сергєєв. За порівняно короткий час спорудили літній будинок, оранжерею з будинками садівника та художників, заклали виноградник, фруктовий сад, парк. Композиція парку містить 2 паркових сходів: Головні та сходи Якова з містком-віадуком через них, басейни та скульптури скульптора А. Матвєєвим.

У створенні ансамблю брали також участь рос. живописці П. Кузнєцов, П. Уткін, Е. Лансере та укр. художник З.З. Замирайло. В ансамблі втілені характерні для модерну ідеї синтезу архітектури, скульптури і живопису з природою та внесення в побут декоративно-прикладного мистецтва (оздоблення інтер'єрів, стін будівель та паркових меблів фресками, барельєфами, майолікою). Домінуючим і новим на той час буд. матеріалом став бетон.

З 1921 р. ансамбль використовувався як будинок відпочинку. Під час ІІ світової війни було знищено та пошкоджено частину скульптур, в 1960 р. ті з них, що збереглись були реставровані. З розбитих по оригіналам та гіпсовим моделям, що збереглись в Російському музеї Петербургу, скульпторами, учнями А. Матвєєва, виконано мармурові та бронзові копії.

Композиційна вісь парку - сходи Якова, що ведуть з верхньої тераси, на якій розміщено літній будинок, на нижню - до круглого майданчика зі скульптурою " Пробудження ". Довжина сходів - 120 м. Уступи їх оздоблені майолікою, віадук підтримують 4 бетонні скульптури хлопчиків. 2 ряди пірамідальних кипарисів перетворюють її в алею.

Головні сходи - поміж 1-ою та 2-ою терасами - ведуть до круглого басейну зі скульптурою Німфея. Сходи прикрашені 4-ма скульптурами сидячих постатей. Невеликі паркові сходи м'яко вписані в рельєф. Арка-руїна і грот з каменю формують композицію пам'яті М.Врубеля. Тераси мають підпірні стіни. В їх кладку вмонтовано барельєф " Поет ", лави, квіткові вази, басейн. Будинок садівника прикрашений барельєфами " Ранок " та " Вечір ". Перед ним - партер зі скульптурою "Юнак", розміщеною посеред прямокутного басейну.

Серед рослин парку домінують хвойні та вічнозелені листяні породи. Особливо цінні серед них гай ліванських кедрів, кипарисові алеї, різні породи сосен, в'юнкі троянди, маслини. Збереглись залишки розкішних квітників.

Чудові пейзажі парку знайшли своє відображення в олійних та акварельних полотнах П.С. Уткіна, що зберігаються в музеях Росії.

Додаток. Історичні маєтки та парки України.

№	Назва пам’ятки	Місцезнаходження	Час створення
Вінницька обл.
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.	Садиба кн. Четвертинських Тростянецький парк Садиба Маєток Садиба кн. Щербатових Садиба М. Сванського Садиба гр Потоцького Садиба Маєток Маєток Вітославського	с Антопіль Томашпільського р-н. с Верхівка. Тростянецького р-н. с Немерча. Муровано-Кириловецького р-н с. Муровані Кирилівці м. Немирів с. Ободів, Немирівського р-н с. Печора, Тульчинського р-н. с Рахни с Сутиски, Тиврівського р-н. с Чернятки, Жмеринського р-н	к. 18-п. 19 ст. к. 19 ст. 19 ст. к. 18 ст. п. 19 ст. д. п. 19 ст. к. 18 ст. п. п. 19 ст. д. п. 19 ст. к. 17 ст.
Волинська обл.
	Помістя Садиба	м Любешів с. Олик	к. 18 ст. п. 19 ст.
Житомирська обл.
	Садиба гр. Гранського Садиба кн. Чорторийського Маєток с. Берегвари	с. Верхівця, Русинського р-н. с. Нова Чортория, Любарського р-н. Мукачів. р-н. Закарпатської обл.	пп. 18ст. п. 19ст п. 19ст.
Крим
	Нікітський бот. сад. Садиба гр. Воронцова Дача Наришкіна "Олександрія" кн. Голіцина Садиба Верхньо-Масандрівський парк Садиба Пушкінський парк	с Нікіта Ялтинського р-н. м. Алупка м. Місхор м. Гаспра м. Лівадія, Ялтинського р-н. біля Ялти с. Карасань м. Гурзуф, Ялтинського р-н.	п. 19ст. пп. 19ст. 18 ст. 18 ст. 19 ст. д. п. 19 ст. п. 19 ст. п. 19 ст.
Харківська обл.
	Маєток Шидловського Садиба Альховських	с. Мерчик. Валківського р-н. с. Шарівка. Богодухівського р-н.	к.18 ст. п. 19 ст.
Хмельницька обл.
	Помістя с. Кустівка,	Полонський р-н.	с. 19ст.
	Помістя с. Маливка.	Дунаєвецького р-н	пп. 19 ст.
	Садиба с Новосельці,	Полонського р-н.	19 ст.
	Садиба с. Самчики	Старо-Констянтинівського р-н.	19 ст.
	Маєток Горохольських	с П'ятничани,	18 ст.
Черкаська обл.
	Дендросад с Млинів. Корсунь-Шевченківський парк Садиба Софіївка	Городищенського р-н. р. Рось м. Корсунь-Шевченківський м. Умань	д. п. 19ст. к. 18 ст. 19 ст. к. 18 ст.
Чернігівська обл.
	Садиба Румянцева-Задунайського Парк-заповідник с. Тростянець Маєток Галагана Садиба гр. Завадовського Садиба К. Розумовського	с. Власівка, Ічнянського р-н. Іваницького р-н. с. Сокоринці, Срібнянського р-н. с. Ляличі. с. Почеп.	пп. 18 ст. пп. 19 ст. 19 ст. к. 18 ст. к. 18 ст.
Полтавська обл.
	Садиба с. Низи. Маєток Кочубеїв Садиба Закревських	Краснопільського р-н. с. Диканька. с. Березова Рудка, Пирятинського р-н	19 ст. 18ст д. п. 18 ст.
Тернопільська обл.
	Садиба кн. Вишневецького	с. м. т. Вишневець, Збаразького р-н.	пп. 18 ст.

