Методичні рекомендації до написання реферату. Реферат — з лат. — “ доповідаю, повідомляю” на певну тему

Реферат — з лат. — “ доповідаю, повідомляю” на певну тему.

Види рефератів:

· оглядовий — огляд і аналіз певного кола наукових джерел;

· пошуковий — виклад змісту наукової роботи, що висвітлює відповідну інформацію та включає елементи самостійного пошуку;

Робота над рефератом спрямована на вироблення у студентів вміння аналізувати, зіставляти та узагальнювати різні підходи, погляди, конкретний матеріал, вміння розкривати своє ставлення до досліджуваних проблем, формувати на цій основі правильні обгрунтовані висновки.

Мета написання рефератів:

· розширення кругозору студентів та поглиблення їх знань з предмету;

· розвиток основних практичних умінь наукової роботи (дослідницькі вміння, вміння знаходити та працювати з спеціальною літературою, складати список використаних джерел і оформляти опрацьований матеріал);

· формування гностичних (наукових) умінь;

· оволодіння стилем наукового мовлення та етикою наукового диспуту.

Реферат повинен мати таку структуру:

§ Зміст, у якому відображаються заголовки і підзаголовки тексту

· Вступ (постановка проблеми у загальному вигляді, аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання визначеної проблеми; актуальність теми, мета, завдання) 1-2 стор. машинописного тексту

· Основна частина (В основній частині наводяться головні положення, які розкривають суть проблеми (теми). Текст основної частини поділяють на розділи, на основі яких здій­снюється структурування роботи. Сукупність розділів допомагає побачити те, що пропо­нує зробити студент - визначення основних питань, які студент бажає висвітлити, наявність логіч­ності у висвітленні теми. – 7-8 стор.;

· Висновки (висновки з даного дослідження й перспективи подальших досліджень визначеної проблеми). Мето­ди, що рекомендують для складання висновка: повторення, ілю­страція, цитата. - 1-1,5 стор.

· Література. Список використаних джерел

Вимоги до написання реферату

· Виконується державною мовою.

· Обсяг – 10 - 15 сторінок.

· Література – 8 - 10 джерел із обов’язковим посиланням по тексту. Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: в порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

· Виклад — відповідно до структури, стилістично грамотний.

Процес написання рефератуможна уяви­ти як ланцюжок, послідов­ність певних елементів, етапів, процесів. Для студентів важливими є такі процеси та елементи.

Конспектування, особливо при читанні, є стратегічним інте­лектуальним вмінням, а не механічним спрощеним викладенням авторської думки, позиції. Конспектуючи, студент відбирає від­по­відний матеріал та розвиває своє розуміння теоретичних по­ложень, емпіричних даних, тобто факти такого роду, які або підтверджують, або спростовують. При читанні текстів студент робить помітки та порівнює одне з другим, відзначає те, що буде корисним в подальшій роботі або є більш цікавим, змістовним з теоретичного чи емпіричного підходів.

Можна конспектувати, поділивши аркуш зошита на два стовп­чики. В лівому стовпчику студент напрацьовує конспект того матеріалу, який читає, а в правому, в той же час або пізніше, – порівнює зміст цього конспекту з іншими фактами, про які він чи­тав раніше, чув на лекціях, які обговорювалися в нефор­маль­них умовах, а також з власними коментарями та критичними за­уваженнями.

Іншими словами, студент формує свої нотатки для побудови перехресного посилання, виходячи з власних позицій, а також враховуючи власноручні коментарі відносно проголошеного ін­ши­ми.

Що читати? Тема реферату підкаже, де шукати потрібний матеріал. Звичайно користуються бібліотекою, Інтернет-ресурсами, словниками, довідниками. Важливим є підбір матеріалу для читання: з кожної конкретної теми потрібно спочатку прочитати дві або три ключові статті, книги, в яких подаються зрозумілі концептуальні рамки або теоретична аргументація чи наводяться всебічні емпі­рич­ні дані. Таке стратегічне читання сформує певні основні орі­єн­тири щодо теми (враховуючи різні судження, інтерпретації), слугу­ва­тиме фундаментом для цілеспрямованого подальшого читання.

При роботі з літературою варто уникати прямого конспектування тексту, а зосередити увагу на коментуванні, викладення власних поглядів та думок. Однак цитування також може використовуватися для аргументації думки автора.

Дата добавления: 2015-05-22