Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Архітектура. В цей період одним із видатних українських композиторів був Микола Лисенко (1842-1912), який писав музику на вірші Т.Шевченка




Живопис.

Музика.

В цей період одним із видатних українських композиторів був Микола Лисенко (1842-1912), який писав музику на вірші Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, німецького поета Г.Гейне та ін.; зробив сотні обробок українських народних пісень. Чимало видатних творів М.Лисенка не побачили світ за життя автора. Царський уряд не дав дозволу на поста-новку опери Лисенка «Тарас Бульба», яка потім стала класикою української опери. М.Лисен-ко у 1904 р. заснував у Києві музично-драматичну школу, яка готувала диригентів, хормей-стерів і виконавців на народних українських інструментах, а також співаків та режисерів.

Вихованець цієї школи Кирило Стеценко (1882-1922) був продовжувачем традицій М. Лисенка. Своє життя він присвятив збиранню, вивченню і пропаганді української народної пісні. На тексти пісень Шевченка, Франка, Грабовського, Лесі Українки Стеценко склав ряд музично-вокальних творів. Такою ж музично-просвітницькою діяльністю займалися Микола Леонтович (1877-1921) і Олександр Кощиць (1875-1944), які брали участь і в українському національному русі. У Галичині Філарет Колесса (1871-1947) підготував і видав кілька збірок українських обрядових пісень, досліджував думи. А Станіслав Людкевич (1879-1979) під впливом революції 1905-1907 рр. написав кантату «Кавказ» на слова поеми Т. Шевченка.

Яскравий живописець І.Труш (1869-1941) створив галерею портретів відомих діячів української демократичної культури І.Франка, Л.Українки, В.Стефаника, М.Лисенка та ін. Значною подією всієї України була перша всеукраїнська художня виставка, організо-вана з ініціативи Труша в 1905 р. у Львові. На цій виставці демонструвалися твори художни-ків західної та східної України. Художні полотна Миколи Пимоненка (1862-1912) експонува-лися не тільки на всеросійських виставках, але й і за кордоном – у Парижі, Мюнхені, Берліні. Такі картини М.Пимоненка як «Жертва фанатизму», «Конокрад», «Проводи рекрутів», «Про-води запасних», «На Далекий Схід» та ін. були спрямовані на викриття темних сторін у житті українського села того часу, ставлення уряду до населення.

Ряд художників – Фотій Красицький, Опанас Сластьон та ін. працювали в першому масово-му сатиричному журналі «Шершень», що видавався в Києві під час революційних подій 1905 -1907 рр. В цей же час одеські художники під керівництвом Кір'яка Костанді видали сатирич-ний ілюстрований журнал «Дзвін».

У розвитку архітектури панував стиль модерну, в якому використовувалися українські мотиви. Зразком українського національного стилю в архітектурі був будинок Полтавського земства (побудований в 1907 р.) за проектами архітекторів Василя Кричевсь-кого і Костянтина Жукова. Українські мотиви були використані при будівництві критого ринку – Бессарабського в Києві (арх. Г.Гай), меморіального храму під Берестечком на Волині (арх. В.Максимов), «Народного дому» у Дрогобичі (арх. А.Лушпинський).

Отже, на початку ХХ ст. відбувався розвиток української літератури, живопису, музики, архітектури.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу:

1. Які особливості територіального устрої спостерігалися в Україні на початку ХХ ст.?

2. Які зміни відбулися в економічному розвитку в різних частинах України?

3. Вкажіть причини виникнення політичних партій? Яка із них була найвпливовішою і

чому?

4. Що нового з'явилося в культурі України?

5. Які прізвища письменників та поетів ви вивчали в курсі укр. літератури?

6. Які основні теми висвітлювали українські письменники у своїх творах?

7. Кого із музичних діячів ви знаєте? Що нового дізналися про їх діяльність?

8. Під впливом яких подій розвивався живопис?

9. Які архітектурні споруди початку ХХ ст. існують ще й зараз?

V. Підсумки заняття:

Незважаючи на те, що територія України на початку ХХ ст. входила до складу двох євро-пейських імперій – Російської та Австро-Угорської, економічний, політичний та культурний розвиток відбувався. Хоча цей розвиток був неоднаковим, тому що жодна з імперій не бажа-ла посилення будь-яких позицій самої України. Тому розвиток відбувався під контролем того чи іншого уряду. А здобутки українського народу використовувалися на користь інших держав.

VІ. Домашнє завдання: опрацюйте сторінки підручника: 1, 281-315.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 375; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.