На завершення зробимо короткий огляд парків Львова. Після знесення оборонних мурів наприкінці XVIII ст. довкола середньовічного “міста за мурами” створюють бульвари – Гетьманські вали (нині пр. Свободи) і Губернаторські вали (вздовж вул. Підвальної). Таким чином Львів повторив досвід озеленення багатьох міст західної Європи.

Гетьманські вали. До цього бульвару з парку ім. І.Франка веде вулиця Січових Стрільців, що немов продовжує центральну алею.

Колись, аби потрапити з єзуїтського саду (парк ім. І.Франка) на правий берег Полтви, треба було перейти ненадійний дерев’яний місток, котрий вів до майбутніх Гетьманських валів.

У 1887 р. Полтву взяли до бетонних колекторів і розпочали роботи з будівництва центрального бульвару. Навезли родючої землі, розпланували площу. Дерева – каштани, явори, клени, акації – висадили чотирма рядами. Посередині утвореної алеї проклали широку доріжку для прогулянок. На гравюрі К.Ауера, яка зберігається у фондах Наукової бібліотеки НАН України ім. В.Стефаника, зображено цей перший бульвар уздовж правого берега Полтви. Молоде насадження вже зімкнуло крони і має дуже привабливий вигляд.

Сьогоднішній бульвар – це цілісний архітектурний комплекс, перспективу якого із заходу замикає велична будова Львівського театру опери і балету ім. С.Крушельницької, а зі сходу – площа Міцкевича з пам’ятником великому польському поету. Майже посередині бульвару у 1991 р. встановлено величний пам’ятник українському кобзареві Т.Шевченкові.

Гетьманські вали – зелена артерія головної вулиці міста – красива у всі пори року. Її красу творять клени, каштани, липи, ясени, смереки та група чагарників: дейція, дієрвіла, спірея, жасмин, кілька видів бузку. Широко використовується бирючина. Привабливості бульвару надають квіткові клумби і рабатки. У літню спеку розсіваються свіжі бризки води від відновленої у 90-х роках скульптури-фонтану Богородиці, що побудований на початку ХХ ст. за проектом архітектора Т.Обмінського. Біля фонтану – квітник, за яким доглядають мешканці Львова.

Суцільну і єдину в архітектурно-художньому плані зелену смугу утворив сквер “Губернаторські вали”, який простягнувся вздовж північної сторони колишнього міста “за мурами”.

Сквер “Губернаторські вали” закладений у 1816 р. на місці оборонних насипів. Уже в середині минулого століття, коли крони дерев почали змикатися, він став найжвавішим місцем відпочинку. Доріжки звивалися схилами, перетиналися і розходилися поміж дерев і кущів. По периметру сквер був обсаджений пірамідальними тополями та стриженим чагарником. Основу деревостану становили каштани, клени, липи, осокори, ясені, акації, берези, вишні та смереки. Із чагарників були широко представлені кілька видів спіреї, жимолості, бирючина, калина, бузина, жовта акація, барбарис, бузок, золотиста і чорна смородина, жостір слабкий, свидина, бересклет європейський, дереза (до цього часу росте на схилі, що опускається до вул. Підвальної). Видовий склад насадження був досить багатий.

У 1890 р. буря сильно пошкодила деревостан. Витримали штормовий вітер лише дерева з міцною кореневою системою. Збереглося з тих часів кілька каштанів, лип і кленів.

