П л а н. 1. Особливості громадсько-політичного життя українського суспільства у 1991 – 2004 рр

1. Особливості громадсько-політичного життя українського суспільства у 1991 – 2004 рр.

2. Державотворчий процес в умовах незалежності.

3.Формування багатопартійної системи. Роль політичних партій у розбудові української держави.

4.Становище освіти, науки та культури України.

Методичні рекомендації

Розпочинаючи вивчення першого питання доцільно наголосити на тому, що стрежневою проблемою цього періоду стає реформування партійно-радянської системи, створення нових незалежних державних структур, започаткування нових принципів державотворення в Україні, які базуються на давніх історичних традиціях нашого народу.

Вивчаючи особливості громадсько-політичної обстановки в Україні варто звернути увагу на той факт, що у здійсненні політичних перетворень на першому етапі становлення незалежності, важливу роль зіграли не політичні партії, яких на той час ще не було, а громадські організації демократичної орієнтації.

Зміст головних змін полягав у здійсненні реального розподілу влади на законодавчу, судову, виконавчу. Нам цьому якраз і потрібно акцентувати увагу у підборі літератури та використанні історичного матеріалу до семінарського заняття.

Головним елементом у здійсненні реформування державного життя перехідного періоду є відродженя українського парламентаризму, урахування та узгодження різноманітних інтересів різних верств населення, територіальних і етнічних спільнот, подолання клановості у суспільно-політичному процесі.

Студенти мають на прикладах пояснити які фактори сприяли формуванню в Україні президентсько-парламентської моделі державної влади, у чому її переваги та слабкі сторони.

Складовою частиною громадського життя було існування релігійної багатоконфесійності українського суспільства. Тому необхідно звернути увагу на відсутність релійного монізму, суперечливість та політичну заагангажованість релігійних діячів сучасності.

Вивчаючи партійне життя в різні етапи його становлення та розвитку багатопартійності зверніть увагу на елементи ідеологічної незрілості більшості партій, їх бізнесово-кланову залежність та нерозвиненість демократичних традицій внутрішнопартійних відносин.

Варто при вивчені феномену української багатопартійності скористатися традиційною шкалою оцінки їх програмгної орієнтації, або ж вдатися до гнучкої системи оцінок політичних сил вживаних у європейському політикумі з визначення характеру діяльності тієї чи іншої політичної сили як національної, чи вузько-партійної приналежності.

Останнє питання семінарського заняття має розглядатися через призму чітко визначених критеріїв розвитку освіти, науки та культури: відповідність національним інтересам, гуманістичним ідеалам демократичного суспільства, професіоналізм.

Література

Алексєєв Ю.М., Кульчицький С.В., Слюсаренко А.Г. Україна на зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985 – 1999 рр.). – К.,2000.

Колодій А.Ф. На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні. – Львів,2002.

Литвин В.М. Україна: досвід та проблеми державотворення (90-ті роки ХХ століття). – К.,2001.

Розвиток України в регіональній перспективі:політичні, економічні, соціальні проблеми регіоналізації. – К.,2002.

Слюсаренко А.Г., Томенко М.В., Історія української конституції. – К.,1993.

Україна: утвердження незалежної держави (1991 -2001). За ред. В.М.Литвина. – К.,2001.

Український парламентаризм: минуле і сучасне. – К.,1999.

Шведа Ю. Партії і партійна система України. – львів, 2001.

Тема №14. Зовнішньополітичниі вектори розвитку сучасної української держави (2004 – 2008 рр.).

(2 години)

Дата добавления: 2015-05-22