Найдавніша історія України

Загальна характеристика. Найдавніша історія України охоплює період від появи на території країни перших людських угрупувань до виникнення перших східнослов'янських держав. Освоєння території сучасної України відбулося в епоху палеоліту. У цю епоху відбулося 4 заледеніння. Через зміну періодів похолодання і потепління люди змушені були постійно переміщатися з місця на місце. Найбільш давні стоянки первісної людини знайдені на Закарпатті (с.Королево), уздовж Дністра (Лука-Врублевецька). На Донбасі (Амвросіївка) на Харківщині (Ізюм) і в Криму (Шари). На стоянках виявлено кам'яні шкребки, рубила та гостроконечники.

В період середнього палеоліту неандертальці (палеоантропи) заселили Кримський пів-острів, басейн Десни й у північному Донбасі. Неандертальці виготовляли з кремнію вістря для списів, ножі, будували примітивні житла, користувалися вогнем, носили одяг зі шкір звірів. Вони колективно полювали на бізонів, мамонтів, слонів, оленів, диких коней. Праця була розподілена між чоловіками і жінками. В такому суспільстві виникла організа-ція у вигляді родового ладу. Кілька родин складали рід. Родинні зв'язки велися по материн-ській лінії, тому цей період учені називають матріархатом.

У період пізнього палеоліту на території України з'явився тип сучасної людини – неан-троп (кроманьйонець). З'явився мисливський промисел і рибальство, люди навчилися робити нові знаряддя праці. Були заселені Подніпров'я, Поділля, Волинь (800 стоянок). Первісні люди освоїли малювання, музику (знайдені кістяні флейти, ритуальне зображення тварин і людей). З'явилися зачатки релігійних вірувань. Природні умови стали нагадувати сучасні. Зміцнилися племінні структури. Намітилися етнічні особливості. Проявилося це особливо в населення гірського Криму й у степах, де відбувався інтенсивний перехід від по-лювання і збирання до землеробства і скотарства. В цей час роди об'єднувалися у племена. У родову общину входили кровні родичі по материнській лінії. На чолі племені стояла рада старійшин (глави родів), усі важливі питання вирішувалися зборами членів племені. Знаряддя праці стали меншими, більш функціональними. Знайдені так звані мікроліти – насадки на стріли, гарпуни і списи; почали застосовуватися лук і стріли. Люди поклонялися небесним світилам (Сонцю, Луні, силам природи). У цей час була заселена вся територія сучасної України.

Виникнення землеробства і скотарства та ремесел. В період неоліту відбулася неолітич-на революція, суть якої полягала в переході від збирання їжі і примітивного полювання до відтворюючих видів діяльності: обробки землі, розведення домашніх тварин. Це привело до появи нових видів діяльності – землеробства і скотарства; до осідлого способу життя; збіль-шило кількість населення; з'являються надлишки продовольства; виділяються прошарки воїнів, управлінців, жерців. В період енеоліту люди перейшли від мотижного землеробства до орного з використанням тяглової сили. Навчилися добувати та використовувати мідь (приклад трипільської культури).

Землеробство виникло зі збирання, яким займалися жінки. Воно стало орним на початку V тис. до н.е. Розведення домашніх тварин – кіз, овець, свиней – почалося з полювання, яким займалися чоловіки. В період неоліту скотарство не було кочовим і носило осідлий характер. Глиняний посуд епохи неоліту був грубим, недовговічним, із загостреним абоокругленим днищем. Посуд із плоским днищем з'явився разом з появою постійного житла з підлогою і столом. Посуд ліпили без використання гончарного круга, випалюючи його у вогні. Орнаментація посуду стала одним із видів прикладного мистецтва.

Характеристика трипільської культури.

Прикладом землеробської культури в Україні є трипільська культура. Свою назву отримала від назви поселення поблизу с. Трипілля на Київщині, де віднайдена археологом В.Хвойкою наприкінці ХІХ ст. З'явилася ця культура з Південної Європи і поступово розповсюдилася від Дністра до Дніпра, охопивши лісостепову смугу. Трипільці жили в четвертому – першій половині третього тис. до н.е. Провідним за-няттям було рільництво. Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні куль-тури. Землю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, а згодом – ралом. Збирали врожай кістяними чи кам'яними серпами. Зерно мололи на борошно за допомогою кам'яних зернотерок. Знали трипільці і скотарство. Їхні племена розводили велику і дрібну рогату худобу, свиней.

