У 20-х рр. Входження УСРР до Радянського Союзу

План

1. Становлення більшовизму в Україні і суспільно-політичне жит­тя у
20-х рр. Входження УСРР до Радянського Союзу

2. Українізація: суть і наслідки. “Національні ухили ” в КП(б)У.

3. Утвердження тоталітарного режиму в Україні Згортання українізації.
Політичні репресії в Ук­раїні у 20-30-х рр.

Література

Багацький В.В., Кормич Л.І. Історія України. – К.,2010.

Бойко О.Д. Історія України. – К., 2007.

Дашкевич Я. Постаті. Нариси по діячів історії, політики., культури. Друге, виправлене і доповнене. – Л., 2007.

Єфименко Г.Г. Більшовицький центр і радянська Україна: економічні аспекти національної політики Кремля у 1917–1925 рр. // Укр. іст. журн. – 2009. – № 2.

Історія України. Навчально-методичний посібник для семінарських занять./ За ред. В.М.Литвина. – К., 2006.

Історія України: нове бачення / Під ред. В.А.Смолія. – Т.І. – К., 1995.

Петровський В.В, Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі – Х., 2008.

Прилуцький В.І. Матеріально-побутові умови життя студентства радянської України 1920-х рр.// Укр. іст. журн. – 2008. – № 3.

Світлична В.В. Історія України. – К., 2005.

Субтельний 0. Україна: Історія. – К., 1996

Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. Курс лекцій. – К., 1999.

Методичні поради

1. Становлення більшовизму в Україні і суспільно-політичне жит­тя

Розкриття першого питання, слід розпочати з характеристики міжнародного і внутрішнього становища Української СРР на початку 20-х рр. Необхідно наголосити на тому факті, що формально суверенну УСРР більшовики зберегли лише з огляду на прагнення українців до незалежності. Однак більшість керівників РКП(б) розглядали її створення як засіб розв’язання тимчасових політичних завдань. У перспективі передбачалося злиття всіх радянських республік в одну. Тому суверенітет України був дуже обмежений.

Далі охарактеризуйте політичний режим, встановлений більшовиками в Ук­раїні. Чи був цей режим демократичним? Чи був він ук­раїнським?

Аналізуючи економічне становище республіки варто виділити той факт, що промисловість була зруйнована, виробництво скоротилося приблизно в дев'ять разів, валовий збір зернових у 1921 р. становив лише 25% довоєнного, а вартість рубля порівняно з 1913 р. зменшилася в 13 тис. разів.

Важливо виявити причини катастрофічного стану економіки. Чи полягали вони лише у воєнній руїні? Розкриваючи цю проблеми варто проаналізувати суть системи політичних та економічних заходів, яку більшовики застосовували в 1918–1921 рр. (в Україні – з 1919 р.). Згодом її, вже після її провалу, назвали “воєнним комунізмом”. Показати знаки цієї системи в:

– економіці;

– політичному житті;

– ідеології.

Які, на вашу думку, причини запровадження більшовиками “воєнного комунізму”? Які наслідки мала ця політика для країни? Як віднеслися до цієї політики українці і інші народи РСФРР? Які заходи більшовиків викликали найбільший спротив в населення? Чи були особливості проведення “воєнного комунізму” в Україні?

Розповідаючи про селянські виступи, варто відмітити, що для придушення заколотів і повстань більшовикам довелося використати армію. Проти «політичного бандитизму» (назва в офіційних документах) уряд УСРР кинув 2/3 регулярних військ. Це була справжня громадянська війна. За даними, які наводить В. Литвин /Історія України. Підручник. – К., 2009/ втрати по всій РСЧА в боротьбі з повстанцями – 238 тис. бійців за 1921–1922рр.

Лише голод 1921–1922 рр. у поєднанні з силою зброї допоміг більшовикам придушити повстанський рух. на Україні.

Далі варто нагадати про останню спробу уряду УНР в екзилі підняти антибільшовицьке повстання в Україні – Другий Зимовий похід Армії УНР в листопаді 1921 р. Трагедією під Базаром закінчилася війна за незалежність України.

У чому була причина краху цієї спроби?

