Мистецтво як форма відображення дійсності в художніх образах

Мистецтво — одна із форм суспільної свідомості, форма людської діяльності, яка відрізняється від науки, політики, права, релігії. Мистецтво пізнає дійсність за допомогою художніх образів. Художній образ вбирає в себе всі суперечності, все багатство мистецтва. Усі труднощі художнього процесу пов’язані зі створенням митцем художнього образу. Художній образ — це особлива форма пізнання дійсності у мистецтві. Художній образ виступає або як деяке зображення тих чи інших явищ дійсності, або як вираження дій духовного життя людини, або як зв’язок між першим і другим. Але художній образ не тільки виявляє індивідуальні риси явища або групи явищ, він розкриває загальні особливості і закономірності, притаманні даним явищам. Ці суттєві риси дійсності в образі розкриваються інакше, ніж у логічному понятті. Наука відображає життя, вона відкриває і формує закони. Мистецтво показує не самі закони життя, а ті процеси й явища, які відбуваються в ньому. Отже, художній образ — це скорочена розповідь про життя, яке розкривається через одну ситуацію, але в ній висловлено багато схожого з іншими. Але типізація властива лише реалістичному мистецтву. Художній образ — це єдність об’єктивного та суб’єктивного. Об’єктивне в образі — це все те, що взяте безпосередньо з дійсності, суб’єктивне — те, що привноситься до образу творчою думкою митця. Об’єктивне, що автор бере у дійсності, це і побачене у природі, і якісь сценки з життя, це люди з їх взаємовідносинами та ін. Суб’єктивне у творі — це те, що гадає автор, що він хоче нам розповісти, його думки, оцінки, його бачення світу. Художній образ — не тільки відображення окремих явищ життя, а й своєрідний автопортрет митця. За образом завжди стоїть його творець. Суб’єктивність — показник самобутності та оригінальності художника. Власне, сама особистість митця стає будівельним матеріалом образу. Мистецтво відтворює світ емоційно-чуттєво, в усьому багатстві краси дійсності, тоді як наука лише апелює чіткими, логічно вивіреними поняттями.

11.Література як вид мистецтва

Література – з гр. «написане,рукопис»; 1) В широкому значенні- це сукупність писаних і друкованих творів того чи іншого народу, епохи або людства. 2) У вузькому значенні – це худ. Літ-ра – це різновидність мистецтва – мистецтво слова, що відображає суспільне життя в словесних суспільних образах.

Основні літературні роди:

1)епос: героїчні народні пісні, думи, поєми,оповіді; - оповідний рід худ. Літ-ри. Жанри епосу: епопея, роман, а також середні й малі епічні твори – повість, оповідання, нарис.

2)лірика – один з основних родів худ. Літ-ри. В ліриці виявляється емоційне ставлення автора або його героя до об’єкта зображення. Лірика є громадсько-політична, філософська, інтимна, пейзажна тощо.

3)драма – літ. Твір, призначений для якого серйозність конфлікту й глибина переживань персонажів.

Основні літературні стилі:

1)бурлеск (від фр. «жартівливий»)– 1. Гумористична поезія, комічний ефект у якій досягається або тим,що героїчний зміст викладається в нарочито пародійному тоні, або тим, що про буденне говориться піднесено.

2)класицизм (з лат. Взірцевий) – один із осн. Напрямків у європ. Літ-рі й мистецтві 17-18 ст., зразком якого було класичне (давньогрецьке і давньоримське) мистецтво.

3) сентименталізм (з фр. «почуття») – напрям у літ-рі.відзначається прикрашенням життя, ідеалізацією відсталого у ньому, намаганням розчулити читача надмірною слізливістю.

4)романтизм напрям, якому властиві: мрійливість, героїка, близькість до ідеалу, світовідчуття, пронизане ідеалізацією дійсності.(ранній шевченко, гребінка, єфремов, агатангел кримський)

4) реалізм (з лат. «суттєвий, дійсний») – творчий метод літератури й мистецтва, що полягає в правдивому і об’єктивному відтворенні дійсності.(шевченко)

У процесі історичного розвитку виникла спеціальна наука літературознавство, що вивчає худ. Літ-ру, її походження, осн. Закономірності розвитку. Сформувалась система наукових дисциплін:

· Теорія літератури – формує методологію, принципи, вивчає особливості худ. Напрямів і стилів, жанрів

· Історія літератури – розкриває процес розвитку світової та національної літ-ри, творчість письменників.

· Літературна критика – займається аналізом і оцінкою сучасних літературних явищ(прокопович, сковорода, зеров, дзюба)

Дата добавления: 2015-05-22