Сквер розвиває подвір’я школи, колишньої австрійської гімназії. Будівля не вписується в зелене пасмо насаджень, порушує його композиційну цілісність. Це стосується і спортивного майданчика, влаштованого за Пороховою вежею.

Сквер “Губернаторські вали”, що утворює частинку першого зеленого кільця, зберігається як пам’ятник природи і як джерело свіжого повітря. Останнім часом тут укріплено схили, побудовано із місцевого матеріалу опорну стінку, яка вписалася в ландшафт середньовічного центру. Проводиться ремонт насаджень.

Стрийський парк - найбільший львівський парк площею близько 60 га з багатою, добре розвинутою флорою, пересіченим рельєфом і мальовничими краєвидами. Це один з найкращих зразків ландшафтних парків Європи. Закладений у 1887 р. досвідченим міським садівником А.Рьорінгом. Парк славиться багатою колекцією цінних і рідкісних дерев і чагарників.

За головну вісь парку А.Рьорінг взяв довгу долину струмка Сороки, що впадав колись у Полтву (зараз відведено у міський колектор). Схилами до неї спускаються лісові масиви, створені з місцевих деревних порід.

Головний вхід прикрашає арка, споруджена в 1952 р. Партер біля центрального входу вражає зеленим килимом газону, який підкреслює живописність штучного ставка, що вдало вписався у паркову тишу. Вигини його берегів, круті схили справляють враження озера, посеред якого гордо плавають білі лебеді. У воді полощуть віти плакучі верби, схилилися над дзеркалом ставка вільха, червонолиста ліщина, черемха та тополя. На передньому плані перед ставком росте Шевченкова верба, привезена сюди маленькою гілочкою з казахської землі і урочисто висаджена 22 травня 1961 р. Праворуч здіймається густа крона велетенського червонолистого бука. Неподалік ростуть кущова магнолія, штамбова горобина, японська керія, гінкго, японський бузок та махровий глід, тюльпанове дерево, японська айва. На пологих схилах куртини граба з домішкою бука, клена та берези настільки тінисті, що нагадують лісове насадження.

Поблизу центральної доріжки стоїть пам’ятник соратнику Костюшки - Яну Кілінському. Рамку для нього творять туї колоноподібні. Оригінальністю парку є чудова триметрова стіна стриженої грабової алеї, що веде до дитячого сектору парку, в якому донедавна функціонувала дитяча залізниця.

Личаківський парк. У сер. ХІХ ст. за рогачкою на межі міста, був пустир. На ньому в 1894 р. за участю А. Рьорінга був закладений парк площею 6 га. Засипали піщані та глиняні кар’єри, заклали доріжки по периметру парку – біля вул. Личаківської та Пасічної, а також звиваються на схилах ярів. Посаджено тоді в основному сосну чорну, смереку, клен, березу та липу. Вздовж Пасічної простяглася каштанова алея. У 1905 р., над схилом з боку вул. Личаківської було споруджено пам’ятник польському національному героєві Б. Гловацькому, який добре зберігся донині. Пізніше парк було розширено завдяки залісненню пустирів поблизу Пагорба Слави, загальну площу довели до 10 га. Зараз площа парку становить 12,36 га.

Сьогоднішні насадження представлені в основному деревостанами з перевагою сосни чорної, клена гостролистого та клена-явора, гірко-каштана звичайного, поодиноко трапляються ялина звичайна, акація біла, липа дрібнолиста, граб звичайний, береза повисла. Підлісок формують широко розповсюджені чагарникові види, такі, як сніжноягідник білий, глід одно-тичинковий, спіреї, чубушник, ліщина, бузина чорна, форзиція, бузок, бирючина та ін.

У парку є кілька оглядових точок. Особливо зручними є майданчики, звідки відкривається вид на вулицю Личаківську, лісопарк Погулянка та зелені пагорби Шевченківського гаю. Парк є дуже затишним і нагадує лісопарк. У південній частині парку – на місці російських поховань ІІ Світової війни – меморіальний комплекс Пагорб Слави, закладений у повоєнні роки.

Парки-пам'ятники ландшафтного мистецтва ввібравши в себе досягнення минулих епох, відображають особливості та стиль доби, віяння моди, національну своєрідність інтерпретації стилів. Зі славетними творами ЛА пов'язані імена багатьох відомих архітекторів, скульпторів, живописців. У відновленні, поверненні багатьом ще не вивченим історичним. садибам їх первозданного вигляду значну роль відіграють науково-дослідні роботи ландшафтних архітекторів. Багато таких садиб ще чекають своїх дослідників, відкриваючи перед нами широке поле для діяльності. Окрім цього, парки і садиби, вже відновлені на сьогодні, можуть прислужитись не лише як туристичні об'єкти, а як важливі осередки гармонізованої природи, що несе в собі високу естетику, стати джерелом натхнення для створення чудових пейзажів в графіці та живописі.