Важливо наголосити, що з початку 1920 р. Україною прокотилася чергова хвиля націоналізації. Держава взяла під свою опіку 11 тис. підприємств, хоч не могла забезпечити роботи і половини з них. На початку року була створена Українська трудова армія, в якій нараховувалося 30 тис. бійців. На її чолі стояла Рада, яка підлягала Раді праці та оборони РСФ. Компетенція РНК УСРР була зведена до мінімуму. Чи можна за таких умов говорити про обіцяну самостійність УСРР?

Особливо важливим для Москви було забезпечення абсолютного контролю над національними республіками. Які сили гарантували такий контроль?

Далі важливо розповісти про створення в 1920 р. першої мережі трудових таборів примусової праці для дезертирів трудового фронту, прихильних до режиму.

Важливою ланкою в формування нових органів влади мали комнезами. Яка роль їм відводилась і які функції вони виконували?

Продовженням відповіді має бути аналіз нової економічної політики (непу). Слід охарактеризувати основні причини переходу до непу, її складові. Які основні підсумки непу в промисловості, сільському господарстві? Розповідаючи про позитивні наслідки наведіть необхідні факти. Підводячи підсумок даної політики важливо наголосити, що неп можна назвати компромісом між більшовиками та селянством. Найбільше скористалось з відміни вкрай непопулярної політики “воєнного комунізму” селянство, яке після ліквідації примусової “продрозкладки” могло продавати продукти своєї праці на ринку.

Аналізуючи причини голоду 1921–1922 рр. і заходи по його ліквідації підтвердіть фактами або спростуйте думку, що в 1921 р. центральний уряд вперше використав на півдні України терор голодом для придушення селянського опору.

Розповідь про утворення СРСР доцільно розпочати з проголошення ще 1 червня 1919 р. воєнно-політичного союзу усіх радянських республік. Цей союз передбачав об’єднання військового командування, народних комісаріатів (наркоматів) військових справ, фінансів, залізниць, праці, Рад народного господарства під управлінням єдиних колегій, що перебували у Москві. У роки громадянської війни Чим пояснювалася необхідність централізації влади в руках Москви?

Далі необхідно розповісти про укладання 28 грудня 1920 р. Союзного робітничо-селянського договору між РСФРР та УСРР. Розкрийте його зміст. Чи зберігався суверенітет України за умовами цього договору?

Систему двосторонніх угод між РСФСР та іншими республіками, що склалася в 1920–1922 рр., називають договірною федерацією. Розк­рийте суть цього поняття.

Розкажіть про підготовку Союзного договору 1922 р. У чому по­лягав “автономізаційний” план Сталіна? Чим відрізнялися підходи Леніна і Сталіна до визначення перспектив федерації радянських республік? Яку позицію відстоював Х.Раковський? Яка з цих позицій була більш прийнятніша для України?

Розкрийте зміст Союзного договору 1922 р. Якою була позиція України в новоствореній союзній державі?

Розкажіть про конституційне оформлення СРСР. Львівський істо­рик Я.Дашкевич стверджував, що утворення Союзу РСР не було оформле­но згідно з нормами міжнародного права, а отже Союзний договір 1922 р. був юридично неправочинним. Спробуйте висловити свою дум­ку з цього питання. Проаналізуйте наслідки утворення СРСРдля України. Чи можна говорити про позитивне в цих наслідках? Для аргументованої відповіді пропонується викласти точку зору Я.Грицака та О.Субтельного (Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996, с.168–167; Субтельний О. Україна: Історія. 3-є вид, перероб. і доп. – К, 1993).

2. Українізація: суть і наслідки. “Національні ухили ” в КП(б)У

Обговорюючи друге питання, проаналізуйте відносини між більшовицькою владою і українським суспільством у 20-х рр. З'я­суйте причини зрушень у національній політиці більшовиків у 1923 р. Висловіть свою думку з приводу наступного твердження: політика «українізації» була виправданим компромісом більшовиків щодо українців, стратегічним прорахунком чи широкомасштабною провокацією, скерованою на виявлення національно-свідомих елементів? Обґрунтовуючи свою точку зору майте на увазі той факт, що на початку 20-х рр. компартія залишалася в ньому чу­жим тілом і спиралася в основному на неукраїнські елементи. У 1922 р. з 55 тис. членів КП(б)У 54% становили росіяни, 23% українці, 142 євреї. В урядовому апараті українців було лише 35%. Щоб утримати владу, більшовики змушені були надати партії і уряду більш національного характеру.