Трипільці досконало володіли технікою виготовлення глиняного посуду. Його обпалювали у спеціальних гончарних печах, а потім розмальовували білою, чорною та червоною фарба-ми, наносили візерунки. Високої майстерності досягли трипільці у спорудженні житла. Їх оселі являли собою чотирикутні одно- чи двоповерхові будинки з кількох приміщень. У кож-ній хаті була велика піч, а біля неї – лежанки з випаленої глини. Стіни і піч інколи розмальо-вувалися. Будівлі розташовувалися колом або колами, утворюючи щось подібне до вулиць. Про це свідчать численні археологічні знахідки с. Майданецького, с.Тальянки на Черкащині, де поселення охоплювали 300-400 гектарів (понад 1,5 тис. будівель).

Скотарство переважало у житті мешканців Причорноморських степів. Саме серед зали-шків скотарів знайдено археологічні знахідки колеса, возу, датованих 3 тис. до н.е., а з 2 тис. до н.е. почали використовувати коней для їзди верхи. Це стало можливим за рахунок винай-деної вуздечки. Відтоді кінні вершники боронили людей та худому від нападників. Скотарі брали з собою лише найнеобхідніше. Речами користувалися дуже простими, наприклад, по-суд використовували без оздоблення. Основним посудом був горщик, в якому готували їжу та в який доїли молоко. Головним майном і цінністю була худоба. На підставі догляду за худобою саме у скотарів виникає ремесло – ковальство, особливо з появою заліза.

Скотарі не лишили великих поселень. Їх пам'ятками є кургани. Курган – це земляний насип, зведений над похованням.

Релігійні уявлення і мистецтво проявилися в похованнях людей пізнього енеоліту. Звичай ховати померлих зі знаряддями праці і прикрасами свідчать про зародження уявлень про посмертне існування. Подібні уявлення збереглися до нашого часу.

Люди залежали від природних сил і тому не відокремлювали себе від природи. Найбільш ранніми проявами релігії були:

- первісна магія – віра в можливість впливу на природу і її явища, на події;

- тотемізм – культ предків;

- анімізм – наділення душею предметів і явищ (дух дерева, грози і т.д.).

Із розвитком землеробства важливу роль стали грати «духи» рослинного світу, культ богів; ритуали, пов'язані з сезонними явищами в природі.

Пов'язаним з релігійними віруваннями було і мистецтво, яке носило ритуальний характер. Тварин і мисливців у печерах малювали змішаною на жирі червоною і чорною охрою. Танці і пісні, прикраси і орнамент на побутових виробах носило обрядовий характер.

Таким чином, первісне суспільство людей складалося з кочових та землеробських племен, які розселилися по території сучасної України і залишили про себе згадку в історичних та археологічних знахідках.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу:

1. З чим пов'язане вивчення історії України на ІІ курсі коледжу?

2. Який період історії вивчається на ІІ курсі?

3. Назвіть основні розділи вивчення дисципліни.

4. Які люди розселилися на території України в давнину?

5. Охарактеризуйте основні заняття людей в давнину.

6. Під впливом яких чинників змінювалося заняття людей в давнину?

7. Охарактеризуйте основні релігійні уяви населення давнього часу?

V. Підсумки заняття:

Найдавніші люди на території України з'явилися вдалеку давнину і їх розселення відбулося в епоху палеоліту. Жили вони племенами, які складалися із родів. Займалися полюванням, збиральництвом, рибальством, використовуючи спочатку примітивні знаряддя праці. Але з розвитком суспільства, появою заліза та обробки землі відбувається зміна в житті пращурів: відбувся суспільний поділ праці - з'явилися племена скотарів та землеробів; поширюється ремесло – ковальство, гончарство (особливо після появи гончарного круга). З'являються та починають розвиватися релігійні уявлення та мистецтво. Про все це ми дізнаємося з археологічних даних та збережених малюнках в скелях.

VІ. Домашнє завдання: опрацюйте сторінки підручника: 1, стр. 9-39

Дата добавления: 2015-05-22