З’ясуйте зміст поняття “українізація”, в яких напрямах вона здійснювалася? Кого ви знаєте з визначних діячів українізації? Визначте хронологічні рамки цієї політики. Проілюструйте з допо­могою фактів і цифр здобутки у сферах державного і партійного будівництва, освіти, науки, культури. Водночас зверніть увагу на недоліки у здійсненні українізації.

Проаналізуйте соціальні сили, що були опорою українізації, і сили, що чинили їй опір.

Покажіть вплив українізації на різні сторони українського суспільного життя. Як українізація проявилась серед українських комуністів? Деякі українські більшовики вважали, що Україна повинна йти до комунізму власним шляхом, вимагали дотри­мання суверенних прав республіки. їх ідейними вождями у 20-х рр. стали письменник Микола Хвильовий, нарком освіти Олександр Шумський, економіст Михайло Волобуєв. Коротко розкрийте зміст їхніх поглядів, що дістали назву “національних ухилів” у більшовизмі. Що вам відомо про долю цих людей?

Підводячи підсумок по питанні дуже важливо відмітити, що політика “українізації” стала справжнім Ренесансом в УСРР, вийшовши за визначені їй ідеологічні рамки. Було виховано молоде покоління національно-свідомих українців, які відчували себе повноцінними особистостями і досягли висот на партійній, науковій чи культурно-освітній ниві. Це примусило партійно-державне керівництво відмовитись від цієї політики.

За десять років українізації (1923–1933 рр.) в Україні сформувався український робітничий клас і українська інтелігенція. Українська нація все більше набувала рис сконсолідованої модерної нації.

3. Утвердження тоталітарного режиму в Україні Згортання українізації. Політичні репресії в Ук­раїні у 20–30-х рр.

У третьому питанні слід насамперед з'ясувати зміст поняття “тоталітарний режим”. Тоталітарним називають політичний режим, що характеризується повним, всеохоплюючим конт­ролем держави або правлячої партії над усіма сферами суспільного життя. Дослідники виділяють наступні ознаки тоталітаризму:

1) монополія на владу однієї партії з вождем–диктатором на чо­лі;

2) єдина державна ідеологія;

3) партійний контроль над пресою, громадськими організаціями, збройними силами;

4) централізована бюрократична система управління економікою;

5) терор проти дійсних і уявних ворогів режиму.

Покажіть, як названі риси тоталітаризму формувались в СРСР, зокрема в Радянській Україні у 20–30-х рр.

Розкриваючи процес формування тоталітарного режиму в СРСР, варто виділити причини його появи. Перш за все слід наголосити на встановлення політичної диктатури більшовицької партії і ліквідації політичного плюралізму опозиційних партій та опозиції в рядах самого більшовизму. Поступово верхівка більшовицької партії почала зливатися з урядовим апаратом. Секретарі партійних комітетів ставали першими особами на регіональному рівні. Керівний склад всіх партійних, радянських і громадських організацій від центрального до районного був своєрідною “внутрішньою партією”.

Апарат ЦК поступово підмінив собою місцеві партійні органи навіть і у підборі кадрів. Це була колективна диктатура, що не мала аналогів в історії.

У політбюро ЦК (найвищий щабель) зосереджувалися всі важелі влади. Політбюро можна вважати реальним носієм диктатури (кількох членів або самого Сталіна).

Немаловажним є той факт, що Кримінальний кодекс РСФРР 1922 р. підтверджував необхідність терору і зберігав позасудове переслідування. В ньому було 27 “розстрільних” статей. В 1922 р.за його зразком було прийнято Кримінальний кодекс УСРР.

У формуванні тоталітарного режиму важлива роль відводилась вирішенні трьох взаємозв’язаних між собою складових модернізації радянського суспільства: ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ, КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА КУЛЬТУРНІЙ РЕВОЛЮЦІЇ. Охарактеризуйте суть кожної з них. Яка мета і особливості радянської індустріалізації? Розкриваючи економічні і соціальні наслідки для України індустріалізації вкажіть на позитивні і негативні їх сторони.

Вказуючи той факт, що ініціатором проведення суцільної колективізації в 1928 р. став Й.Сталін, необхідно наголосити, що в ході її передбачалось ліквідувати заможне селянство, яке не підтримує радянської влади. Далі слід показати які основні завдання мала вирішити колективізація і які основні етапи вона пройшла. Які соціально-економічні наслідки мала колективізація?

З’ясуйте роль масового терору, в тому числі голодомору 1933 р., в утвердженні тоталітарної системи. Які причини Голодомору 1932–1933 рр. в Україні? Чи був Голодомор в Україні геноцидом по відношенні до українців? Відповідь аргументуйте. Розповідаючи про жахливі наслідки для України Голодомору 1932–1933 рр., зверніть увагу на те, що голод знищив українське село з його віковічними народними традиціями, було перервано зв’язок між поколіннями і ці наслідки не подолані і тепер.

Простежте, як паралельно з тоталітарною централізацією суспільства ліквідувалися останні рештки суверені­тету УРСР.

Розкрийте причини згортання українізації. Покажіть зв’язок цього процесу з остаточним утвердженням тоталітарної системи і відновленням імперської політики Москви. Слід відмітити, що згортання українізації спричинило не лише нищення її здобутків, а й зміни політики по відношенні до національних меншин. На 1939 рік було ліквідовано всі територіально-адміністративні утворення національних меншин, навчальні, наукові, культурні заклади, преса нацменшин.

Перших ударів українізація зазнала ще наприкінці 20-х рр. Але датою остаточного її краху вважають усунення М. Скрипника з посади наркома освіти і його самогубство в липні 1933 р. Саме тоді в Ук­раїну прибули тисячі партійних функціонерів з Росії, які зайняли керівні посади в республіці, витіснивши українців.

Проілюструйте цифрами і фактами процес згортання українізації.

Контрукраїнізація супроводжувалася репресіями проти інтелігенції та діячів національної культури. Початком розгрому українського національного відродження був процес “Спілки визволення України” в 1930 році. Довгий час серед істориків української діаспори три­вала дискусія, чи існувала СВУ насправді? Зараз більшість істори­ків уважає, що справа була сфабрикована органами Державного полі­тичного управління (ДПУ), як і багато інших політичних процесів 30-х рр.

Розкрийте наслідки контрукраїнізації і репресій проти інтелі­генції для українського народу.

Підводячи підсумок по темі слід особливо наголосити на тому, що головним змістом суспільно-політичного життя в Україні на кінець 30-х років стало утвердження сталінського тоталітарного режиму, основним змістом якого стали:

– створення культу особи Й.Сталіна;

– формування керівної ролі більшовицької партії в суспільстві, що було закріплено в Конституції 1937 р;

– терор проти явних і вигаданих противників і опонентів режиму (а насправді самого Й.Сталіна).

Прийнята 1936 року Конституція СРСР та Конституція УРСР (1937 р.) проголошували демократичні свободи., нову виборчу систему, але ніяк не забезпечували їх втілення в життя. Масові репресії, що проводились до кінця 1930-х років переросли у справжній терор, в ході якого планомірно знищувались українські кадри науки, освіти, літератури, мистецтва, військові, робітники і селяни.

З'ясуйте поняття: договірна федерація, "автономізація", украї­нізація; націонал-комунізм, тоталітарний режим.

Проблемні питання:

1. Чи відповідало створення СРСР національнім інтересам Украї­ни?

2. Що спонукало більшовицьку партію до проведення політики

українізації? Які причини згортання цієї політики у 30-х рр.?

Домашнє завдання до теми семінару 11 – п.1,2,3,6 названої методрозробки (див. примітку).

С е м і н а р 12

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921–1939 рр.)

Дата добавления: 2015-05-22